У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі:

головуючого                      Кармазіна Ю.М.,        

суддів     Прокопенка О.Б.   і   Таран Т.С.

 за участю прокурора                     Апанаскович Л.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 6 липня 2010 року кримінальну справу   за касаційним поданням першого заступника прокурора Кіровоградської області на вирок Кіровського районного суду м.  Кіровограда від 9 липня 2009 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2009 року щодо ОСОБА_4

Цим вироком

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, такий, що

судимості не мав,

засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України на п’ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 600 грн. 96 коп. судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2009 року вирок щодо ОСОБА_4 змінено, на   підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки і покладенням на нього обов’язків, передбачених п. п. 2 і 4 ч. 1 ст. 76  цього ж Кодексу.

У решті вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_4 засуджено за те, що він 23 лютого 2009 року о 14-ій год. 30 хв. поблизу будинку № 57 по вул. Повітрянофлотській у                        м. Кіровограді в салоні свого автомобіля “Фольксваген Пасат” д/н НОМЕР_1 незаконно збув за 100 грн. ОСОБА_5 0,08 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу – опію ацетильованого, який незаконно придбав, перевозив і зберігав з метою збуту.

23 березня 2009 року о 18-ій год. 50 хв. поблизу будинку № 163 по вул. Терешковій у м. Кіровограді в салоні того ж автомобіля ОСОБА_4 незаконно збув за 100 грн. ОСОБА_5 0,046 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу – опію ацетильованого, який незаконно придбав, перевозив і зберігав з метою збуту.

Він же 27 березня 2009 року о 14-ій год. 40 хв. поблизу заправної станції “Шел” по вул. Щедріна в м. Кіровограді в салоні того ж автомобіля  незаконно збув за 100 грн. ОСОБА_5 0,045 гр. особливо небезпечного наркотичного засобу – опію ацетильованого.

Того ж дня о 17-ій год. поблизу будинку № 57/101 по вул. Клінцовській  у м. Кіровограді в ході огляду салону автомобіля “Фольксваген Пасат” д/н НОМЕР_1 працівниками міліції було вилучено медичний шприц, одноразову голку в захисному ковпачку і ватний тампон з рідиною коричневого кольору, якою є особливо небезпечний наркотичний засіб – опій ацетильований загальною вагою 0,104 гр., яку ОСОБА_4 незаконно зберігав з метою збуту.

У касаційному поданні прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_4 і направлення справи на новий судовий розгляд. Посилається на те, що суд всупереч вимогам ст. 334 КПК України виклав у вироку обвинувачення неповно, не розкривши такі кваліфікуючі ознаки злочину, як незаконне придбання і перевезення наркотичних засобів. Вказує на необґрунтованість звільнення апеляційним судом ОСОБА_4 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, що, на думку прокурора, обумовило призначення йому покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого, внаслідок його м’якості.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який касаційне подання підтримав, перевіривши матеріали справи і обговоривши наведені в касаційному поданні доводи, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років суд вправі звільнити особу від його відбування з випробуванням, якщо з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Апеляційний суд, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, послався в ухвалі на дані про особу засудженого та пом’якшуючі покарання обставини, а саме: першу судимість, повне визнання вини, щире каяття, позитивну характеристику за місцем постійного проживання, а також й те, що засуджений в наркологічному диспансері на обліку не перебуває.

Однак зазначені обставини були враховані при призначенні засудженому покарання судом першої інстанції, що дало йому підставу обрати ОСОБА_4 покарання у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім того, апеляційний суд хоча й послався в ухвалі на те, що             ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин, проте згадане фактично не врахував і увагу на конкретні обставини справи не звернув.

Так, із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 вчинив три епізоди збуту особливо небезпечного наркотичного засобу в різний за проміжком час, що свідчить про систематичність його дій. Вчинений ним злочин є злочином підвищеної суспільної небезпеки і спрямований проти здоров’я населення. Злочинні дії засудженого були викриті працівниками міліції в ході оперативної закупки.

З огляду на викладене, рішення апеляційного суду про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням є таким, що суперечить принципу індивідуалізації та справедливості призначення покарання і не відповідає вимогам ст. 65 КК України внаслідок його м’якості.

За таких обставин ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_4 відповідно до ст. ст. 372, 398 КПК України підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину внаслідок його м’якості, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

Якщо при апеляційному розгляді справи підтвердяться висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_4 у злочині, за який його засуджено цим вироком, то питання про законність і обґрунтованість вироку в частині призначеного покарання повинно вирішуватись відповідно із установленими         ст. 65 КК України загальними засадами призначення покарання.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

    касаційне подання першого заступника прокурора Кіровоградської області задовольнити частково.

Ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 17 вересня 2009 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд у той же суд.

С у д д і:

Ю.М. Кармазін О.Б. Прокопенко Т.С. Таран