Судове рішення #10252061

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України


16.07.10Справа №2а-1777/10/2770


Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі колегії суддів:

головуючого судді - Плієвої Н.Г.,

суддів - Дудкіної Т.М., Мінько О.В.,  

при секретарі - Зарапіні О.В.

за участю:

представника позивача Колягіна В.В., довіреність № 20 від 01.02.2010

представник відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кабельна телерадіокомпанія "Девком"   

до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 

про визнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кабельна телерадіокомпанія "Девком"  (далі-ТОВ “КТРК “Девком”)  звернулось до суду з адміністративним позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення   про визнання недійсним рішення та зобов'язання вчинити певні дії. Просить визнати недійсним Рішення Національної ради України  з питань телебачення і радіомовлення № 175 від 14.02.07  "Про результати перевірки  Телерадіокомпанії "Девком" у формі ТОВ, м. Севастополь", зобов'язати відповідача при розгляді (вирішенні) питань відносно ліцензування провайдера програмної послуги - Товариства з обмеженою відповідальністю  "Кабельна телерадіокомпанія "Девком" посилатися на рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 175 від 14.02.07 "Про результати перевірки  Телерадіокомпанії "Девком" у формі ТОВ, м. Севастополь", вважати вказане рішення як підтвердження порушення позивачем умов ліцензії провайдера програмної послуги та законодавства України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначене рішення відповідач протиправно розглядає як підтвердження позивачем, як провайдером програмної послуги, законодавства України, що може бути підставою для анулювання ліценцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 15 червня 2010 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1777/10/2770.

Ухвалою суду від 15.06.2010 закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 30.06.2010.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи відкладався.

30.06.2010 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог відповідно до якої позивач просить визнати недійсним рішення Національної Ради України з питань телебачення та радіомовлення № 175 від 14.02.07  "Про результати перевірки  Телерадіокомпанії "Девком" у формі ТОВ, м. Севастополь" та зобов’язати відповідача утримуватися від посилання на вказане рішення, у тому числі вважати рішення як підтвердження порушення відповідачем умов ліцензії провайдера програмної послуги та законодавства України.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, причини неявки суду не відомі, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заперечення на позов та письмові пояснення відповідачем відповідно до ухвали суду від 15.06.2010 також не надані.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази,  суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1  Закону України від 23.09.1997, № 538/97-ВР "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" (далі –Закон №  538) Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цими законами.

Відповідно до положень ст. 14 Закону № 538 Національна рада здійснює регуляторні функції, передбачені законодавством України у сфері телерадіомовлення, а саме: ліцензування телерадіомовлення та ліцензування провайдерів програмної послуги.

Відповідно до повноважень, визначених статтею 13 зазначеного Закону до повноважень  Національної ради відноситься нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства та умов ліцензії,  застосування в межах своїх повноважень санкцій відповідно до закону.

ТОВ “КТРК “Девком” зареєстровано як юридична особа Ленінською районною державною адміністрацією у м. Севастополі 28.02.1997, про що видано відповідне свідоцтво серії А00 № 716599 та має ліцензію на мовлення та ліцензію провайдера програмної послуги.

У судовому засіданні встановлено, що 22.12.2006 представниками  Національної ради у м. Севастополі була проведена перевірка дотримання телерадіоорганізацією ТОВ «ТРК «Девком»законодавства України та умов ліцензії, про що складено акт № Св/5/06 від 22.12.2006.

В акті перевірки зазначено, що фактичний перелік каналів не відповідає зазначеним у Додатку 4 до ліцензії НР № 1863, план конвертації каналів змінено у зв’язку із забезпеченням подачі універсальної програмної послуги. Нова ліцензія не отримана.

Як вбачається з матеріалів справи Рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 15.11.2006 № 948 ліцензія НР № 1863 від 17.09.2004 ТРК "Девком" у формі ТОВ, Севастополь було вилучено, та визначено вважати її недійсною.

 Тобто на час проведення перевірки відповідач діяв на підставі ліцензії на мовлення серії НР № 0044-м від 19.12.2006 та ліцензії провайдера програмної послуги серії НР                    № 0026-п від 13.06.1997, що відповідачем враховано не було.

Рішенням Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.02.2007 № 175 за результатами перевірки позивача у зв’язку із порушенням чинного законодавства Телерадіокомпанії «Девком»у формі ТОВ, м. Севастополь оголошено попередження.

Проте у зазначеному рішенні лише перелічені вимоги статей  Законів України та не зазначено, яке порушення було допущено позивачем, та у чому воно підлягає. Крім того у рішенні не визначено застосована санкція у вигляді попередження до позивача, як до телеорганізації, чи як до провайдера програмної послуги.

Поряд з тим, вказане рішення є підставою для врахування його відповідачем при вирішенні питання щодо системності порушень законодавства України з боку позивача, як провайдера програмної послуги.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди, зокрема, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).  

Суб’єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, не обґрунтованих конкретними обставинами. Рішення суб’єкта владних повноважень повинно бути вмотивованим.

Суд дійшов висновку, що рішення відповідача № 175 від 14.02.2007 вказаним вимогам не відповідає, проте обраний позивачем засіб захисту прав - визнання рішення недійсним -  не відповідає суті їх порушення, оскільки  акти індивідуальної дії відповідно до пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути визнані судом протиправними та скасовані.

За таких обставин, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог відповідно до положень ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, визнати протиправним та скасувати  рішення Національної Ради України з питань телебачення та радіомовлення № 175 від 14.02.2007.

Стосовно позовних вимог щодо зобов’язання відповідача у подальшому утримуватися від посилання на рішення Національної Ради України з питань телебачення та радіомовлення № 175 від 14.02.2007 колегія суддів вважає, що ці вимоги задоволенню не підлягають, оскільки сам факт визнання рішення протиправним та його скасування судом вже позбавляє відповідача можливості посилатися на вказане рішення та вважати його підтвердженням порушення позивачем умов ліцензії провайдера програмної послуги та законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.  69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень  обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано заперечень на адміністративний позов, як не надано й належних та допустимих доказів правомірності оскаржуємого рішення.

Відповідно до частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 21.07.10 о 16-00.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України –

                                          ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 14.02.2007 № 175 "Про результати перевірки Телерадіокомпанії "Девком у формі ТОВ, м. Севастополь".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного  суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя                    підпис                    Н.Г. Плієва

Судді:                                         підпис             Т.М. Дудкіна

                                                  підпис             О.В. Мінько

З оригіналом згідно

Постанова не набрала законної сили

Головуючий суддя                                           Н.Г. Плієва


< З оригіналом згідно > 




                               < підпис >                                        < Суддя > 


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація