справа №1-72/10

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2010 року                                                        

Залізничний районний суд м.Львова

в складі:  головуючого- судді                       Іванюк І.Д.

                 при секретарі с/з-                        Кукундіній К.В.

з участю: прокурора -                                   Голубки  А.                            

та захисника -                                              ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу про обвинувачення:

ОСОБА_2  - ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Воловець, Закарпатської області, українки, громадянки України, без освіти, неодруженої, не працюючої, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, 2006 р.н., ОСОБА_4, 2007 р.н., та ОСОБА_5, 2010 р.н., проживаючої і зареєстрованої: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 150-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_2 07.05.2009р. близько 07.00 год., перебуваючи у м. Львові на пл. Двірцевій, неподалік від Залізничного вокзалу, заходячи у маршрутні таксі, використовувала свою малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 для зайняття жебрацтвом. Близько 08.10 год. була затримана працівниками міліції, при поверхневому огляді у неї виявлено і вилучено гроші у сумі 23,38 грн.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 вину у скоєному визнала повністю, пояснила, що була змушена займатись жебрацтвом у зв’язку із тяжким матеріальним становищем, використовувала свою доньку для випрошування грошей, щоб викликати в перехожих більшу жалість та милосердя. Не знала, що використання власних дітей для жебрацтва тягне за собою кримінальну відповідальність. У вчиненому щиро розкаялась.

Учасниками судового розгляду не оспорювались фактичні обставини справи, цивільний позов по справі заявлено не було, а тому докази, які їх стверджують, в судовому засіданні не досліджувались.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що винність підсудної у вчиненні використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей у сторонніх осіб) з метою отримання прибутку доведена повністю, а її дії кваліфіковано вірно за ч. 1 ст. 150-1 КК України.

Обираючи підсудній міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу підсудної, яка раніше не судима (а.с. 41,42), офіційного місця праці не має, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, 2006 р.н.,  ОСОБА_4, 2007 р.н., та ОСОБА_5, 2010 р.н. (а.с. 46), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 47), на обліку в психіатричному та наркологічному закладах не перебуває.

 Обставиною, що пом’якшує покарання ОСОБА_2 є її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обтяжуючих вину обставин не виявлено.

На думку суду, виправлення та перевиховання підсудної можливе без відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробовуванням, що буде необхідним та достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Речові докази у справі, згідно ст. 81 КПК України, а саме: гроші в сумі 23,38 грн., які знаходяться на зберіганні у Залізничному РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області  (а.с. 17) - передати у дохід держави.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2  визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.150-1 КК України та обрати їй покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_2 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально – виконавчої системи, повідомляти органи КВС про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з’являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

Речові докази:  гроші в сумі 23,38 грн., які знаходяться на зберіганні у Залізничному РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області  (а.с. 17) – передати в дохід держави.    

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, - протягом п’ятнадцяти діб з моменту вручення йому копії вироку.

СУДДЯ: