Сп рава  № 2-а-533/1226

                                                                                                                                                                                     2010р.

П О С Т А Н О В А

     ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

“_12_” травня 2010 року Свердловський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді         Бабенко С.Ш.,  

при секретарі             Пархоменко Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Свердловська Луганської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Свердловського взводу ДПС УДАІ УМВС України у Луганській області Александрова Дениса Станіславовича (третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, УДАІ УМВС України у Луганській області) про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

          Позивач звернувся до Свердловського міського суду із адміністративною позовною заявою до інспектора ДПС Свердловського взводу ДПС УДАІ УМВС України у Луганській області Александрова Д.С. про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в обґрунтування вимог зазначивши, що постановою інспектора ДПС Свердловського взводу серії ВВ № 359380 по справі про адміністративне правопорушення від 10.12.2009р. позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 грн.

          Позивач вважає зазначену постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона складена з порушенням матеріального та процесуального права з наступних підстав.

          Позивач зазначив, що 10.12.2009р. о 13 г 30 хв він, керуючи автомобілем ЗАЗ-DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався на Т-образному перехресті вул.Дзержинського-вул.Темірязева м.Свердловська Луганської області, здійснив поворот ліворуч та після подолання перехрестя був зупинений працівникам ДПС. Відповідач у справі інспектор ДПС Александров Д.С. повідомив його, що позивач порушив п.16.2 ПДР України, оскільки на Т-образному перехресті при повороті ліворуч, він не надав дорогу пішоходу, що проходив проїзну частину.

          З приводу виявленого порушення інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВВ №201805 за порушення ст.16.2 ПДР України, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ст.122 ч.2 КУпАП та постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ВВ №359380 позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП та на нього накладено штраф у розмірі 500 грн.

          Позивач вважає, що правил дорожнього руху він не порушував, оскільки відповідно до п.4.14 ПДР України пішоходам забороняється переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження, однак пішохід переходив проїзну частину, яка мала розділювальну смугу, не по пішохідному переході, на смузі протилежного напрямку.

          Просить суд визнати неправомірними дії інспектора ДПС Свердловського взводу ДПС Александрова Дениса Станіславовича щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, визнання винним у скоєнні порушення передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 грн, скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 10.12.2009р. ВВ №359380, закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

          У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, наполягає на їх задоволенні, додатково пояснивши, що він 10.12.2009р. рухався на власному автомобілі на Т-образному перехресті вулиць Дзержинського-Темірязева м.Свердловська Луганської області. Порушень ПДР України не допускав, але був зупинений інспекторати ДПС Свердловського взводу ДПС за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КУпАП. Стверджує, що тільки після закінчення повороту на зазначеному перехресті у проекції автобусної зупинки пішохід рухався напрямом від вул.Ломоносова у сторону протилежної автобусної зупинки, при цьому, надав можливість пішоходу перейти дорогу, та не порушував ПДР України, та саме пішохід сам порушив ПДР України щодо переходу дороги у недозволену місці поза пішохідним переходом.

          У судове засідання відповідач інспектор ДПС Свердловського ДПС Александров Д.С. не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги не визнає, вважає свої дії законними, надав схему місця адміністративного правопорушення із фактичним відображенням відстані між об’єктами місця події.

          Третя особа на стороні відповідача представник УДАІ УМВС України у Луганській області ОСОБА_3 у судовому засідання вимоги позивача не визнав, вважає, що дії інспектора ДПС Александрова Д.С. є правомірними, оскільки відповідно до матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 та наданих у суді доказів позивач дійсно порушив п.16.2 ПДР України, оскільки не надав дорогу пішоходу, який переходив дорогу від її краю по напрямку: вулиця Ломоносова - вулиця Спортивна м.Свердловська Луганської області, по лінії тротуару, на яку позивач повертав.

          Вислухав пояснення позивача, свідка ОСОБА_4, який пояснив, що ОСОБА_1 він не знає, біля центрального ринку м.Свердловська Луганської області його зупинили робітники ДПС, роз’яснили, що на ОСОБА_1 складений адміністративний протокол, який він не бажає підписувати, запропонували про це підтвердити у протоколі, зазначений факт він засвідчив своїм підписом у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в його присутності дійсно позивач відмовився підписувати протокол про адмінправопорушення, свідка ОСОБА_5, який пояснив, що приблизно у 10.12.2009р. він стояв на зупинці на стороні міської типографії, розташованій по вул.Темирязева, та був свідком, як позивач ОСОБА_1 не надав дорогу на проїздній частині, на яку він повертав, пішоходу, який переходив дорогу на Т-образному перехресті вулиць Дзержинського-Темірязева м.Свердловська Луганської області по лінії тротуару напрямом з вулиці Ломоносова у сторону міської типографії, позивач керував автомобілем ЗАЗ-DAEWOO, зеленого кольору, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення, який на нього був складений інспектором ДПС Свердловського взводу ДПС за порушення ПДР, відмовився, свідка ОСОБА_6, відповідно до пояснень якої вона знаходилась на пасажирському сидінні в автомобілі позивача, за дорожньою обстановкою не слідкувала, коли водія ОСОБА_1 зупинили працівники ДПС та стали складати відносно нього відповідний протокол, дослідивши матеріали справи і докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВВ № 201805 від 10.12.2009р., складеного інспектором ДПС Свердловського взводу ДПС Александровим Денисом Станіславовичем убачається, що ОСОБА_1 10.12.2009р. о 13 г 30 хв на Т-образному перехресті вулиць Дзержинського-Темірязева м.Свердловська Луганської області при повороті ліворуч не надав дорогу, на яку він повертав, пішоходу, який перетинав проїзну частину, чим порушив пункт 16.2 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч.2 ст.122 КУпАП. У даному протоколі відображено, що позивач від підпису у протоколі відмовився, свідками зазначені ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які поставили свої підписи у протоколі про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 Крім того, до протоклу долучені письмові пояснення свідка ОСОБА_5 про те, що він безпосередньо був свідком того, як позивач у повороті на Т-образному перехресті дійсно при повороті ліворуч не надав дорогу пішоходу, який у цей момент знаходився на середені дороги.

          За дане правопорушення, відповідно до постанови про адміністративне правопорушення ВВ№359380 від 10.12.2009р., постановленої інспектором ДПС Свердловського взводу ДПС УДАІ УМВС України у Луганській області Александровим Д.С., позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.2 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 500 грн.

          Відповідно до ст.222 КУпАП, органи внутрішніх справ розглядають справи про адміністративні правопорушення, такі як про порушення правил дорожнього руху,  правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті… Пунктом 3 вказаної статті передбачено, що  в ід імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право  працівники Державтоінспекції Міністерства  внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання, за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і другою статті 122.

          Вимогами ст.276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 1271 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Оскільки правопорушення скоєне у м.Свердловську справа інспектором ДАІ обґрунтовано розглянута за місцем скоєння правопорушення.  

          Відповідно до ст.287 та ч.1 ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом. Між тим, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Судом встановлено, що процесуальний строк для оскарження постанови, передбачений ст.289 КУпАП, позивачем не пропущений.

          На вимогу ч.1 ст.11 КАС України  розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

          Пунктом 1 статті 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. В пункті два цієї статті вказано, що докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

          Положенням статті 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 71 цього Кодексу.

          В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідно до Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №111 від 27.03.2009р. розділу 7 «Права працівників підрозділів ДПС» п.7.3 працівники ДПС мають право зупиняти транспортні засобі в разі порушення ПДР, п.7.7 передбачено, що працівники ДПС мають право складати протоколи про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху.

           Відповідно до Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративне порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №77 від 26.02.2009р. розділом 2 «Розгляд справ про адміністративне правопорушення» п.2.1 передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.          

          Відповідно до п.16.2 ПДР України на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.

          Відповідно до п.4.7 ПДР України пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі, підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

          Як пояснив у судовому засіданні свідок ОСОБА_5, пішохід переходив дорогу по лінії тротуару у напрямку вул.Ломоносова в сторону міської типографії, яка розташована по вул.Дзержинського м.Свердловська Луганської області, та дії пішохода на підставі вимог п.4.7 ПДР України відповідають вимогам закону, оскільки зазначене перехрестя не обладнано пішохідним переходом, про що підтверджено у суді також і позивачем.  

          Таким чином, суд встановив, що протокол і постанова по адмінсправі складені відповідно до вимог ст.ст.256, 283 КУпАП. У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 дійсно 10.12.2009р. о 13 г 30 хв на Т-образному перехресті вулиць Дзержинського-Темірязева у місті Свердловську, керуючі автомобілем марки ЗАЗ-DAEWOO, реєстраційний номер НОМЕР_1, при повороті ліворуч на проїздній частині, на яку він повертає, не надав дорогу пішоходу, який переходив проїзну частину, чим порушив пункт 16.2 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність згідно з ч.2 ст.122 КУпАП. Постанова про адміністративне правопорушення ВВ №359380 від 10.12.2009р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляду штрафу у розмірі 500 грн винесена інспектором ДПС Свердловського взводу ДПС УДАІ УМВС України у Луганській області Александровим Д.С. з урахуванням  характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, який як ним підтверджено у суді, за останній рік до винесення оспорюваної постанови, двічі вже притягався до адмінвідповідальності за порушення ППД, ступеню його вини, майнового стану, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, тому дії відповідача є правомірними.

          На підставі викладеного суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

          Керуючись ст.ст.33, 122 ч.2, 288 КУпАП, ст.ст.3, 9-11, 17-18, 71, 158-163,   167, 186, 254-255    КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

          У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Свердловського взводу ДПС УДАІ УМВС України у Луганській області Александрова Дениса Станіславовича (третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, УДАІ УМВС України у Луганській області) про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – відмовити за необґрунтованістю.

         Вступна та резолютивна частини постанови ухвалені у нарадчий кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12.05.2010р. Постанова суду у повному обсязі складена 13.05.2010р.

          На постанову суду першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду на постанову суду першої інстанції може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

          Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.  

Головуючий