ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                             № 2а-2755/10/2370

20.07.2010 р.                                                                                м. Черкаси  

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді  Лічевецького І.О.,

при секретарі –Левчуку А.С.,

за участю представників сторін: позивача – Шевченко А.Л., Макаренка О.М. за довіреністю; відповідача –Бондаренка В.П. керівник, Атопкіна С.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області до комунального підприємства «Сміла-ліфт»про стягнення економічних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Державна інспекція з контролю за цінами в Черкаській області (надалі за текстом –«Держцінінспекція») звернулась до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства «Сміла-ліфт» (надалі за текстом – «КП «Сміла-ліфт») про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

          Позивач стверджував, що відповідачем застосовувались тарифи на технічне обслуговування ліфтів, які не набрали чинності, оскільки не були офіційно оприлюднені. Далі позивач зазначав, що 07 травня 2010 р. ним було винесено рішення яким до відповідача застосовані економічні санкції в розмірі 661 283 грн. 04 коп.  

Оскільки сума економічних санкцій відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.

          Представник позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав.

Відповідач позов не визнав. Заперечуючи проти позову представники відповідача наполягали на тому, що розмір плати на технічне обслуговування ліфтів встановлено рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради яке є обов’язковим для виконання. Відповідач також зазначав, що згадане рішення було опубліковане в місцевій пресі і, таким чином, доведене до відома громадськості.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Комунальне підприємство «Сміла-ліфт»зареєстроване як юридична особа 23.021999р.

Згідно Статуту одним з видів діяльності відповідача є технічне обслуговування ліфтів.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги»від 24 червня 2004 року № 1875-IV (надалі за текстом –«Закон № 1875-IV»).

Згідно статті першої цього Закону комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Стаття друга Закону № 1875-IV встановлює, що одним з принципів державної політики у сфері житлово-комунальних послуг є регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей.

Відповідно до статті 14 Закону № 1875-IV житлово-комунальні послуги залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги поділяються на три групи. Зокрема, до другої групи належать житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території.

Частиною 2 названої статті визначено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Підпунктом 2 пункту «а»частини 1 статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від  21 травня 1997 року № 280/97-ВР (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Зазначене вище повноваження було реалізовано в рішенні виконавчого комітету Смілянської міської ради від 26.03.2009 р. № 228 «Про встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів для КП «Сміла-ліфт».

Спеціальним законом який визначає основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки є Закон України «Про ціни і ціноутворення»від  3 грудня 1990 року № 507-XII (надалі за текстом –«Закон № 507-XII»).

Відповідно до ст. 13 Закону № 507-XII та Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819, на позивача покладені контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів. У зв’язку з чим йому надано право проводити перевірки документів, пов'язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, а також одержувати необхідні довідки, приймати рішення про застосування до суб'єктів підприємницької діяльності передбачених чинним законодавством економічних санкцій за порушення порядку встановлення і застосування цін.

На підставі викладеного посадовцями позивача була проведена перевірка дотримання державної дисципліни цін КП «Сміла-ліфт», за наслідками якої складений акт від 05.05.2010 р. N 1031, в якому зазначено, що відповідач у період з період з 01 травня 2009 р. по 28 квітня 2010 р. застосовував тарифи, які не були офіційно оприлюднені, в результаті чого необґрунтовано одержав виручку в сумі 220 427 грн. 68 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України Закон №507-ХІІ вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди стягується штраф в подвійному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.

Пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 3 грудня 2001 року № 298/519 (надалі за текстом –«Інструкція»), визначено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

На підставі вказаного акту перевірки і вищезгаданої статті Закону №507-ХІІ Держцінінспекцією було прийнято рішення від 07.05.2010 р. № 71 «Про застосування економічних санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін». Згідно вказаного рішення з відповідача підлягає вилученню в доход держбюджету 220 427 грн. 68 коп. необґрунтовано одержаної виручки та стягненню 440 855 грн. 36 коп. штрафу.

Відповідно до вимог пункту 3.5 Інструкції позивачем 11 травня 2010 р. направлено відповідачу один примірник рішення разом з претензією про перерахування економічних санкцій.

Пунктом 3.6 Інструкції визначено, що у разі невиконання рішення, повного або часткового відхилення претензії чи залишення її без відповіді орган державного контролю за цінами подає позов до суду про примусове стягнення суми економічних санкцій.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд погоджується, що за приписами п. 5 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»рішення про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення.

У цьому контексті суд враховує, що згідно наданої відповідачем копії сторінки газети «Вісник виконкому»(додаток до газети «Сміла») № 3 (18) рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 26.03.2009 р. № 228 «Про встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів для КП «Сміла-ліфт»було опубліковано 02 квітня 2009 р.

З огляду на викладене, висновок Держцінінспекції щодо застосування відповідачем у період з 01 травня 2009 р. по 28 квітня 2010 р. тарифів, які не були оприлюднені у встановленому порядку, суперечить фактичним обставинам справи, рішення від 07.05.2010 р. № 71 «Про застосування економічних санкцій за порушення в частині додержання державної дисципліни цін»прийнято без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.

          Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Постанова складена в повному обсязі 23 липня 2010 р.

Суддя                                                                                                    І.О.Лічевецький