Судове рішення #10252376

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ


УХВАЛА

Іменем України

про закриття провадження у справі



14.07.10Справа №2а-1780/10/2770


Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

головуючого судді:    Плієвої Н.Г.,

при секретарі:   Зарапіні О.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,  

представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника 3-ої особи - ОСОБА_4 кооперативу "Новий Фіолент" - ОСОБА_5

представника 3-ої особи - Головного управління Держкомзему у м. Севастополі - ОСОБА_6

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом 

 ОСОБА_1   

до Севастопольської міської державної адміністрації   

3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 кооператив "Новий Фіолент", Головне управління Дежкомзему у                   м. Севастополі  та Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Севастопольської міської філії

про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування державних актів

                              

Обставини справи:

 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Севастопольської міської державної адміністрації про визнання незаконним та скасування розпорядження № 547-р від 11.03.2010.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 15 червня 2010 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1780/10/2770, призначено попереднє судове засідання.

У попередньому судовому засіданні до участі у справі в якості 3- ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача усною ухвалою суду було залучено ОСОБА_4 кооператив "Новий Фіолент". Ухвалою Суду від 24.06.2010 до участі у справі в якості 3-тих осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Головне управління Дежкомзему у м. Севастополі  та Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Севастопольської міської філії, закінчено підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

06.07.2010 від позивача надійшли письмові доповнення до адміністративного позову відповідно до яких позивач просить визнати незаконними та скасувати видані на підставі розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 11.03.2010 № 547-р документи на земельну ділянку в межах дирекційних кутів  з координатами № 1 Х-16460,581 У -20021,806, № 2 Х-16480,609 У 20043,076, № 3 Х16456,501 У-20065,137, № 4 Х-16435,370 У-20041,609, № 5 Х-16436,653 У-20040,479,  № 6 Х-16454,135 У-20025,077, № 7 Х-16455,219 У-20026,339, № 1 Х-16460,581 У-20021,806.

У судовому засіданні позивач уточнила, що вона просить скасувати державні акти на право власності на земельні ділянки, які були видані членам ОСОБА_4 кооперативу "Фіолент" на підставі спірного розпорядження.

До початку судового розгляду через канцелярію суду від відповідача надійшла заява з проханням розглянути справу за його відсутності, а також копія розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 30.06.2010  1504-р "Про скасування розпорядження голови міської державної адміністрації від 11.03.2010 № 547-р."

Судом на обговорення було поставлено питання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Позивач проти закриття провадження заперечувала.

Представники позивача не заперечували проти закриття провадження у справі в частині скасування розпорядження, однак заперечували проти закриття провадження у справі в частині доповнених позовних вимог про скасування державних актів на право власності на земельні ділянки.  

Представники 3-тих осіб залишили вирішення питання про закриття провадження у справі на розсуд суду.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 11.03.2010          № 547-р затверджено наданий споживчим кооперативом "Новий Фіолент" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування дачного кооперативу (будівництво капітальне), загальною площею 4,1864 га, за адресою:                             м. Севастополь, Фіолентовське шосе,102  з технічною документацією щодо встановлення меж дачних земельних ділянок в натурі (на місцевості). Земельну ділянку площею 4,1864 га, розташовану за адресою: м. Севастополь, Фіолентовське шосе, віднесено до категорії земель рекреаційного призначення, передано в довгострокову оренду споживчому кооперативу "Новий Фіолент" для будівництва та обслуговування дачного кооперативу до 01.01.2060 року.

Земельні ділянки передані у власність членам споживчого кооперативу "Новий Фіолент" для індивідуального дачного будівництва згідно додатку.

Розпорядженням Севастопольської міської державної адміністрації від 30.06.2010                 № 1504-р скасовано розпорядження голови Севастопольської міської державної адміністрації від 11.03.2010 № 547-р.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції органи державної (в тому числі судової) влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач просить визнати незаконним та скасувати розпорядження від 11.03.2010               № 547-р.

Частиною третьою статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про:

- скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

- зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

- зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

- стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

- виконання зупиненої чи невчиненої дії;

- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Незаконний, неправомірний, протиправний акт -це тотожні поняття.

Незаконність, неправомірність, протиправність акту є підставою для визнання його нечинним або скасування.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд у разі задоволення адміністративного позову приймає постанову про визнання протиправним і одночасно про скасування рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень.

Тобто, зазначена норма процесуального законодавства обумовлює можливість розгляду адміністративного позову стосовно рішення суб'єкта владних повноважень за наявності у якості предмета спору діючого  (чинного) рішення  відповідного  суб'єкта, оскільки, як зазначено вище, обов'язковою і одночасно складовою частиною постанови суду повинно бути і скасування відповідного рішення. Положення пункту 1 частини другої              статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України за своєю редакцією (вживання сполучника „і" -а саме: „...визнання протиправним ... і про скасування або визнання нечинним») мають імперативний характер і обумовлюють наявність у якості предмета спору тільки, як зазначено вище, діючого (чинного) рішення суб'єкта владних повноважень.

Системний аналіз статей 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України виключає наявність підстав для задоволення позовних вимог стосовно акту індивідуальної дії, який на час прийняття судом рішення припинив свою дію.

Все вищеперелічене дає суду підстави для висновку, що на даний час предмет спору відсутній у зв'язку зі скасуванням оскаржуваного розпорядження органом, який його видав, тому суд позбавлений можливості розглядати спір та вимоги про визнання вже скасованого розпорядження незаконним, у зв'язку з його відсутністю, що виникло в процесі судового розгляду.

Суд не може скасувати та визнати незаконним акт, який вже скасований самостійно відповідачем, у зв'язку з його відсутністю і відсутністю предмету спору.

При цьому адміністративно-процесуальне законодавство (стаття 157 Кодексу адміністративного судочинства України), на відміну від господарсько-процесуального законодавства (пункт 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України), не передбачає можливості припинення (закриття) провадження у справі у разі відсутності предмету спору.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України при викладених обставинах, містить пункт 11 частини першої, який дає право припинити провадження по справі в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Аналогічні положення містяться в правовій позиції Конституційного Суду України, яка сформована у низці його рішень, зокрема в ухвалах N 6-уп/1998, N 2-уп/1999,                         N 2-уп/2001, N 8-уп/2001, N 5-уп/2002, N 3-уп/2003, N 5-уп/2004, N 1-уп/2005, N 1-уп/2006 та інші, згідно якої юрисдикція Конституційного Суду України поширюється на чинні нормативно-правові акти, хоча положення Конституції України і Закону України "Про Конституційний Суд України" такого припису не містять. Отже, в конституційному судочинстві також  склалося правило, згідно з яким втрата чинності правовим актом, конституційність якого оспорюється, є підставою для припинення конституційного провадження у справі. При цьому, на відміну від положень статті 44 Закону України "Про Конституційний Суд України" , це правило може застосовуватися на будь-якій стадії конституційного провадження.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині визнання  незаконним та скасування розпорядження підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Стосовно  доповнених позовних вимог про скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, які видані на підставі спірного розпорядження суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь - які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до вимог п. 6  ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України  адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав,  свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

За змістом ст. 3 цього ж Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вжитий у Кодексі адміністративного судочинства України термін «суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законодавством встановлено інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Проаналізувавши наведені правові норми, суд  дійшов висновку, що зазначені позовні вимоги про визнання недійсними державних актів на земельну ділянку мають приватноправовий характер, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органу державної влади, зазначеного в якості відповідача, тобто, наявний спір про право власності на земельну ділянку, який слід розглядати в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що провадження у адміністративній справі в частині позовних вимог про скасування державних актів підлягає закриттю.

Згідно з ч. 3 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Керуючись ч. 7 ст. 9, п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської міської державної адміністрації, 3-ті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 кооператив "Новий Фіолент", Головне управління Дежкомзему у м. Севастополі та Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Севастопольської міської філії про визнання незаконним та скасування розпорядження, скасування державних актів закрити.

Роз'яснити позивачу, що позов про скасування державних актів на право власності  підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного провадження за місцезнаходженням відповідачів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в п’ятиденний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом десяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                       < підпис >                            Н.Г. Плієва

< Текст > 

14.07.2010

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація