ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-3110/10/2370
22.07.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Лічевецького І.О.,
при секретарі –Левчуку А.С.,
за участю: представника позивача –не з’явився; відповідача – не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків
ВСТАНОВИВ:
УПФУ в Тальнівському районі Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості зі сплати страхових внесків.
Позивач стверджував, що за 2009 року відповідач мала сплатити страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 3 809 грн. 18 коп.
Оскільки сума страхових внесків у строки, встановлені п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., відповідачем не сплачена, заявник просив стягнути її у судовому порядку.
Позивач свого представника в судове засідання не направив, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі. Із наданого клопотання вбачається, що УПФУ в Тальнівському районі Черкаської області позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач письмових заперечень проти адміністративного позову не подала, в судове засідання не з’явилася.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті третьої Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом –«Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.
Пунктом третім частини першої статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом –«Закон № 1058-IV»).
Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 11 Закону № 1058-IV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктом п’ятим статті 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 цього Закону.
Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності 08 червня 2007 року, про що державним реєстратором Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 20140000000001220.
З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.
Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, базовим звітним періодом є квартал. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР ставка збору на обов’язкове державне пенсійне страхування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, встановлена в розмірі 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону.
Згідно пункту другому статті другої Закону № 400/97-ВР об’єктом оподаткування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності є сума оподатковуваного доходу (прибутку), яка обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.
Пунктом 6 Постанови правління Пенсійного фонду України «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України»від 5 листопада 2009 року N 26-1 установлено, що розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, річний звіт про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків, звіт про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, звіт про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за осіб, які проходять строкову військову службу, розрахунок суми внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із сум грошового забезпечення, що підлягають сплаті, за звітні періоди 2009 року подаються у строки та за формами, встановленими Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за N 64/8663 (у редакції, що діяла до 01.01.2010).
За змістом пункту 11.12 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (крім тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), подають до органу Пенсійного фонду один раз на рік, але не пізніше 1 травня поточного року, розрахунок авансових сум страхових внесків. За підсумками року такі платники надають органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком. Платники, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), подають до органу Пенсійного фонду до 1 квітня, наступного за звітним роком річний звіт про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків за формою згідно з додатком 26 цієї Інструкції.
Судом встановлено, що 23.03.2010 р. відповідачем подано до УПФУ в Тальнівському районі Черкаської області розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009 р. із зазначенням суми оподатковуваного доходу в розмірі 11 473 грн. 44 коп.
З урахуванням викладених вище норм Закону № 1058-IV та Закону № 400/97-ВР відповідач зобов’язаний був не пізніше 20 квітня 2010 р. сплатити до Пенсійного фонду України внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від суми оподатковуваного доходу, що складає 3 809 грн. 18 коп.
За цей період відповідач страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатила. Таким чином, у відповідача утворилася недоїмка у розмірі 3 809 грн. 18 коп.
У зв’язку із порушенням відповідачем платіжної дисципліни позивачем, на підставі частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV, направлялась вимога про сплату боргу N Ф 319 від 05.05.2010 р.
Зазначена вимога отримана відповідачем 08.05.2010 р., проте на час розгляду справи в суді не оплачена, у передбаченому законодавством порядку оскаржена не була.
Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
За цих обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем –суб’єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області (Черкаська область, м. Тальне, вул. Соборна, 15, ідентифікаційний код 21366691) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009 р. в розмірі 3 809 (три тисячі вісімсот дев’ять) грн. 18 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 26 липня 2010 р.
Суддя І.О.Лічевецький