Справа № 5-2257км10Категорія: ч.2 ст.187 КК України
Головуючий у першій інстанції Журік С.В.
Доповідач Прокопенко О.Б.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючогоКармазіна Ю.М.,
суддів
за участю прокурора Філатова В.М. і Прокопенка О.Б.,
Пересунька С.В.,
розглянувши у судовому засіданні у м. Києві 13 липня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 26 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2009 року,
в с т а н о в и л а:
вироком суду:
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1
уродженця м. Архангельська Російської
Федерації, зареєстрованого у с. Ярунь Новоргад-Волинського району Житомирської
області, раніше судимого:
13 березня 2006 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 194, ст. 304, ч. 1 ст. 289, ст.ст. 69, 70 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці;
20 жовтня 2006 року за ч. 3 ст. 185, ст. 304, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;
засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;
ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_2
уродженця с. Бориси Васильківського
району Київської області,
жителя с. Ярунь Новоград-Волинського
району Житомирської області,
раніше судимого:
- 29 червня 2000 року за ч. 3 ст. 81 КК
України до позбавлення волі строком на 1 рік, із відстрочкою виконання вироку на 1 рік;
- 24 травня 2001 року за ч. 3 ст. 81, ч. 2
ст. 140, ст.ст. 42, 43 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці
із конфіскацією ½ всього майна, що є власністю засудженого. Звільнений 17 січня 2003 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 24 дні;
- 19 лютого 2004 року за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;
- 11 листопада 2004 року за ч. 2 ст. 185 ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки. Звільнений 3 квітня 2007 року умовно-достроково на 7 місяців 5 днів,
засуджено:
- за ч.2 ст. 263 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік;
- за ч. 2 ст. 187 КК України до позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.
На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_2 за сукупністю злочинів призначено позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.
Постановлено стягнути:
- із ОСОБА_1 та ОСОБА_2., у солідарному порядку, на користь потерпілого ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 1 313 грн;
- із ОСОБА_2. у доход держави 506 грн. 74 коп. судових витрат.
Судові рішення щодо ОСОБА_2. не оскаржуються.
Як визнав суд, 13 червня 2008 року, приблизно о 00 годин 30 хвилин, ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2., біля магазину «Чорномор» по вул. Терешкової у м. Одесі, напали на потерпілого ОСОБА_3 та застосовуючи насильство, що є небезпечним для здоров'я потерпілого, почергово завдаючи йому ударів руками та ногами у різні частини тіла, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, демонструючи ножа, заволоділи його мобільним телефоном, грошима та іншим майном загальну суму 3 431 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2009 року апеляції засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2. залишено без задоволення, а вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 26 червня 2009 року – без зміни.
У касаційній скарзі та доповненні до неї ОСОБА_1 вказує, що досудове та судове слідство проведено неповно та однобічно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вважає, що ножем потерпілому не погрожували та не застосовували до нього насильство, що є небезпечним для здоров'я. Вказує, що на досудовому слідстві до нього застосовувалися незаконні методи, тому він був змушений себе обмовити.
Крім того, як убачається зі змісту скарги, ОСОБА_1 просить пом'якшити призначене покарання урахувавши те, що він має на утриманні хвору матір та двох малолітніх дітей.
Заслухавши доповідь судді, прокурора Пересунька С.В., який просив змінити судові рішення у справі та виключити кваліфікуючу ознаку – вчинення розбою із застосуванням насильства, що є небезпечним для здоров'я потерпілого, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги ОСОБА_1, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у вчиненні розбою, стверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку та підставно поклав в основу обвинувального вироку.
Так, суд у вироку підставно послався на показання засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2., які визнали факт заволодіння майном потерпілого ОСОБА_3, однак заперечували застосування до нього насильства та погрозу застосуванням ножа.
Однак, потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні детально розповів про обставини вчинення злочину щодо нього. Так, потерпілий повідомив, що 13 червня 2008 року, у нічний час, до нього підійшли засуджені та погрожуючи йому ножем, заволоділи його майном, у тому числі й мобільним телефоном, каблучкою, грошима та одягом.
Показання потерпілого є послідовними та повністю узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_5., а також даними, що є у протоколах очних ставок між засудженими та потерпілим, протоколах добровільної видачі свідком ОСОБА_5. каблучки, впізнання ОСОБА_4. засуджених, особистого обшуку ОСОБА_1, у ході якого у засудженого було вилучено телефон, що був викрадений у потерпілого, впізнання потерпілим свого мобільного телефону та іншими доказами у справі.
Покладені в основу обвинувального вироку докази повністю викривають ОСОБА_1 у вчиненні розбою.
З огляду на наведене, доводи ОСОБА_1 про те, що досудове та судове слідство проведено неповно та однобічно та що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, не можна визнати обґрунтованими.
Твердження ОСОБА_1 про те, що під час розбійного нападу потерпілому не погрожували ножем, було предметом перевірки суду першої інстанції та визнані такими, що не відповідають дійсності і вказують на намагання винних пом'якшити кримінальну відповідальність.
Доводи засудженого щодо застосування до нього на досудовому слідстві незаконних методів, через що він був змушений себе обмовити, не заслуговують на увагу, оскільки заяв відповідного змісту від засудженого не надходило.
Разом із тим, твердження ОСОБА_1 про те, що під час нападу на ОСОБА_3 він та ОСОБА_2 насильства, яке було б небезпечним для здоров'я потерпілого не застосовували, заслуговують на увагу.
Так, із показань потерпілого убачається, що під час розбійного нападу засуджені застосовували до нього фізичне насильство. Відповідно до даних, що є у висновку експерта № 2383 від 20 червня 2008 року, у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень не виявлено.
З огляду на наведене, висновок суду щодо застосування до ОСОБА_3 насильства, що є небезпечним для його здоров'я, не ґрунтується на зібраних та перевірених у судовому засіданні доказах.
За таких обставин, судові рішення щодо ОСОБА_1, а також, відповідно до вимог ст. 395 КПК України, й щодо ОСОБА_2. підлягають зміні. Із вироку та ухвали необхідно виключити висновок суду щодо вчинення ОСОБА_1. та ОСОБА_2. розбою із застосуванням насильства, що є небезпечним для здоров'я потерпілого ОСОБА_3
Однак, колегія суддів не знаходить за можливе пом'якшити призначене ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст. 187 КК України, оскільки місцевий суд призначив йому покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України, урахувавши всі обставини справи, у тому числі й ті пом’якшуючі обставини, на які він вказує у касаційній скарзі. Призначене винному покарання є мінімальним, передбачене санкцією ч. 2 ст. 187 КК України, а підстав для застосування ст. 69 КК України, не знайдено.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а судові рішення щодо нього та ОСОБА_2. – зміні.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 26 червня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2009 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінити.
Виключити із судових рішень висновок суду про вчинення ОСОБА_1. та ОСОБА_2. розбою із застосуванням насильства, що є небезпечним для здоров'я потерпілого ОСОБА_3
У решті судові рішення залишити без зміни.
Судді:
Ю.М. Кармазін В.М. Філатов О.Б. Прокопенко