3
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2010 року 2-а-1199/10/1070
Київський окружний адміністративний суд в особі судді Волкова А.С.,
при секретарі судового засідання Хім’як С.В.,
за участю:
представників Білоцерківської ОДПІ – Луценка Т.С., Зайцева В.С.,
представник відповідача – не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПрокурора Білоцерківського району Київської області в інтересах держави в особі Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області
доКомунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківводоканал»
простягнення податкової заборгованості, -
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернувся прокурор Білоцерківського району Київської області в інтересах держави в особі Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області з позовом до Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківводоканал» про стягнення податкової заборгованості в сумі 581294,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість.
Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами. Право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів держави законом надано також прокурору.
Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Виявивши порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості на користь держави.
Ухвалою від 05.08.2009 судом відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено на 13.01.2010, однак, судове засідання відкладено на 20.04.2010 у зв’язку з неявкою до суду представника відповідача.
Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином. У призначений день і час до суду з’явилися представники податкового органу. Прокурор та представник відповідача до суду не з’явилися, про причини не прибуття суд не повідомили.
Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності прокурора і представника відповідача.
Оскільки до дня судового розгляду відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, судом прийнято рішення про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні представники податкового органу позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити.
Заслухавши пояснення представників податкового органу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Комунальне підприємство Київської обласної ради «Білоцерківводоканал» є юридичною особою, що зареєстрована Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 30.12.2007, як платник податків перебуває на обліку у Білоцерківській об’єднаній державній податковій інспекції Київської області з 08.01.2008 за № 9/2.
У відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість. Податковий борг виник з таких підстав.
У травні 2009 року відповідачем було подано до Білоцерківської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року (від 19.05.2009 вх. № 9739), в якій він самостійно визначив власні податкові зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 581294,00 грн. Вказану суму позивач добровільно не сплатив.
Оскільки заборгованість добровільно відповідачем сплачена не була, податковим органом на адресу відповідача було надіслано податкові вимоги: перша від 22.01.2008 № 1/46; друга від 26.02.2008 № 2/127). Обидві податкові вимоги вручено відповідачу та ним не оскаржено в установленому порядку. Таким чином, вказане податковк зобов’язання вважається узгодженим.
На день судового розгляду податковий борг відповідачем не погашено, що підтвердили представники позивача в судовому засіданні.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між позивачем та відповідачем, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Статтею 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. При цьому, відповідно до підпункту 1.11 статті 1 цього Закону під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу).
Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, визначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступним за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
В силу підпункту 5.4.1 пункту 5.4 статті 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», є виключно податкові органи.
Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до статті 361 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді, тобто, вчиняє від імені держави процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів держави. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги прокурора та податкового органу правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства Київської обласної ради «Білоцерківводоканал» до державного бюджету податкову заборгованість з податку на додану вартість за квітень 2009 року в сумі 581294 (п’ятсот вісімдесят одна тисяча двісті дев’яносто чотири) гривень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Волков А.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови – 21 квітня 2010 року.