Сп рава № 2-а-496/1226
2010р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«_17_» березня 2010р. Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Бабенко С.Ш.,
при секретарі Пархоменко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Свердловська Луганської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (третя особа на стороні відповідача інспектор ДПС Свердловського взводу ОСОБА_3) про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до Свердловського міського суду із адміністративною позовною заявою до УДАІ ГУМВС України у Луганській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в обґрунтування вимог зазначивши, що постановою інспектора ДПС Свердловського взводу ДПС при УДАІ ГКМВС України у Луганській області старшини ОСОБА_3 серії ВВ № 274589 по справі про адміністративне правопорушення від 14.01.2010р. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Позивач вважає зазначену постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки складена з порушенням матеріального та процесуального права з наступних підстав.
14.01.2010р. о 15 г 20 хв позивач, керуючи автомобілем ВАЗ 111830, реєстраційний номер НОМЕР_1, виїхав з ВП «Шахта Довжанська-Капітальна» ДП «Свердловантрацит» у напрямку м.Свердловська Луганської області. На виїзді з шахти позивач підібрав в якості пасажира ОСОБА_4, який слідував з ним до міста Свердловська. Під час руху по вулиці Лутугіна м. Свердловська Луганської області позивач зупинений інспектором, який попросив документи для перевірки, у ході якої зауважив, що на автомобілі позивача не працює ліва фара у режимі близького світла.
З приводу виявленого порушення інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення, позивач визнав, що дійсно на момент зупинки автомобіля не працювала ліва фара у режимі близького світла. Даний факт не міг встановити, оскільки на місце роботи ВП «Шахта «Довжанська-Капітальна» ДП «Свердловантрацит» їхав о 05 г 45 хв, тобто в темну добу, і з впевненістю заявляє, що світло фар працювало справно до моменту зупинки, оскільки періодично перемикав світло з близького на дальній для попередження осліплення водіїв.
Після роботи позивач виїхав зі стоянки та побачивши, що на дорозі туман, керуючись п.п.«а» п.19.1 ПДР України увімкнув фари близького світла, але туман був лише місцями, легкий, видимість була достатня, близько 250-300 метрів, тому в цій ситуації неможливо встановити чи горить світло чи ні.
При складанні протоколу інспектор ДПС проігнорував пояснення позивача, щодо умовної обмеженої відомості, недоброякісності сучасних лампочок. Свідок ОСОБА_4, коли дізнався про підставу складу протоколу, наголосив, що в той час коли він сідав у автомобіль позивача, горіли обидві фари, та ближнє світло лівої фари вимикнулося напередодні зупинки автомобілю інспектором, але інспектор ДПС на це не звернув увагу.
Згідно ст.280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Інспектор ДПС знехтував нормами діючого законодавства, не дослідивши обставини справи, пояснення свідків.
Позивач просить суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову від 14.01.2010р. про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КУпАП, закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні. Додатково пояснив, що коли він їхав зранку на роботу, всі прибори працювали, у тому числі, і фари у режимі близького світла. Вважає, що лампочка близького світла згоріла приблизно між шахтою та містом зупинки його інспектором ДПС.
Представник відповідача Ткаченко О.О. у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, ОСОБА_3 у судове засідання не з’явився, про розгляд справи належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення від 16.03.2010р. про отримання виклику до суду, заяви про розгляд справи у його відсутності не надходило, у зв’язку з чим суд вважає за необхідне розглянути справу за його відсутністю.
Вислухавши пояснення позивача, свідків ОСОБА_6, яка зранку 14.01.2010р. їхала на роботу разом із позивачем і підтвердила, що обидві фари автомобілю до міста розташування шахти знаходились у робочому стані і позивач користувався ним и за цільовим призначенням, ОСОБА_4, який пояснив, що він разом 14.01.2010р. їхав з позивачем в автомобілі позивача, та підтвердив, що на момент посадки в автомобіль, всі освітлюючи прибори на автомобілі позивача працювали, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВВ № 147995 від 14.01.2010ро., складеного ІДПС Свердловського взводу ОСОБА_3, убачається, що ОСОБА_1 14.01.2010р. о 15 г 35 хв, керуючі автомобілем ВАЗ 111830 р/н НОМЕР_1 по вулиці Лутугіна м.Свердловська Луганської області, на якому не працювала ліва фара у режимі близького світла, порушив п.п.31.4.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.121 КУпАП. У даному протоколі відображено пояснення позивача, що при виїзді з ВП «Шахта «Довжанська-Капітальна» фари близького світла були у справному стані, їхав у режимі близького світла, оскільки був туман. За час руху лампа близького світла згоріла та на момент зупинки не працювала.
Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення ВВ № 274589 від 14.01.2010р., постановленої ІДПС Свердловського взводу ОСОБА_3, позивач ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення за ч.1 ст.121 КУпАП притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляду штрафу у розмірі 340 грн.
Відповідно до ст.287 та ч.1 ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом. Між тим, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Законом передбачений процесуальний строк для оскарження постанови, який відповідно до ст.289 КУпАП встановлений упродовж 10 днів після отримання постанови по справі про адмінправопорушення.
На вимогу ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Пунктом 1 статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. В пункті два цієї статті вказано, що докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Положенням ст.71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 71 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У статті 251 КУпАП вказано, що доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Представник відповідача не надав суду обґрунтованих заперечень проти позову, не навів переконливих доказів о відповідності протоколу та постанови про накладання адміністративного стягнення обставинам справи, у зв’язку з чим, суд вважає, що є підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1, так як його пояснення та пояснення свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ніким не спростовані і тому суд вважає їх за правдиві.
За таких обставин суд приходить до висновку, що інспектор ДПС Свердловського взводу ОСОБА_3 врахував лише свої думки та визначив їх достатніми для визначення наявності обставин, які свідчать про вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП та прийняв рішення про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн, про що виніс постанову про адміністративне правопорушення від 14.01.2010 року серії ВВ № 274589, яка всупереч вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП не містить доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та не визначає мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доказів.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що при винесенні постанови не виконані вимоги ст.280 КУпАП щодо встановлення під час розгляду справи всіх необхідних обставин, зокрема тих, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, і таким чином, не враховані вимоги відповідно до ст.33 КУпАП.
Керуючись ст.ст.33, 122 ч.2, 288 КУпАП, ст.ст.3, 9-11, 17-18, 71, 158-163, 167, 186, 254-255 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.
С касувати постанову про адміністративне правопорушення ВВ № 274589 від 14.01.2010 року, винесену ІДПС Свердловського взводу УДАІ ГУМВС України в Луганській області старшиною міліції ОСОБА_3, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ст.121 ч.1 КУпАП.
Закрити провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП.
На постанову суду першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий