У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі:

головуючого                         Кармазіна Ю.М.,        

суддів         Прокопенка О.Б.  і  Таран Т.С.

 за участю прокурора               Гладкого О.Є.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 липня 2010 року кримінальну справу   за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Фрунзенського районного суду                    м. Харкова від 26 травня 2009 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 21 січня 2010 року.

Цим вироком

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, такий, що

судимості не мав,

засуджений за ч. 1 ст. 309 КК України на один рік позбавлення волі.

На   підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з однорічним іспитовим строком і покладенням на нього обов’язків, передбачених п. п. 2 і 3 ч. 1 ст. 76  цього ж Кодексу.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Харківській області 138 грн. 09 коп. судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 21 січня 2010 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_5 засуджено за те, що він 22 жовтня 2008 року приблизно о 11-ій год. на околиці м. Балаклеї Харківської області в невстановленої слідством особи на ім’я Сергій незаконно придбав за 450 грн. для власного вживання без мети збуту наркотичний засіб – канабіс, що в перерахунку на суху речовину становило 16,2312 гр., який перевіз на міському транспорті у квартиру АДРЕСА_1, де його зберігав.

 23 жовтня 2008 року о 15-ій год. 30 хв. під час слідування               ОСОБА_5 з вказаним наркотичним засобом до лісопосадки, розташованої поблизу будинку № 51 по тій же вулиці, в якій він мав намір канабіс переховати, його було затримано працівниками міліції.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 просить судові рішення щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу закрити на підставі ст. 309 ч. 4 КК України. На обґрунтування прохання вказує на порушення права ОСОБА_5 на захист, посилаючись на те, що процесуальні наслідки розгляду справи в скороченому порядку його підзахисному не роз’яснювались і згоди на те, аби докази не досліджувались, він не давав. Вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 309 ч. 4 КК України необґрунтованими, зазначаючи, що засуджений добровільно пройшов курс лікування від наркотичної залежності.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив судові рішення щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглядаючи справу щодо ОСОБА_5 суд зазначених вимог закону не дотримався.

Особа, яка добровільно звернулась до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, відповідно до ч. 4 ст. 309 КК України звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Як убачається з протоколу судового засідання, ОСОБА_5, який обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, подав суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України. На обґрунтування свого прохання ОСОБА_5 вказував про добровільне проходження ним лікування в лікаря-нарколога і на підтвердження надав довідку з державного закладу “Дорожня клінічна лікарня” про проходження амбулаторного лікування в наркологічному кабінеті в зв’язку з захворюванням F 12.1, яку суд долучив до матеріалів справи (а. с. 134).

Вирішуючи заявлене клопотання, суд направив запит до лікарні з метою з’ясувати, чи дійсно проходив лікування ОСОБА_5 і який діагноз йому був поставлений лікарем.

Між тим, незважаючи на те, що відповідь на запит одержано не було, клопотання ОСОБА_5 суд розглянув і відмовив у його задоволенні.

Отже, таке рішення суду було передчасним, оскільки ним не було перевірено, чи дійсно ОСОБА_5 проходив курс лікування та яке саме лікування отримував, не дослідив довідку про його лікування та не допитав з цього приводу лікаря, який лікував ОСОБА_5 Крім того, суду належало усунути суперечності між даними акту судово-наркологічної експертизи, згідно з яким ОСОБА_5 має психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання конопель без синдрому залежності і примусового лікування не потребує, та даними довідки про проходження лікування в наркологічному кабінеті, звернувши при цьому увагу, що ОСОБА_5 проходив медичне обстеження експертами у той же період, коли він проходив курс амбулаторного лікування.

Розглядаючи апеляцію засудженого ОСОБА_5, суд апеляційної інстанції, хоча й проводив частково судове слідство, проте зазначені обставини належно не перевірив та визнав її доводи необґрунтованими.

Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України є передчасним, оскільки об’єктивні дані про те, чи поширюється на ОСОБА_5 положення цієї статті, були досліджені однобічно і неповно.

Тому постановлені щодо ОСОБА_5 судові рішення підлягають скасуванню в зв’язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді суду необхідно вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин справи, взявши до уваги ту обставину, що підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулась до лікувального закладу та якій за результатами медичного обстеження встановлено діагноз – наркоманія, та постановити у справі законне та обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26 травня 2009 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 21 січня 2010 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд іншим складом суду.

С у д д і:

Ю.М. Кармазін О.Б. Прокопенко Т.С. Таран