Справа № 2 - 2250

      2010 рік        

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

        20 липня   2010 року    Ялтинський міський суд Автономної республіки Крим у складі головуючого судді Кайро І.А., при секретарях Рябцевої А.С. , Авакян А.М. за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ялта цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментам.

Вимоги мотивовані тим, що рішенням Ялтинського міського суду від 19 вересня 2006 року її позов до ОСОБА_2 задоволений, та з останнього на її користь стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 14 серпня 2006 року і до закінчення навчання сина ОСОБА_4 та до повноліття сина ОСОБА_3. 13 лютого 2008 року, було винесено рішення про зміну розміру аліментів на тверду грошову суму, до закінчення дітей. Після чого рішенням Ялтинського міського суду змінено розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_3 на 900 гривень щомісячно, починаючи з 18 вересня 2009 року. На підставі вищезазначених рішень, було видано виконавчі листи та відкрито відповідне виконавче провадження. Разом з тим, оскільки аліменти стягувалися з відповідача без урахування доходів від підприємницької діяльності, нею було подана відповідна скарга. Ухвалою Апеляційного суду АР Крим її скарга була задоволена та з відповідача було стягнуто заборгованість по аліментам на підставі експертної оцінки від 30 травня 2009 року. Даною експертизою  встановлена сума заборгованості, у тому числі за період часу з 15 лютого 2007 року по 13 лютого 2008 року та за період з 18 вересня 2009 року по 01 березня 2010 року, яка складає 26536 гривень 04 копійки, з урахуванням доходів від підприємницької діяльності боржника.  Оскільки відповідач виниклу заборгованість по аліментам не сплатив, вона та змушена звернутися до суду з даною позовною заявою.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, при цьому він пояснив, що він вважає, що висновком експерта визначена невірна сума, та виконавче провадження закрито.

              Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню по наступних підставах.

              Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином, згідно з вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

    Разом з тим, відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

     Відповідно до ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем, виходячи з фактичного заробітку (доходу), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося.

    Відповідно до п.16 «Переліку видів заробітку (доходу), що підлягають облікові при відрахуванні аліментів», затвердженого постановою КМУ від 26 лютого 1993 року №146» «Про види заробітку (доходу), що підлягають облікові при відрахуванні аліментів», утримання аліментів провадиться з доходів від підприємницької діяльності тощо.

    Ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.  

    У відповідності до ч.4 ст. 194 СК України, заборгованість по аліментах стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття, а у випадку, передбаченому ст. 199 СК України до досягнення нею 23 років.

    Згідно ст. 195 СК України заборгованість по аліментам, присудженим у частці від заробітку визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не проводилося їх стягнення.

    Відповідно до ч.4 ст. 195 СК України, розмір заборгованості обчислюється державним виконавцем, а у разі спору – судом.

При цьому судом встановлено, що рішенням Ялтинського міського суду від 19 вересня 2006 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_3  та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 в сумі 1/3 частки заробітків щомісячно, починаючи з 14 серпня 2006 року і до закінчення навчання сина ОСОБА_4 та повноліття сина ОСОБА_3.

Ухвалою судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим від 25 березня 2010 року дії ВДВС ЯМУЮ в частині визначення в довідці – розрахунку від 16 жовтня 2009 року заборгованості по аліментам ОСОБА_2 за період з 15 лютого 2007 року по 13 лютого 2008 року визнано неправомірними. Державного виконавця ВДВС ЯМУЮ зобов’язано визначити розмір заборгованості по аліментам за ОСОБА_2 за період з 15 лютого 2007 року по 13 лютого 2008 року з урахуванням усіх видів доходів у тому числі заробітної платні, пенсії та доходів від підприємницької діяльності. Дане рішення набрало законної сили.

Висновком експертів №340 від 30 березня 2009 року було встановлено розмір аліментів, яки повинен сплачувати ОСОБА_2 за відповідні періоди часу у тому числі за період з 15 лютого 2007 року по 13 лютого 2008 року та з 18 вересня 2009 року по 01 березня 2010 року.

Більш того ОСОБА_2 звернувся до Ялтинського міського суду з позовною заявою до ВДВС ЯМУЮ, у якій просив визнати неправомірними дії державного виконавця ВДВС ЯМУЮ в частині визначення розміру заборгованості по аліментам. Рішенням Ялтинського міського суду від 20 травня 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено, та дане рішення набрало законної сили.

У відповідності до довідки – розрахунку ВДВС ЯМУЮ від 14 квітня 2010 року №4917/л-10 заборгованість ОСОБА_2 по аліментам за період часу з 15 лютого 2007 року по 13 лютого 2008 року складає 23825 гривень 04 копійки.

Згідно довідки розрахунку ВДВС ЯМУЮ від 16 березня 2010 року №3023/л-10 заборгованість ОСОБА_2 по аліментах за період часу з 18 вересня 2009 року по 01 березня 2010 року складає 2711 гривень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заборгованість ОСОБА_2 по аліментам на утримання ОСОБА_3. та ОСОБА_4 за період часу за період часу з 15 лютого 2007 року по 13 лютого 2008 року та на утримання ОСОБА_3. за період часу з 18 вересня 2009 року по 01 березня 2010 року складає 26536 гривень 04 копійки.

Оскільки відповідач не сплачує заборгованість по аліментам у добровільному порядку, вона підлягає примусовому стягненню з відповідача на користь позивачки.

Оскільки позов задоволений, та позивачка звільнена від сплати судових витрат за подання даного позову, вони підлягають стягненню з відповідача на користь держави.  

На підставі викладеного та керуючись ст..10,11, 209,212, 214-215 ЦПК України, ст.. 180, ч. 4 ст. 195 СК України

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментам на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за період з 15 лютого 2007 року по 13 лютого 2008 року , та на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за період з 18 вересня 2009 року по 01 березня 2010 року в сумі 26536 ( двадцять шість тисяч п’ятсот тридцять шість) гривен 04 копійки.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 265 (двісті шістдесят п’ять) гривень 36 копійок, та витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) гривень.  

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку через Ялтинський міський суд  АРК у порядку встановленому ст. ст. 294, 296 ЦПК України.

СУДДЯ