Кіровський  міський  суд  Донецької  області                             К О П І Я                              

            Справа № 2- 853                                                                                  2010 р.

                                                                 Р І Ш Е Н Н Я

                                                    І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

            14 червня 2010 року        Кіровський міський суд Донецької області у складі :

                     головуючої судді                                 Волкової Н.Ю.

                     при секретарі:                                       Ярусової О.В.

                     з участю позивача                                ОСОБА_1.

                     представника відповідача -

                     управління ПФУ в м. Кіровське          Гацук М.О.  

     розглянувши у відкритому судовому засіданні  в приміщенні суду за адресою м. Кіровське, Донецької області, вул. Піонерська  2, в залі суду №4  цивільну справу за позовом                     ОСОБА_1  до управління   Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області про зобов’язання провести перерахунок та виплату доплати до пенсії, як дитині війни, -

                                                       в с т а н о в и в:

      26 травня 2010  року ОСОБА_1   звернулася до Кіровського міського суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області   про зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” як дитині війни за період з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року . Позивач просила відновити пропущений  строк для звернення до суду з 01 січня 2007 р., посилаючись на свою необізнаність з цього питання та те, що їй стало відомо про порушення її прав тільки в 2010 році.

    В обґрунтування позивних вимог позивач зазначила , що має статус „дитини війни”, в зв’язку з чим  у відповідності до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачувана їй пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В 2007-2008 р. така допомога не виплачувалася.

Належним відповідачем по даним справам є управління Пенсійного фонду України, в якому позивач отримує пенсію та де знаходиться його пенсійна справа, оскільки відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 р. №1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. №8-2 (з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду в районах, містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає, здійснює перерахунок і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні  підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення проти позову , в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 р.»  п.12 ст.71 зупинена дія ст.6 Закону «України «Про соціальний захист дітей війни», а ст.111 передбачено підвищення до пенсії дітям війни, які є інвалідами  у розмірі 50% від розміру надбавки, установленої для учасників війни, що й було виконано управлінням Пенсійного фонду. Незважаючи на те, що положення пункту 12 ст. 71 Закону України №489 від 19 грудня 2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  визнані неконституційними на підставі Рішення Конституційного Суду №6-рп/2007 від 09 липня 2007 р. підвищення не сплачувалося, оскільки  фінансування цих видатків здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 р.» видатки на підвищення дітям війни не були передбачені. З 1 січня 2008  р. ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» діяла у новій редакції, передбаченій пунктом 41 розділу П Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 р., відповідно до вимог якої позивач отримував підвищення до пенсії  у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (розмір  надбавки для учасників війни встановлений ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») Незважаючи на те, що рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 р. визнані неконституційними положення п.41 розділу П Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» , вказана обставина, на думку представника відповідача, не тягне за собою автоматичного відновлення дії норми закону в попередній редакції, а тому в 2008 р. позивач отримував підвищення до пенсії відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої дітям війни до пенсії підвищення проводяться в твердих розмірах: з 22 травня - 48,1 грн., з 01 липня – 48,2 грн., з 01 жовтня 2008 р.- 49,8 грн.      

Представник відповідача Гацук М.О.  в судовому засіданні також позов не визнала, підтримавши письмові заперечення проти позову та пояснила, що на час розгляду справи вони є належними відповідачами, оскільки позивач отримує пенсію в управлінні Пенсійного фонду України в м. Кіровське.

    Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

  Закон України “Про соціальний захист дітей війни” №2195-1У від 18 листопада 2004 р.  є спеціальним законом, що установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Відповідно до ст.1 Закон України “Про соціальний захист дітей війни”   дитиною війни  є особа,  що є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивач згідно даних особистого паспорта народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, отже на час закінчення Другої світової війни їй було менше 18 років, отож вона має правовий статус “дитини війни”, що й підтверджено пенсійним посвідченням  НОМЕР_1

Відповідно до ст.6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” №2195-1У від 18 листопада 2004 року (в редакції даного Закону) , що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

     Пунктом 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007  рік” №489-У від 19 грудня 2006 р., дія статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” була зупинена на 2007 рік із врахуванням ст.111 цього Закону, яка передбачала встановлення у 2007 р. виплати підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” особам, які є інвалідами  (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни…”), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

     Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007  року  у справі №1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) статті 71, 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” №489-У від 19 грудня 2006 р.

   Рішення та висновки Конституційного Суду України відповідно до ст.69 Закону України “Про Конституційний Суд України” рівною мірою є обов’язковими до виконання. Крім того, вони є остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 09 липня 2007 р. була відновлена дія статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” №2195-1У від 18 листопада 2004 року (в редакції даного Закону) відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, за період з 01 січня 2007 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 09 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.

   Відповідно до статті 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та абзацу першого частини першої статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у 2007  році для визначення мінімального розміру пенсії за віком  з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 р. застосовувався збільшений на 1% прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, (що дорівнював з 1 квітня-406 грн., а з 01 жовтня - 411), а отже діяли наступні  розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня – 410,06  грн. (406 грн. +4,06 грн.(1%), з                 1 жовтня – 415,11 грн . (411 грн. + 4,11 грн.(1%)

Тобто, за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року   позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  у розмірі 710,91  грн. :

  410,06 грн. х  30% / 31 х 23 дні ( за 23 дні липня 2007 р.  91,27 грн.) +

+410,06 грн. х 2 х 30 % (за серпень та вересень 2007 р.    246,04 грн.) +

+415,11 грн. х 3 х 30% (за жовтень, листопад, грудень 2007 р. 373, 60 грн.)

Суд враховує, що позивачу протягом 2007 року взагалі не сплачувалося підвищення як дитині війни до пенсії , в зв’язку з чим за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007  року відповідач повинен донарахувати позивачу 710,91  грн.

Строк загальної позовної давності  у відповідності зі ст.257 ЦК України встановлено тривалістю у три роки, отже він позивачем не пропущений.

 До того ж , відповідно до частини другої статті 46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Пунктом 41 розділу другого Закону України „Про державний бюджет України на 2008  рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України„ №107-У1 від 28 грудня 2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, до статті 6 вказаного Закону та після внесення змін передбачалось , що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

      Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008  року положення пункту 41 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України”  Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.

      Таким чином, вимоги позивача щодо зобов’язання управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії як „дитині війни” у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року (день ухвалення рішення Конституційного Суду України) до 31 грудня 2008 р. При цьому суд враховує первинне звернення позивача з цього приводу до суду  26 травня 2010 р.

     Відповідно до статті 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року ” та абзацу першого частини першої статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у 2008  році для визначення мінімального розміру пенсії за віком  з 01 квітня, 01 липня та з 01 жовтня 2008 р. застосовувався  прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, (що дорівнював з 1 квітня - 481 грн., з 01 липня 2008 р.- 482 грн., а з 01 жовтня – 498 грн. ), а отже діяли наступні  розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня – 481  грн. , з     01 липня 2008 р.- 482 грн . та  з   1 жовтня – 498   грн .

      Суд враховує, що позивачу ОСОБА_1,   згідно наданої управлінням Пенсійного фонду України в м. Кіровське довідки №1832/08-10 від 04 червня 2010 р. , у 2008 р. виплачується підвищення  до пенсії як дитині війни  з 01 січня  2008 р. у розмірі 47 грн. щомісяця; з 01 квітня 2008 р. - у розмірі 48,1 грн.; з 01 липня 2008 р. - у розмірі 48,2 грн. та з 01 жовтня 2008 р. – у розмірі 49,8 грн.

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01 січня 2008 року сплачується підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008  року відповідач повинен донарахувати позивачу 715,23 грн . =

за 10 днів травня 2008: 481 грн.х30% / 31х10дн. – 481грн.х10% / 31х10дн (46,55 –15,52=31,03 грн)

+за червень 2008 р.       481 грн. х30% - 481грн.х10%           (144,30 грн. – 48,10 грн. =    96,20 грн. )

+липень-вересень 2008 482  х 3 х30% - 482грн.х3х10%       (433,80 грн. - 144,60 грн. = 289,20 грн.)

+жовтень-грудень 2008 498  х3 х30%  - 498грн.х3х10%      (448,20 грн.  – 149,4 грн.  = 298,80 грн.)

               Таким чином, за заявлений позивачем період, а саме 2007-2008 роки, відповідач не донарахував та не доплатив позивачеві 1426 грн. 14  коп., в тому числі:

              за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007  року у сумі 710,91  грн . та

              за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008  року у сумі 715,23 грн

           Відповідно до ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

          Згідно з ч.2 ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

          Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд може   визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій – зобов’язати провести  нарахування (перерахування) та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

             Враховуючи, що суд не може перебирати на себе повноваження УПФ щодо перерахунку пенсії , визначати та стягувати конкретну суму, що підлягає виплаті після донарахування, оскільки  цей спосіб захисту порушених прав позивача не кореспондується з нормами чинного законодавства, суд вважає за необхідне обрати інший спосіб захисту порушеного права ніж той, про який просить позивач, а саме зобов’язати управління   Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області провести нарахування ОСОБА_1   відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  та провести відповідні виплати належних сум  за заявлений в позові період 2007-2008 роки : з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. до 31 грудня 2008 р. з урахуванням фактично  виплачених  за цей період сум.    

              В іншій частині позовних вимог позивачу слід відмовити за їх необґрунтованістю.

Керуючись  ст.ст. 1,6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”; пунктом 12 статті 71, ст. 111, 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007  рік” №489-У від 19 грудня 2006 р; Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 р.;  Пунктом 41 розділу другого, п.58 розділу 1 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008  рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України№107-У1 від 28 грудня 2007 року ; Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008  ; ст.69 Закону України “Про Конституційний Суд України”, статтею 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;   ст.ст.1, 4, 15, 212-214 ЦПК України,  суд, -

                                                      в и р і ш и в:

            Позовні вимоги ОСОБА_1   задовольнити частково.

            Визнати  незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1   підвищення до пенсії як дитині війни з розрахунку 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. до 31 грудня 2008 р. включно.

             Зобов’язати управління   Пенсійного фонду України в м. Кіровське Донецької області провести нарахування ОСОБА_1   відповідно   до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни, виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  та провести відповідні виплати належних сум за період з   09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. до 31 грудня 2008 р.  включно з урахуванням фактично  виплачених  за цей період сум.

             В решті позовних вимог ОСОБА_1   відмовити за їх необґрунтованістю.

     Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк  з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів  апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

   Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                            Суддя :  підпис

            З оригіналом згідно

Рішення на день видачі даної копії законної сили не набрало.

                             Суддя :                                                          Н.Ю. Волкова

                            Секретар :                                                     О.В. Ярусова

              14 червня 2010 р.