18 червня 2010 року                             м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

суддів: Перепічая В.С.,

Жайворонок Т.Є., Мазурка В.А., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання недійсним договору банківського рахунку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Львівської області від 24 грудня 2009 року,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від                 31 липня 2006 року позов задоволено частково. Визнано недійсним договір банківського рахунку, укладений 13 січня 2004 року між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі – ВАТ «Державний ощадний банк України» ) та ОСОБА_4 Стягнуто з ВАТ «Державний ощадний банк України» на користь ОСОБА_4,             ОСОБА_5 збитки в розмірі 11 868 доларів США 78 центів, що еквівалентно 63 260 грн. 59 коп., 8 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та судовий збір у розмірі 337 грн., а на користь держави – судовий збір у розмірі 378 грн. 97 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 24 грудня               2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 посилаються на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права й просять скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення апеляційного суду відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги  правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм  матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Матеріали справи та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що апеляційним судом допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 24 грудня               2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:  В.С. Перепічай

Т.Є. Жайворонок  

В.А. Мазурок