ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2010 рокуСправа № 2а-1700/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
при секретарі судового засідання Чміль І.В.,
за участю представника позивача Дубини І.В.,
прокурора Рибака А.І.,
представників відповідача Моісеєнко Я.В., Жукова М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП" до Ягодинської митниці про визнання нечинними рішення про визначення митної вартості товарів №205000006/2010/300010/1 від 02.03.2010 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205000006/0/000378 від 02.03.2010 року та зобов"язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “ВМП” (ТзОВ “ВМП”) звернулося з позовом до Ягодинської митниці про визнання нечинними картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205000006/0/000378 від 02.03.2010 року, рішення про визначення митної вартості товарів від 02.03.2010 року №20500000/2010/300010/1 та зобов’язання відповідача вчинити дії, а саме: прийняти декларацію митної вартості та здійснити митне оформлення товару – шкіри свинячої в кількості 20 000 кг за митною вартістю, що відповідає вартості, визначеній в контракті, в сумі 47599,54 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно умов зовнішньоекономічного Контракту №02-09 PL від 28.01.2009 року позивачем ввезено на територію України товар:шкіру свинячу заморожену в кількості 20000 кг за контрактною ціною 0,22 ЄВРО за 1 кг, на загальну суму 4400,00 ЄВРО або 47599,54 грн. Для здійснення митного оформлення партії товару 02.03.2010 року декларантом позивача подані всі необхідні, належним чином оформлені документи, однак відповідач 02.03.2010 року прийняв рішення про визначення митної вартості товарів №205000006/2010/300010/1, яким встановив вартість товару «шкіра свиняча заморожена» в кількості 20 000 кг за ціною 17000,00 доларів США, тобто по 0,85 дол. США за 1 кг, вказавши, що джерелом інформації для визначення митної вартості є Центральна база даних Державної митної служби України; видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України 02.03.2010 року №205000006/0/000378. При цьому відповідач не навів доказів виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо вартості товару, не витребував додаткових документів в підтвердження митної вартості товару, не здійснив послідовного застосування методів визначення митної вартості товарів і не надав доказів доцільності застосування чи незастосування інших методів визначення митної вартості. В порушення вимог чинного законодавства України Ягодинською митницею безпідставно визначено митну вартість імпортованого товариством товару за резервним методом, оскільки товари, що ввозилися товариством, та товари, вартість яких взята за основу митним органом при визначенні митної вартості, є різні за своїми характеристиками, функціональним призначенням, типами доставки товару, а тому не можуть порівнюватися як ідентичні або подібні (аналогічні).
В судовому засіданні представник позивача Дубина І.В. позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях до адміністративного позову.
В судовому засіданні представники відповідача Ягодинської митниці просять у задоволенні позовних вимог відмовити, вважають позов безпідставним, видачу картки відмови у здійсненні митного оформлення товару позивача правомірною, а рішення митниці, яким визначено митну вартість, таким, що відповідає законодавству.
Крім того, суду пояснили, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2008 року №339 “Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів” контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України, зокрема, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів. Порівнявши митну вартість товару – “шкіра свиняча заморожена», заявлену позивачем при митному оформленні товару, з рівнем митної вартості аналогічних товарів, які містилися в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби України (ЄАІС ДМСУ), працівниками митниці з’ясовано, що заявлена позивачем митна вартість товару є значно меншою, ніж та, що міститься в ціновій інформації. Враховуючи зазначене, інспектором відділу контролю митної вартості було прийняте рішення про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, в розмірі 0,22 ЄВРО за 1 кг товару, та відмовлено в митному оформленні товару, про що виписано картку відмови в прийнятті митної декларації від 02.03.2010 року та прийнято рішення про визначення митної вартості товару в розмірі 0,85 доларів США за 1 кг шкіри свинячої мороженої. Митний орган діяв в межах своїх повноважень, рішення про визначення митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України прийняті правомірно.
Прокурор, який вступив у справу за своєю ініціативою відповідно до поданої заяви від 09.07.2010 року № 05-757 вих. (а.с.60), в судовому засіданні позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні в зв’язку з правомірністю дій Ягодинської митниці.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача Дубини І.В., представників відповідача Ягодинської митниці Моісеєнко Я.В., Жукова М.П., прокурора Рибака А.І., дослідивши зібрані у справі докази, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що 29 грудня 2008 року ТзОВ “ВМП” зареєстроване виконавчим комітетом Нововолинської міської ради як суб’єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №401088.
На виконання умов зовнішньоекономічного контракту №02-09 PL від 28.01.2009 року ТзОВ “ВМП“ придбало у фірми “POLSET“ Spolka z.o.o (Республіка Польща) в порядку і на умовах поставки CPT – місто Нововолинськ (Інкотермс 2000) шкіру свинячу заморожену в кількості 20 000 кг за ціною 0,22 ЄВРО за 1 кг на загальну суму 4400 ЄВРО.
Для проведення митного оформлення товару товариством було подано до Ягодинської митниці товаросупровідні документи, а саме: контракт №02-09 PL від 28.01.2009; специфікацію №29 від 10.02.2010 року; комерційну пропозицію (калькуляція) постачальника від 10.01.2010 року; пакувальний лист виробника від 10.01.2010 року; фактуру (інвойс) №9/EX/2010 від 10.02.2010 року; вантажну митну декларацію (ВМД) №205030004/2010/001167; міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №098954; декларація митної вартості від 02.03.2010 року; сертифікат про проходження товару PL/MF/AC 0042837; ветеринарне свідоцтво форми – 2 Ч-28 № 062572 від 16.02.2010 року; попередню митну декларацію (ПД) №205030004/2010/000696; книжку МДП (CARNET TIR) XT 63484852; довідку про декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами №15 від 15.01.2010 року; сертифікат якості №0205/К/SP/10 від 10.02.2010 року.
У вищевказаній декларації вартість товару була визначена відповідно до умов угоди та становила 47599,00 грн.
02.03.2010 року митним органом прийнято рішення про визначення митної вартості товарів №205000006/2010/300010/1 за шостим резервним методом визначення митної вартості товарів - 0,85 доларів США за 1 кг шкіри свинячої замороженої в кількості 20000 кг на загальну суму 17000,00 доларів, вказавши, що джерелом для визначення митної вартості є цінова інформація Центральної бази даних Державної митної служби України (ЦБД ДМСУ).
В той же день відповідачем було видано картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205000006/0/000378 з тих підстав, що митна декларація не може бути прийнята, товари не підлягають митному оформленню з причин порушення вимог пунктів 7, 8 постанови Кабінету Міністрів України №1766 від 20 грудня 2006 року “Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження” із зазначенням вимоги, виконання якої забезпечує здійснення митного оформлення – приведення графи 12 ВМД у відповідність до рішення відділу контролю митної вартості (ВКМВ) №205000006/2010/300010/1 від 02.03.2010 року.
Відповідно до статті 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2008 року №339 “Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів” (Порядок №339) передбачено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом проведення перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 (Порядок №1766); порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з: рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів; застосування інших передбачених Митним кодексом України та законами з питань митної справи форм контролю.
Як свідчать матеріали справи, позивач при митному оформленні товару застосував перший метод визначення митної вартості товару – за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
При проведенні порівняння заявленої позивачем митної вартості товару з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, відповідачем було встановлено, що заявлена митна вартість товару нижча від вартості товарів, яка склалася у практиці щодо відповідних товарів, вартість яких вже колись була предметом визначення, зокрема, згідно цінової інформації ЄАІС ДМСУ рівень цін на шкіру свинячу заморожену, яка імпортувалося в Україну за період лютий, березень 2010 року, становив 0,85 доларів США за 1 кг.
Відповідно до пункту 7 Порядку №1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийняте за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Суд не приймає до уваги пояснень представника позивача про те, що митний орган не витребовував додаткових документів при розмитненні товару, не проводив процедури консультацій між митним органом і декларантом, оскільки відповідно до частини 2 статті 86 Митного кодексу України подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Декларанта позивача було ознайомлено з ціновою інформацією ЄАІС ДМСУ, про що свідчать пояснення представника відповідача, факт ознайомлення декларанта з рішенням про визначення митної вартості товарів і карткою відмови в митному оформленні товарів від 02.03.2010 року та подання декларантом нових ВМД.
Крім того, у відповідності до пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.2006 року "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження" позивач (декларант) був вправі за власним бажанням подати інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів, що ним зроблено не було.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем підставно винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 02.03.2010 року №205000006/0/000378.
Відповідно до статті 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами : 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного. Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом і декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості за наступними методами. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених п’яти методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 273 МК України.
Відповідно до статті 265 Митного кодексу України митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.
У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.
Як встановлено в ході судового розгляду, митна вартість товару була визначена митним органом за резервним методом, так як метод визначення митної вартості за ціною договору (вартість операції) не може бути застосований по причині наявності у митного органу довідкової інформації про ціни на товар; методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів і щодо подібних (аналогічних) товарів неприйнятні для застосування через відсутність у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методи визначення митної вартості на основі віднімання і на основі додавання вартості (обчислена вартість) неприйнятні через відсутність основи для віднімання або додавання вартості.
Суд приходить до висновку, що відповідачем доведена, а позивачем не спростована, неможливість застосування будь-яких інших перелічених у статті 266 Митного кодексу України методів, крім резервного.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням вимог чинного законодавства України та наявних у справі доказів, суд вважає, що Ягодинською митницею доведено правомірність дій щодо прийняття рішення від 02.03.2010 року №205000006/2010/300010/1 про визначення митної вартості товару – шкіри свинячої замороженої за ціною 0,85 доларів США за 1 кг.
Оскільки рішення №205000006/2010/300010/1 від 02.03.2010 року прийняте відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства, то в задоволенні вимоги позивача про зобов’язання відповідача прийняти декларацію митної вартості та здійснити митне оформлення товару: шкіри свинячої замороженої в кількості 20 000 кг за митною вартістю, що відповідає вартості, визначеній в контракті, в сумі 47599,54 слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Митного кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1766 від 20.12.2006 року "Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження", Постанови Кабінету Міністрів України №339 від 09.04.2008 року "Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів", суд
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП" до Ягодинської митниці про визнання нечинними рішення про визначення митної вартості товарів №205000006/2010/300010/1 від 02.03.2010 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №205000006/0/000378 від 02.03.2010 року та зобов"язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - з 26 липня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий О.А.Лозовський