Сп рава № 2-а-756/1226
2010р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«_07_» червня 2010р. Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Бабенко С.Ш.,
при секретарі Пархоменко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Свердловська Луганської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до Свердловського міського суду із адміністративною позовною заявою до УДАІ УМВС України у Луганській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в обґрунтування вимог зазначивши, що постановою інспектора ДПС Свердловського взводу ДПС при УДАІ УМВС України в Луганській області старшини Александрова Максима Станіславовича серії ВВ №274951 по справі про адміністративне правопорушення від 28.01.2010р. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Позивач вважає зазначену постанову незаконно, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона складена з порушенням матеріального та процесуального права, з наступних підстав.
28.01.2010р. о 09 г 30 хв позивач, керуючи автомобілем ВАЗ 21099, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по автошляху між вулицями Енгельса та Пирогова м.Свердловська Луганської області. В районі ветеринарної аптеки біля будинку №1 по вулиці Пирогова м.Свердловська Луганської області повинен був забрати свою дружину. Зупинив автомобіль та став чекати на свою дружину, що у відповідності до ст.1.10 ПДР України означає припинення руху транспортного засобу на час до 5 х або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки пасажирів), або загрузки вантажу. Однак при цьому відстань між автомобілем позивача та будівлею ветеринарної аптеки була в межах 2 м для руху пішоходів.
Однак за час підходу його дружину до автомобіля, до позивача підійшов робітник ДПС та пояснив, що ним був порушений п.15.10 ПДР України, оскільки позивач скоїв стоянку на тротуарі.
Працівником ДПС відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВВ №211871 від 28.01.2010р. При цьому позивач визнав, що на момент зупинки він чекав свою дружину.
При складанні протоколу інспектор ДПС проігнорував пояснення позивача, щодо умовної обмеженої відомості, та встановлення точних меж тротуару, оскільки дорожнє покриття та покриття пішохідних зон було покрило товстим шаром снігу.
Інспектор ДПС знехтував нормами діючого законодавства, не дослідивши обставини справи, пояснення свідків.
Позивач просить суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову від 28.01.2010р. ВВ №274951 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП; закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні. Додатково пояснив, що його дії є законними, зупинив транспортний засіб упродовж 2-3 хв для посадки пасажира, що не суперечить вимогам ПДР України.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВВ №211871 від 28.01.2010р., складеного ІДПС Свердловського взводу Александровим Максимом Станіславовичем убачається, що ОСОБА_1 28.01.2010р. о 09 г 40 хв, керуючі автомобілем ВАЗ 21099 р/н НОМЕР_1, скоїв стоянку на тротуарі, чим порушив п.п.15.10 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст.122 КУпАП. В даному протоколі відображено пояснення позивача, що чекав свою дружину.
Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення ВВ № 274951 від 28.01.2010р., винесеної ІДПС Свердловського взводу Александровим М.С., ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Відповідно до ст.222 КУпАП, органи внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення, такі як про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту… Пунктом 3 вказаної статті передбачено, що в ід імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання, за адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1 і 2 ст.122.
Вимогами ст.276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121-126, 1271-129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Оскільки правопорушення скоєне у м.Свердловську, справа інспектором ДАІ розглянута за місцем скоєння правопорушення.
Відповідно до ст.ст.287,289 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим у десятиденний строк після її винесення. Постанова органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення правопорушення може бути оскаржена у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Судом встановлено, що процесуальний строк для оскарження постанови, передбачений ст.289 КУпАП, позивачем пропущений.
На вимогу ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Пунктом 1 ст.69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. В пункті два цієї статті вказано, що докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Положенням ст.71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У статті 251 КУпАП вказано, що доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Представник відповідача не надав суду обґрунтованих заперечень проти позову, не навів переконливих доказів о відповідності протоколу та постанови про накладання адміністративного стягнення обставинам справи, у зв’язку з чим, суд вважає, що є підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1, так як його пояснення ніким не спростовані і тому суд вважає їх за правдиві.
За таких обставин суд приходить до висновку, що інспектор ДПС Свердловського взводу Александров М.С. врахував лише свої думки та визначив їх достатніми для визначення наявності обставин, які свідчать про вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, та прийняв рішення про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн, про що виніс постанову про адміністративне правопорушення від 28.01.2010р. серії ВВ № 274951, яка всупереч вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП не містить доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та не визначає мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доказів. У протоколі про адмінправопорушення також відсутні будь-які посилення на докази щодо скоєння позивачем правопорушення, а саме, відсутні дані про свідків, які були очевидцями цього правопорушення, також відсутні посилання на застосування інспектором ДПС засобів фото, відео фіксації правопорушення, не опитана свідок, яку безпосередньо чекав позивач. Також інспектор при складенні протоколу не визначився із часом стоянки, або зупинки автомобіля позивача. У судовому засіданні позивач зазначає, що він скоїв зупинку, очікуючи дружину для посадки в автомобіль, а у протоколі зазначено, що позивачем скоєно стоянку на тротуарі. Дії щодо стоянки або зупинки транспортного засобу визначені п.1.10 Правил дорожнього руху України, за якими зупинка передбачає собою припинення руху транспортного засобу на час на 5 або більше хвилин, якщо це потрібно для посадки-висадки пасажирів. Між тим, позивач у судовому засіданні посилається саме на те, що ним була скоєна зупинка у місці його затримання інспектором ДПС, тоді як у протоколі та постанові визначено, що ним скоєне стоянку у забороненому місці. Між тим, ці обставини матеріалами адмінпротоколу жодним чином не доведені, що тягне за собою скасування постанови по адмінсправі як незаконної.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що при винесенні інспектором ДПС постанови про адмінправопорушення не виконані вимоги ст.ст.279-280 КУпАП щодо порядку розгляду справи, оскільки складання протоколу про адмнправопорушення інспектором розпочато 08.01.2010р. о 9 г 50 хв, правопорушення скоєне о 9 г 40 хв, та після складання протоколу позивачу повідомлено, що розгляд справи відбудеться також о 9 г 50 хв 08.01.2010р. За таких обставин час початку складання протоколу та розгляду справи є тотожнім, що взагалі виключає будь-яке провадження про адмінправопорушення.
Керуючись ст.ст.33, 122 ч.1, 287-289 КУпАП, ст.ст.3,9-11,17-18,71,158-163, 167,186,254-255 КАС України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління міністерства внутрішніх справ України у Луганській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити.
С касувати постанову про адміністративне правопорушення ВВ №274951 від 28.01.2010р., винесену ІДПС Свердловського взводу УДАІ УМВС України у Луганській області старшиною міліції Александровим Максимом Станіславовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ст.122 ч.1 КУпАП.
Закрити провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
На постанову суду першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий