Справа № 2-1094/2010 р.  

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м  У к р а ї н и

15 липня 2010 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області,

в складі головуючого судді                                              Бездідько В.М.,

при секретарі                                                                     Ткаченко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до головного Управління Пенсійного фонду м. Чернігів про визнання дій неправомірними та зобов»язанння здійснити перерахунок пенсії,-

                        в с т а н о в и в:

       позивач ОСОБА_1  звернувся до  суду  із позовом до головного Управління Пенсійного фонду м. Чернігів про визнання дій неправомірними та зобов»язанння здійснити перерахунок пенсії, у якому просить суд  визнати неправомірними дії відповідача щодо  відмови у виплаті йому пенсії (основної та додаткової) в розмірі, що відповідає вимогам ст.ст. 50,54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» тобто з врахуванням розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, зобов»язати здійснити перерахунок   вище зазначеної пенсії  з 28.02.2001 р. з розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком та 50 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та забезпечити виплату в подальшому.   Свої позовні вимоги мотивує тим, що він є інвалідом ІІІ групи, у зв’язку із захворюванням, що пов’язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії та одержує пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Інвалідність встановлена безстроково. Вважає, що відповідач у порушення ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» нараховує йому значно меншу пенсію.

         Позивача у судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

        Представник відповідача у судове засідання  не з’явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов не визнає, у зв’язку із чим подав письмові заперечення, у яких вказує,   що пенсія ОСОБА_1 нараховується та виплачується згідно чинного законодавства та у порядок, що визначений Кабінетом Міністрів України. Вважає, що застосувати при обчисленні пенсії Позивачу норму Закону № 976-ХІІ передбачену ст. 54 про «6 мінімальних пенсій за віком» управління ПФУ не має законних підстав, що стосується  виплати додаткової пенсії за шкоду здоров»ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком позивач отримує пенсію згідно Закону № 2262, одночасно він є особою яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, в зв»язку з цим він не має право і отримує – додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю відповідно до Закону № 796.      

       Заслухавши  позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтований і підлягає задоволенню частково із наступних підстав:

  у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІІ групи захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, у зв'язку з чим йому була призначена державна пенсія.

     Статтею 19  Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.  

     Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.  

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».        

     Згідно ст. 49 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1. 2. 3. 4 встановляються у вигляді державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

     Відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по І групі інвалідності – 10 мінімальних пенсій за віком;  по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком;  по ІІІ групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком;  дітям інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

Згідно чинного законодавства розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Відповідач помилково посилається на ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний  захист  громадян, які  постраждали внаслідок  Чорнобильської  катастрофи».

Суд відхиляє посилання відповідача на ч. 9 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок не порушуючи положень цього Закону.

          Згідно з ч. 3 ст. 67 вказаного Закону, яка набрала чинності 31.10.2006р., у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

          Оскільки пенсія позивачу має визначитись виходячи з мінімальної  пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, у разі виникнення права на підвищення пенсії проводиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.  

Позивач звернувся до головного Управління Пенсійного фонду м. Чернігів  з заявою про перерахунок пенсії 17 травня 2010 року, тому перерахунок пенсії позивачу необхідну проводити з 01 червня 2010 року, а не з 28 лютого 2001 року на чому наполягає позивач.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобов’язання відповідача в подальшому виплачувати  основну та додаткову пенсії ОСОБА_1, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії (ІІІ групи інвалідності), у відповідності до вимог ст. 50,54 Закону № 796 –ХІІ, оскільки відсутні будь-які підстави вважати, що права позивача будуть порушуватись відповідачем у майбутньому, окрім того  функції по призначенню та виплаті пенсії передані Пенсійному фонду України з 1 березня 2001 року, згідно Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 18 грудня №121/2001.    

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача належить стягнути судовий збір на користь місцевого бюджету м. Прилуки в сумі 51 гривня та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь державного бюджету м. Прилуки.       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 22, 50 Конституції України, ст.ст. 49, 54, 67 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 60, 88, 209, 212, 215, 218, 223, 294, 295 і 296 ЦПК України, суд

  В И Р І Ш И В:  

      позов ОСОБА_1 до головного Управління Пенсійного фонду м. Чернігів про визнання дій неправомірними та зобов»язанння здійснити перерахунок пенсії задовольнити частково .  

Визнати дії головного Управління Пенсійного фонду м. Чернігів щодо відмови у  виплаті основної пенсії та додаткової пенсії в розмірі, що відповідає вимогам ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - незаконними.    

 Зобов’язати головне Управління Пенсійного фонду м. Чернігів здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1  основної пенсії згідно вимог ст. 50, 54 Закону  України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка повинна становити 50% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01 червня 2010 року.

Стягнути з до головного Управління Пенсійного фонду м. Чернігів 8 грн. 50 коп. судового збору на користь місцевого бюджету м. Прилуки.

В іншій частині позову відмовити.

         Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

           Суддя