Категорія №2.11.12
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 липня 2010 року Справа № 2а-4856/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Ірметової О.В.
при секретарі: Колесніковій Я.А.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1,
представник відповідача: Борзенко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій –
В С Т А Н О В И В:
15 червня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 20.04.2010 року за №0000892340.
В обґрунтування свого позову позивач зазначив, що зареєстрований у Ленінській МДПІ м. Луганська як платник єдиного податку. 07.04.2010 року, під час проведення планової перевірки співробітниками Державної податкової адміністрації в Луганській області було виявлено порушення абз. З п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004р. № 637, а також порушення п. 9 ст. 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995р.
20.04.2010 р. Ленінською МДПІ у м. Луганську було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000892340 від 20.04.2010 р, яким на ПП ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 1578,50 грн.
Позивач вважає застосування даної штрафної санкції необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України та наполягає на тому, що під час проведення перевірки та накладання штрафних санкцій не було враховано вимоги абз. 2 п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постановою правління НБУ в якому зазначено, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
В позовній заяві позивач зазначив, що 19 грудня 2009р. та 01 березня 2010 року дійсно було внесено данні до книги обліку розрахункових операцій за 17 грудня 2009 р. та відповідно 28 лютого 2010 року, оскільки фіскальних звітних чеків РРО за 17.12.2009р. та 28.02.2010 р. було надруковано 19 грудня 2009 р. та 01 березня 2010 р. Відсутність фіскальних звітних чеків РРО, відповідно до норм чинного законодавства, унеможливлює внесення даних до книги обліку розрахункових операцій та здійснення оприбуткування готівки.
У зв’язку з чим позивач просив суд визнати неправомірними дії відповідача та скасувати рішення від 20.04.2010 року № 0000892340 про застосування штрафних санкцій у розмірі 1578,50 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, дав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти вимог позивача, зазначив, що перевірка була проведена в межах вимог діючого законодавства, рішення ДПІ про застосування штрафних фінансових санкцій є правомірним. Зазначив, що позивачем порушено пп. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. N 637, за порушення якого було застосовано штрафні (фінансові) санкції згідно абз. 2 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. N 436/95, у зв’язку з чим просив суд відмовити в задоволенні вимог позивача.
Заслухавши пояснення представника позивача, та представника відповідача, дослідивши матеріали позову та надані суду сторонами доказів щодо обґрунтування позовних вимог та заперечень, суд дійшов до висновку необґрунтованості позовних вимог з наступних підстав.
Позивач - ПП ОСОБА_3 зареєстрована у Ленінській МДПІ м. Луганська як платник єдиного податку свідоцтво серія НОМЕР_2 від 25.12.2009 р., що не заперечується сторонами.
Судом встановлено, що 07.04.2010 року на підставі плану-графіку та направлення на перевірку проведена перевірка кафетерію, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, що належить підприємцю ОСОБА_3 на підставі Законів України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», від 06.07.1995р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі ЗУ №265/95-ВР), від 23.03.1996р. №98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та від 19.12.1995р. №491/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Під час проведення планової перевірки співробітниками Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську було складено акт від 07.04.2010 р., в якому було зазначено, що перевіркою було виявлено порушення абз. 3 п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постановою правління НБУ від 15.12.2004р. № 637, тобто позивачем не оприбуткована готівка і день її надходження 17.12.2009 року та складає 315,70 грн.
20.04.2010 р. Ленінською МДПІ у м. Луганську було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000892340 від 20.04.2010 р, яким на ПП ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 1578,50 грн.
Під час дослідження в судовому засіданні КОРО судом встановлено, що позивачем 17.12.2009 року на було роздрукований денний Z-звіт, який фактично був роздрукований 19.12.2009 року. До розділу 2 КОРО «Облік руху готівки та сум розрахунків» позивачем внесено запис оприбуткування готівкових коштів за 17.12.2009 року, але допущені виправлення в запису з 17.12.2009 на 19.12.2009, а потім перекреслено цифру «9» та дописано цифру «7».
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України .
За змістом ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону, здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України, порядок проведення яких встановлено зазначеними ст. ст. 11-1, 11-2.
Згідно ст. 11 п. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 33 Закону України "Про Національний банк України" до повноважень Національного банку України серед інших належить визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій.
Пунктом 1.2 глави 1 Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ N 637 від 15.12.2007 р. (далі – Положення №637) визначено, що оприбуткування готівки — проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, КОРО.
Згідно пп. 2.6 п. 2 Положення №637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Відповідно до пп. 4.3 п. 4 Положення №637 записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 N 614 затверджений Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, який розроблено на виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Порядок ведення КОРО регулюється розділом 7 вказаного Порядку. Зокрема, пп. 7.5 встановлено, що використання КОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі КОРО.
Відповідно до ст. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” (436/95) до СПД застосовуються штрафні (фінансові) санкції, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки — у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми. Штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у ст. 1 Указу (436/95), органами ДПС на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінорганів, комерційних банків та органів МВС України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами ДПС зазначених подань. Контроль за додержанням особами, зазначеними у ст. 1 цього Указу (436/95) (крім банків), норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються НБУ, здійснюють органи ДПС (ст. 2, 3 Указу).
Як свідчать матеріали справи, а саме акт перевірки, позивачем було проведені розрахункові операції з застосування РРО, але оприбуткування готівкових коштів за 17.12.2009 року відбулося 19.12.2009 року на підставі фіськального чеку від 19.12.2009 року, про що зроблено запис в КОРО.
За таких підстав суд дійшов до висновку, що відповідач виніс рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій № 0000892340 від 20.04.2010 р, на суму 1578,50 грн. законні та обґрунтовані.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу — з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складено та підписано 23.07.2010 року.
Суддя
Ірметова О.В.