Справа № 5-2261км10Категорія: ч. 1 ст. 309 КК України

Постанову винесено під головуванням Гальченко О.О.

Доповідач Прокопенко О.Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючогоКармазіна Ю.М.,

суддів

за участю прокурора Таран Т.С. та Прокопенка О.Б.,

Саленка І.В.,

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 6 липня 2010 року справу за касаційним поданням заступника прокурора Полтавської області на постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 24 лютого 2010 року щодо ОСОБА_1,     

у с т а н о в и л а:

 постановою суду:

     ОСОБА_1

    ІНФОРМАЦІЯ_1

     уродженця м. Первомайська Черкаської області,

     мешканця м. Черкаси, раніше судимого:

- 21 червня 2007 року за ч. 3 ст. 185 КК України

до позбавлення волі на строк 3 роки, з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки. Постановою суду від 16 квітня 2008 року іспитовий строк скасовано;

- 14 липня 2008 року за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки,

 умовно-достроково звільнено від відбування невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці та 25 днів.

 ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік.

Відповідно до постанови місцевого суду, ОСОБА_1, за час відбування покарання у Божковській виправній колонії № 16 Полтавської області, порушень режиму утримання не допускав, добросовісно ставився до праці за що мав заохочення від адміністрації. Адміністрація виправної установи разом із спостережною комісією при Полтавській райдержадміністрації клопотала про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та підлягав умовно-достроковому звільненню на підставі ст. 107 КК України, оскільки відбув більше ½ частини призначеного покарання.

 Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 24 лютого 2010 року апеляцію прокурора залишено без задоволення, а постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2009 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.

 У касаційному поданні прокурор просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через неправильне застосування кримінального та істотне порушення кримінально-процесуального законів. Прокурор вважає, що суд безпідставно умовно-достроково звільнив ОСОБА_1 від відбування покарання, оскільки останній мав 10 стягнень, які були погашені, а не зняті за зразкову поведінку та добре відношення до роботи. При цьому засуджений мав лише три подяки. Крім того, прокурор зазначає, що судом не допитаний ОСОБА_1

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Саленка І.В. про підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 107 КК України передбачено, що до осіб, які відбувають покарання у виді позбавлення волі за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Частиною 2 вказаної норми кримінального закону передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці та навчання довів своє виправлення.

Однак, місцевий суд, приймаючи рішення про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1, у постанові не вказав які саме обставини вказують на те, що засуджений довів своє виправлення.

Разом із тим, як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 за час перебування в Божківській виправній колонії Полтавської області № 16, допускав порушення режиму відбування покарання, за що мав десять стягнень, у тому числі й поміщення в ДІЗО, позачергове чергування та сувору догану. При цьому, такі порушення ОСОБА_1 допускав тривалий проміжок часу – з вересня 2008 року по лютий 2009 року. Натомість заохочень засуджений мав лише три.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду про можливість умовно-дострокового звільнення ОСОБА_1 є передчасним.

 Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на вказане порушення закону і залишив апеляцію прокурора без задоволення.

Крім того, як убачається із протоколу судового засідання, суд, на порушення кримінально-процесуального закону, не заслухав пояснення засудженого ОСОБА_1

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 прийнято без урахування вимог ст. 107 КК України та є передчасним, тому постанова та ухвала щодо ОСОБА_1 підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді суд має розглянути справу щодо ОСОБА_1 з дотриманням чинного законодавства. Крім того, судом мають бути враховані доводи касаційного подання прокурора та прийнято законне й обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

 касаційне подання заступника прокурора Полтавської області задовольнити.

Постанову Полтавського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 24 лютого 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж місцевого суду в іншому складі суддів.

С у д д і:

Ю.М. Кармазін Т.С. Таран О.Б.Прокопенко