ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
ПОСТАНОВА
Іменем України
23.07.10Справа №2а-7109/10/13/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Ольшанській Т.С., при секретарі Барабановій А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стелла-В"
до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим
про визнання протиправним та скасування рішення
за участю представників сторін:
представника позивача – Остроушко М.М., довіреність № б/н від 20.05.2010;
представника позивача – Кровкіна В.Г., наказ № 1 від 23.12.2008;
представника відповідача – не з’явився;
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Стелла-В" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення № 0008552303 від 16.07.2009.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача висновки, які викладені в акті перевірки в частині порушення ТОВ "Стелла-В" п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є необґрунтованими, а тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.07.2009 № 0008552303, в частині застосування фінансових санкцій за вказане порушення п.12 ст. 3 Закону є неправомірним та повинно бути скасоване.
Представники позивача у судовому засіданні, яке відбулося 23.07.2010 підтримали позовні вимоги у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні.
Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином – під розписку. Письмові заперечення на адміністративний позов від 02.07.2010 № 6093/9/10-0 мотивовані тим, що під час проведення перевірки ТОВ "Стелла-В", посадовими особами відповідача був встановлений факт порушення встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку, а саме, накладні та товарно – транспортні накладні на деякі товари, які знаходяться в реалізації, відсутні. У зв’язку з встановленим порушенням вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача застосовані штрафні санкції.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
Згідно п. 4 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах у містах здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням установленого порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи і послуги.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року N 265/95-ВР (надалі – Закон про РРО) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Судом встановлено, що 24.06.2009 посадовими особами ДПА в АРК на підставі направлень від 01.06.2009 №002209, 002210 проведено перевірку з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Стелла-В" вимог Законів України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", шляхом перевірки господарського об’єкту, що належить відповідачу закусочної «Стелла», розташованого за адресою м.Ялта, вул. Московська, 1-а.
За результатами перевірки був складений акт перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обороту суб’єктами підприємницької діяльності від 24.06.2009 №00742 (далі –Акт). Акт перевірки був підписаний буфетником Смирновою Г.П. власноручно.
Під час проведення перевірки ТОВ "Стелла-В" відповідачем були встановлені наступні факти порушення законодавства, а саме п.1, 2, 12 ст.3 Закону про РРО, п.2, 6 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 №627 «Про затвердження положення про ведення касових операцій в національній валюті України».
Разом з тим суд зазначає, що у п.2.2.14 «Додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки» позивачем зазначено про:
1) не проведення розрахункової операції через РРО на суму 10,50 грн., при цьому касовий чек не пробитий, розрахункова квитанція не виписана;
2) неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) готівкових коштів в книзі ОРО в день їх надходження;
3) не надані товарні, або товарно-транспорті накладні на алкогольні напої за переліком на загальну суму 6007,50 грн.
4) не ведення або ведення з порушенням встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання.
5) реалізацію товарів з 28.03.2009 по 23.06.2009 на загальну суму 56763,62 грн. без товарних накладних на підставі відомостей з КОРО.
На підставі акту перевірки 16.06.2009 Державною податковою інспекцією в м.Ялта винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0008552303 за порушення п.1, 12 ст.3 Закону про РРО на підставі п.1 ст.17, ст.20, ст.21 Закону про РРО у сумі 125594,74 грн.
Оскільки позивачем оскаржується рішення ДПІ в м.Ялта від 16.06.2009 року № 0008552303 лише в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 25317,10 гривень, застосованих за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку та за неведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, суд перевіряє законність оскаржуваного рішення виключно в цьому обсязі.
Згідно акту на момент перевірки позивачем не були представлені накладні або товарно-транспортні накладні на товар, який знаходиться за місцем реалізації або зберігання. На момент перевірки в магазині (за місцем реалізації або зберігання) знаходилось товару (згідно складеної відомості) на загальну суму 6007,50 грн., що відображено в відомості перевірки залишків запасів товарно-матеріальних цінностей.
Відповідно до ст.20 Закону про РРО до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином суд робить висновок, що відповідальність встановлена даною статтею лише за продаж неврахованих товарів, а не їх наявність по місцю реалізації.
З акту перевірки не надається можливим встановити, чи були невраховані товари продані, або вони тільки знаходились на місці реалізації.
Що стосується правомірності застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій рішенням №0008552303 на суму 12015,00 грн. суд зазначає наступне.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" N996-XIV від 16.07.1999 (із змінами та доповненнями) (далі –Закон № 996). Статтею 1 Закону №996 визначено що бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; внутрішньогосподарський (управлінський) облік - система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 996 сфера дії цього Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Відповідно до ч.3 ст.8 Закону № 996 відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до ст.9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9).
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:
- назву документа (форми);
- дату і місце складання;
- назву підприємства, від імені якого складено документ;
- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9).
Позивачем надані суду наступні документи первинного бухгалтерського обліку, а саме: накладна від 22.06.2009 №3 на отримання від магазину «Трио» алкогольних виробів – коньяку Коктебель» 3 зірки – 5 шт., коньяку «Шустов» 3 зір. – 3 шт., коньяку Борисфен» 4 зірки – 6 шт.; накладна від 25.07.2009 на отримання від ТОВ «Універсальна дистриб’юторська система» горилки «Медов» - 10шт.; накладна від 01.07.2009 від ТОВ «Трио» на отримання вина «Кокур» - 2 шт., вина «Портвейн червоний» 6 шт., вина «Кагор» - 4 шт., вина «Каберне» - 5 шт., шампанського «Советское» - 10 шт.; накладна від 05.06.2009 №1865 від Муравського А.Ю. на отримання портвейну білого – 5 шт., накладна від 10.06.2009 від магазину «Трио» №2 на отримання горілки «Хортиця» срібна – 15 шт., горілки «Медов класик» - 14 шт., горілки «Немиров» -10 шт., горілки «Немиров українська» - 5 шт., горілки «5 капель» - 7 шт., горілки «Благов» - 3 шт., горілки «Графская» - 30 шт.; накладна від 17.04.2009 №1742 на отримання від Муравського А.Ю. Мартіні 1 шт., накладна від 29.04.2009 №1772 на отримання від Муравського А.Ю. напою «Шейк» - 48,00 шт.
З наданих документів вбачається, що вони відповідають наведеним приписам законодавства, як в частині відповідності визначенню первинних документів, так і в частині вимог до їх оформлення, тому можуть вважатися належними та допустимими доказами відповідно до ст..70 КАСУ.
Згідно до ч.3 ст.9 Закону №996 інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні (ч.4 ст.9). Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (ч.5 ст.9). У відповідності із пунктом 12 статті 3 Закону про РРО суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно пояснення представників позивача судом встановлено, що загальний бухгалтерський облік проводиться позивачем за місцем розташування адміністративного приміщення, що визначений як адреса місцезнаходження юридичної особи відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, а саме м.Ялта, вул. Григор’єва, 32.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено, та належними доказами не підтверджено, що позивач повинен був проводити подвійний бухгалтерський облік товарів, як за місцем зберігання так ї за місцем продажу товарів.
Також судом досліджені надані позивачем товарні звіти які відповідають вимогам Закону №896 про первинні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують передачу товарів зі складу до місця реалізації. Таким чином суд робить висновок, що ТОВ «Стелла-В» внутрішнє переміщення товарів зі складу виконує із обов'язковим застосуванням відповідного документу на переміщення товару через матеріально-відповідальну особу.
Судом встановлено, що в ході перевірки посадовими особами ДПА в АРК була складений додаток до акту перевірки від 24.06.2009 про наявність алкогольних напоїв на загальну суму 6007,50 грн., а також в акті зроблено посилання на наявність у КОРО записів про реалізацію товарів на загальну суму 56763,62 грн.
Суд зазначає, що перелік прав, якими законодавець наділяє органи державної податкової служби, передбачений ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509. Так п. 15 ч.1 ст. 11 Закону № 509 встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій або при проведенні адміністративного арешту активів - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. Порядок опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже органи ДПС наділені правом вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій - звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, але органи ДПІ ніяк не наділені правом проводити самостійно інвентаризацію або як це зазначено у запереченнях відповідача складати та відомості зняття фактичних залишків товарів, без повідомлення та отримання дозволу на це керівництва підприємства, що перевіряється, отже суд вважає такі дії посадових осіб ДПА в АРК протиправними та не законними.
Враховуючи те, що працівниками контролюючого органу під час перевірки не складалася інвентаризаційна відомість чи акт, доказів про проведення саме інвентаризації суду не надано, тоді як складену під час перевірки відомість фактичних залишків запасів, суд розцінює як окремий документ, форма якого передбачена наказом ДПА України від 12.08.08 р. № 534. При цьому суд вважає, що складання відомості про результати перевірок щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів працівниками органів ДПС не передбачено серед повноважень, передбачених Законом України "Про Державну податкову службу в Україні", а наказ ДПА України № 534 від 12.08.08 р. "Про затвердження методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій", який не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, не підлягає застосуванню в спірних правовідносинах, оскільки не відповідає положенням Закону України "Про Державну податкову службу в Україні", встановлює нові норми права, які не узгоджуються із повноваженнями посадових осіб ДПС, визначеними Законом України "Про Державну податкову службу в Україні" на підставі принципу законності.
Так згідно ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача –орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Згідно з ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до вимог частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, доказів правомірності і законності винесення ДПІ в м.Ялта рішення про застосування штрафних санкцій на суму 125542,24 грн. відповідачем суду не надано.
Суд враховує, що рішення, дії суб’єкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, суб’єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб’єкта, визначених законом.
Суд також враховує, що суб’єкт владних повноважень зобов’язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
При таких обставинах суд вважає, що рішення ДПІ в м.Ялта про застосування до ТОВ "Стелла-В" в частині стягнення штрафних санкцій за порушення п.12 ст3 Закону про РРО слід визнати протиправними, що має наслідком їх скасування.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 14.07.2010.
У повному обсязі постанову складено та підписано 16.07.2010.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.07.2009 № 0008552303 в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 25317,10 грн.
3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стелла-В" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ольшанська Т.С.