ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" липня 2010 р. Справа № 2a-321/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Григорука О.Б.
при секретарі Пікович Л.Р.
за участі представників: позивача - Воришка Я.Я., відповідача - Хоминець Б.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76000
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Зелене господарство", вул. Коновальця, 411а, м. Івано-Франківськ, 76000
про стягнення заборгованості в сумі 482297,66 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську звернулась до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Зелене господарство" про стягнення заборгованості в сумі 482297,66 грн. Позовні вимоги мотивує тим, що ВАТ "Зелене господарство", допустило заборгованість в розмірі 335044,29 грн., внаслідок несплати узгодженого податкового зобов’язання з податку на додану вартість підприємства згідно поданих декларацій за листопад, грудень 2007року, лютий-квітень, вересень, листопад, грудень 2008року, січень-жовтень 2009року, несплати штрафних санкцій, застосованих податковим органом за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання в сумі 53957,86грн. та пені, що обліковується в картці особового рахунку в сумі 51315,92грн. і пені, що буде нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 41979,59грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Позов просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів викладених у письмовому запереченні. Просив в позові відмовити.
Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог в частині, а тому позов підлягає до часткового задоволення з наступних мотивів.
Відповідно до довідки Головного управління статистики в Івано-Франківської області за вих. № 16-03/1/632-1398 від 23.11.2009 р., ВАТ "Зелене господарство" є юридичною особою, яка зареєстрована Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 28.08.1998 року.
Стаття 4 Закону України "Про систему оподаткування" визначає, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
У відповідності з пунктами 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем до ДПІ в м. Івано-Франківську подано декларації з податку на додану вартість за листопад, грудень 2007року, лютий-квітень, вересень, листопад, грудень 2008року, січень-жовтень 2009року, які отримані податковим органом, на загальну суму 335044,29 грн.
У встановлені строки відповідач задекларовані суми з податку на додану вартість до бюджету сплатив частково, як вбачається з поданих суду платіжних доручень.
Згідно ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.
Крім того, в підпункті 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зазначено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом та визначене в податкових вимогах, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2. цього пункту, який передбачає процедуру апеляційного узгодження даного зобов'язання, шляхом подання скарг до вищестоящих за підпорядкуванням контролюючих органів та звернення до суду.
У відповідності до підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно довідки ДПІ в м. Івано-Франківську № 370 від 03.12.2009 р.(а.с.5) податковий борг відповідача, як платника податків станом на 01 лютого 2010 року становить 482297,66 грн.
Однак, така сума заборгованості визначена позивачем є невірною, виходячи із наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення борг відповідача перед бюджетом, який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих сум податку на додану вартість. В обґрунтування заявлених до стягнення сум позивачем надано декларації з податку на додану вартість за періоди: листопад 2007року на суму 15680,00грн., грудень 2007року – 42016,00грн., лютий 2008року – 10660,00грн., березень 2008року – 13162,00грн.; квітень 2008року – 46472,00грн., вересень 2008року – 38360,00грн., листопад 2008року – 2337,00 грн., грудень 2008року – 8067,00грн., січень 2009року – 1898,00грн., лютий 2009року – 5481,00грн., березень 2009року – 25217,00 грн., квітень 2009року - 19727,00грн., травень 2009року – 2440,00грн., червень 2009року – 23439,00грн., липень 2009 року – 23286,00грн., серпень 2009року – 26142,00грн., вересень 2009 року – 24323,00грн., жовтень 2009року – 13636,00 грн., всього на загальну суму 342344,00грн.
У відповідності до поданих представником відповідача та досліджених в судовому засіданні платіжних доручень, відповідачем здійснювалась часткова оплата задекларованих сум податкового зобов’язання зі сплати податку на додану вартість за зазначений період в розмірі 133225,94грн. В обґрунтування сплати податкового зобов’язання відповідачем подано ряд платіжних доручень, частина з яких свідчить про оплату відповідачем спірних сум. Так, зокрема, як вбачається з поданих суду доказів відповідачем здійснена сплата податкових зобов’язань з податку на додану вартість та які підлягали зарахуванню в погашення податкового зобов’язання за періоди: листопад 2007року на суму 15680,00грн., грудень 2007року – 10000,00грн., лютий 2008року – доказів сплати відповідачем не подано, березень 2008року – 13162,00грн.; квітень 2008року – 46472,00грн., вересень 2008року – 3500,00грн., листопад 2008року – 2337,00 грн., грудень 2008року – 4150,00грн., січень 2009року – доказів сплати відповідачем не подано, лютий 2009року – доказів сплати відповідачем не подано, березень 2009року – 9001,94 грн., квітень 2009року - 4000,00грн., травень 2009року – 1000,00грн., червень 2009року – 13000,00грн., липень 2009 року – 1500,00грн., серпень 2009року – 2000,00грн., вересень 2009 року – 4422,00грн., жовтень 2009року – 3000,00 грн., всього на загальну суму 133225,94грн.
Суд бере до уваги пояснення представника відповідача та надані на підтвердження копії платіжних доручень відповідача про часткову сплату боргу, оскільки позивачем суми, вказані у платіжних дорученнях, не враховані при обчисленні заборгованості по сплаті з податку на додану вартість.
Крім цього, проведеними позивачем невиїзними документальними перевірками відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства, а саме щодо своєчасності сплати ПДВ та подання декларацій з цього податку, виявлено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п.п.5.3.1 п. 5.3 ст.5, п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Даний факт підтверджується копіями актів №581/6/152 від 18.03.2008 року, №4215/15-2/05479378 від 20.05.2005 року.
ДПІ в м. Івано-Франківську відповідачу направлено податкові повідомлення-рішення №0010111502/0 від 18.03.2008року та №0011351502/0 від 20.05.2008року, якими визначено штрафні (фінансові) санкції по податковому зобов’язанню з податку на додану вартість.
Як вбачається з матеріалів справи, повідомлення-рішення №0010111502/0 від 18.03.2008року на суму 24579,59 грн. та №0011351502/0 від 20.05.2008року на суму 24829,72грн., податкове повідомлення-рішення №0009501502/0 від 27.12.2007року на суму 4548,55грн., якими визначено штрафні (фінансові) санкції по податковому зобов’язанню з податку на додану вартість, були направлені позивачем на адресу ВАТ "Зелене господарство" та вручені, про що свідчить підпис головного бухгалтера Ставнічої З.І. на корінцях податкових повідомлень-рішень, які містяться у матеріалах справи.
Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Як вбачається з матеріалів справи, кошти, які сплачувались позивачем по поточних платежах, ДПІ в м. Івано-Франківську, зараховувало в погашення боргу стягненого постановою Господарського суду Івано-Франківської області по справі №ПА-8/234 від 05.12.2007 року, виконання якої розстрочено ухвалою від 22.01.2008 року. Дана обставина підтверджується копіями зворотнього боку облікової картки платника – ВАТ “Зелене господарство” станом на 31.12.2008 року та станом на 31.12.2009 року.
У відповідності до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, джерелами самостійної сплати податкових зобов’язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Таким чином, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов’язань і погашення податкового боргу. Пунктом 6 статті 7 Закону України “Про Національний банк України”, встановлено, що Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів, банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
З вищенаведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.
Як встановлено судом, ВАТ “Зелене господарство” по кожному випадку сплати платежів до бюджету зазначалось призначення платежу – як по сплаті суми боргу розстроченої ухвалою суду, так і по сплаті поточних платежів.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов’язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи податковий борг за заявлений період, який самостійно задекларований та несплачений відповідачем становить 201818,35грн. Вказана сума заборгованості підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає стягненню в судовому порядку.
Оскільки, застосування податковим органом фінансових санкцій у відповідності до податкових повідомлень-рішень №0010111502/0 від 18 березня 2008року, №0011351502/0 від 20 травня 2008року та №0009501502/0 від 27.12.2007року на загальну суму 53957,86грн. та нарахування пені на суму 93295,51грн. здійснено податковим органом без врахування факту сплати відповідачем сум податкового зобов’язання з податку на додану вартість за заявлений період в сумі 133225,94грн., рішення позивача про такі нарахування прийняті без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення фінансових санкцій на суму 53957,86грн. та пені в сумі 93295,51грн. є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Зелене господарство", код 05479378, в дохід бюджету податковий борг в сумі 201818 (двісті одна тисяча вісімсот вісімнадцять) грн. 35 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Григорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі 06.07.2010 року.