Копія   Справа  № 2 - 433 /2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 липня 2010  року     Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

    головуючого-судді:                Ніколаєва М.В.

    при секретарі:                Дорошенко В.В.

    з участю:

    позивача:                     ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому   засіданні в смт. Устинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного Фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області  про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,-  

          В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області, в якому, просить з урахуванням уточнень зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та проводити йому виплату державної пенсії, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, за 2007 рік: з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік: з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік: з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за 2010 рік : з 01 січня 2010 року по 12 липня 2010 року  в розмірі встановленому ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон), та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі встановленому ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; визнати неправомірною відмову відповідача щодо нездійснення нарахування і виплати йому законодавчо передбаченої пенсії відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на те, що він, як інвалід другої групи, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року має право на отримання державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю. Відповідно до ст. 54  Закону державна пенсія інвалідам другої  групи, віднесеним до першої категорії у всіх випадках не може бути нижчою восьми мінімальних пенсій  за віком та згідно ст. 50 Закону для інвалідів другої  групи призначається щомісячно додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75   процентів  від мінімальної пенсії за віком. Позивач звернувся до відповідача з вимогою проводити нарахування пенсії відповідно до законодавства, але незважаючи на це управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області не сплачує в повному розмірі належну йому до виплати державну пенсію, як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю.

Позивач  в судовому засіданні свої вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився , подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та додав письмові заперечення, в яких зазначив, що нарахування державної та додаткової пенсії позивачеві повинно проводитись відповідно до положень, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії , що підтверджується відповідним посвідченням (а.с. 7 ), та є інвалідом  2 групи   (а.с. 8).  

Згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України №  230/96-ВР від 06.06.1996 року особам, які віднесені до 1 категорії і є інвалідами 2 групи  призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75 процентів  мінімальної пенсії за віком.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу щомісячна додаткова пенсія нараховувалась на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» (яка на даний час втратила чинність) та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

Згідно п/п 12 п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, який набрав чинності з 01 січня 2008 року, статтю 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України          № 230/96-ВР від 06.06.1996 року викладено в новій редакції, відповідно до якої  інвалідам 2 групи  щомісячна додаткова пенсія виплачується в розмірі 20 процентів  прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Але, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008  п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнано неконституційним.     Отже, управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі мало нарахувати та виплатити позивачу у 2008 році щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75   процентів  мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно; у 2007 році: з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року; у 2009 році: з 01 січня 2009 року по 31 січня 2009 року; у 2010 році: з 01 січня 2010 року по 05 липня 2010 року. Але розміру виплат додаткової пенсії  не підвищило.

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України «Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи» в редакції Закону України      №  230/96-ВР від 06.06.1996 року  в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів 2 групи , щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних  пенсій за віком.

Згідно п/п 15 п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI статтю 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України № 230/96-ВР від 06.06.1996 року викладено в новій редакції, відповідно до якої  розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році по IІ групі  інвалідності - 200  процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по IІ групі  інвалідності - 150  процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по IІ групі  інвалідності - 120  процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Але, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008  п. 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнано неконституційним.

 За таких обставин правильним та таким, що відповідає Закону України «Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи» є висновок, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних  пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів  мінімальної пенсії за віком.

    Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 8 Цивільного процесуального кодексу України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачу застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України «Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.

Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи» вбачається, що під час визначення розміру державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,  іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене,  застосування відповідачем положень частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з підстав того, що, згідно з даними положеннями, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом є хибним, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання державної пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлене статтями 50 та 54 Закону.

Безпідставним є також посилання відповідача на відсутність коштів, для забезпечення виплати зазначених пенсій в таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати пенсій.

Згідно з частиною третьою статті 67 вказаного Закону, яка набрала чинності  31 жовтня 2006 року, у разі збільшення визначеного законом  розміру  прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня  встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки пенсія позивачу має визначатись виходячи з мінімальної  пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже дії відповідача,  щодо нарахування та виплати позивачу державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії, як особі, яка віднесена до 1 категорії , у розмірах, менших ніж передбачено ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є незаконними.

У відповідності до вимог п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України  способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 49, 50, 54 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  рішенням Конституційного Суду України  № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., ст. ст. 3, 4, 10, 15, 57, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

    Позов задовольнити.

    Визнати відмову управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1  державну пенсію та додаткову пенсію, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, у розмірах, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірною (незаконною).

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Устинівському районі Кіровоградської області здійснити нарахування та провести ОСОБА_1  виплату державної та додаткової пенсії, як особі інваліду 2 групи , яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії , за 2007 рік: з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2008 рік: з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік: з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, за 2010 рік : з 01 січня 2010 року по 12 липня 2010 року  відповідно до  ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосувавши  розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  визначений  у  законі про Державний бюджет  України на  відповідний  рік.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.  

Заяву про апеляційне оскарження може бути подано до апеляційного суду Кіровоградської області через Устинівський районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                      Суддя : підпис.

        Копія вірна.

        Суддя Устинівського

районного суду:                                                                              М.В. Ніколаєв