4 червня 2010 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
суддів: Перепічая В.С.,
Жайворонок Т.Є., Мазурка В.А., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський автоцентр КАМАЗ» до фізичної особи – підприємця ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: приватний нотаріус ОСОБА_6, Обласне комунальне підприємство Львівської міської ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», про витребування об’єктів незавершеного будівництва за касаційними скаргами ОСОБА_5, ОСОБА_7 та фізичної особи – підприємця ОСОБА_4, ОСОБА_8 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 вересня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 14 травня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24 вересня 2009 року, позов задоволено. Витребувано від ОСОБА_5 та повернуто товариству з обмеженою відповідальністю «Львівський автоцентр КАМАЗ» об’єкти незавершеного будівництва, а саме: адміністративний будинок готовністю 6% під літ. «П» і склад навіс готовністю 8% під літ. «Л», що розташовані на вул. Конюшинній, 4 у м. Львові. Скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на вказані об’єкти незавершеного будівництва. Відновлено за товариством з обмеженою відповідальністю «Львівський автоцентр КАМАЗ» державну реєстрацію права власності на спірні об’єкти незавершеного будівництва на підставі рішення Франківського районного суду м. Львова від 23 липня 2004 року та акта про право власності на земельну ділянку від 20 серпня 1990 року. Зобов’язано фізичну особу – підприємця ОСОБА_4 повернути ОСОБА_5 отримані згідно з договором купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва від 11 серпня 2008 року кошти в розмірі 135 465 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 і ОСОБА_7 посилаються на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й просять скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення.
У касаційній скарзі фізична особа – підприємець ОСОБА_4 і ОСОБА_8 посилаються на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права й просять скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судових рішень відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Матеріали справи та доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_7, фізичної особи – підприємця ОСОБА_4, ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.С. Перепічай
Т.Є. Жайворонок
В.А. Мазурок