Справа № 2а-3587/10/2570
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2010 р.
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Житняк Л.О.
при секретарі Григор’євій О.В.
за участі представників:
прокуратури Курило Я.М.
позивача Виговського О.М.
відповідача ОСОБА_4 та представника відповідача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу № 2а-3587/10/2570
за позовом Першого заступника прокурора м. Чернігова в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України (від імені Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області)
до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_4
про стягнення фінансової санкції, -
В С Т А Н О В И В :
09.07.2010 Перший заступник прокурора м. Чернігова звернувся до суду в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв’язку України (від імені Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області) з адміністративним позовом від 08.07.2010 № 194-а-вих. до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 (ФОП ОСОБА_4) в якому просить стягнути з відповідача до державного бюджету 1700,00 грн. фінансових (штрафних) санкцій згідно постанови про застосування фінансових санкцій від 08.07.2009 № 075146, мотивуючи тим, що відповідач не виконав встановлених чинним законодавством вимог щодо експлуатації транспортного засобу, здійснював надання послуг з перевезення вантажів, без оформлення у встановленому порядку ліцензійної картки, що є порушенням ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Представники прокуратури та Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (позивач) підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові.
Відповідач позов не визнав та просив у задоволенні позову відмовити, надавши письмові заперечення. При цьому наголосив, що вимоги позивача необґрунтовані і не мають під собою законних підстав, оскільки він не отримував повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та взагалі не знав про існування постанови від 08.07.2009 № 075146 про застосування фінансових санкцій.
Представник відповідача підтримав думку відповідача.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України від 23.02.2006 № 3492 «Про автомобільний транспорт» (далі Закон № 3492) автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Відповідно до зазначених вимог Закону № 3492, 24.06.2009 державними інспекторами Територіальних управлінь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській та Сумській областях проведено перевірку додержання ФОП ОСОБА_4 вимог законодавства про автомобільний транспорт. В результаті перевірки було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.06.2009 № 134990, де встановлено, що ФОП ОСОБА_4 здійснював надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, передбачених ст. 48 Закону № 3492, а саме: без ліцензійної картки.
При цьому сторонами не заперечується, що у встановленому порядку була оформлена ліцензійна картка АА 088936 на транспортний засіб ЗИЛ 130 В 1, державний номер НОМЕР_3, про наявність оригіналу якої відповідач і зазначив у Акті від 24.06.2009 № 134990.
Як вбачається зі ст. 48 Закону № 3492 - Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб, є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
У разі перевезення небезпечних вантажів обов'язковими документами для водія є: свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення визначених небезпечних вантажів; свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі; письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайних ситуацій.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, які здійснюються на договірних умовах чи для власних потреб, обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами.
Так, досліджуючи підстави нарахування штрафних санкцій, суд зазначає, що пунктами 25-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 встановлено: справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
Таким чином, оскільки є встановленим факт здійснення надання послуг з перевезення вантажів, без оформлення у встановленому порядку ліцензійної картки на транспортний засіб ЗИЛ 130, державний номер НОМЕР_1, про що було складено Акт від 24.06.2009 № 134990 про порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 3492, яким визначено, що за надання послуг з перевезення вантажів, без оформлення ліцензійної картки встановлена фінансова санкцій - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тому з огляду на встановлене, суд прийшов до висновку, що постановою начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернігівській області Корж В.Б. від 08.07.2009 № 075146 про застосування фінансових санкцій до ФОП ОСОБА_4 правомірно застосовано фінансові санкції в сумі 1700,00 грн., яку відповідач не оскаржував та в добровільному порядку не сплатив.
З огляду на встановлене, суд не приймає пояснення відповідача як належний доказ про те, що він не отримував повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки факт запрошення на засідання комісії щодо розгляду даного правопорушення підтверджується підписом самого позивача на Акті проведення перевірки від 24.06.2009 № 134990, про те, що він викликаний на 10-00 год. 08.07.2009 (а. с. 6).
Також в матеріалах справи є копія не врученого поштового повідомлення, адресованого позивачу про направлення останньому копії постанови від 08.07.2009 № 075146 про застосування фінансових санкцій, із відміткою поштового відділення про повернення за терміном зберігання (а. с. 8). Про існування цієї постанови, як зазначає у своїх запереченнях сам позивач, він дізнався коли отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з позовом та усіма доданими до нього документами, що підтвердило, на його думку, неможливість оскарження постанови від 08.07.2009 № 075146. Суд не приймає дане обґрунтування, оскільки така обставина не могла вплинути на право оскарження до суду вказаної постанови до моменту винесення судового рішення, однак це право позивач не використав.
В силу ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. А оскільки відповідач не надав доводів правомірності своїх дій, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити. Стягнути з Фізичної особи – підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 14000, ід. код НОМЕР_2) до державного бюджету (р/р 31118106700002, код ЄДРПОУ 22825965 КБК 21081100, УДК в м. Чернігові, МФО 853592) фінансові санкції в сумі 1700,00 грн. (тисячу сімсот гривень 00 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову виготовлено в повному обсязі 26.07.2010.
Суддя Л.О.Житняк