Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 15 липня 2010 р.                                                                       справа № 2а-12504/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  < година > 

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді  Зеленова А. С.

при секретарі                                                  Беспалько Г.Г.

 за участю:

позивача                                                                 ОСОБА_1,

представників відповідача                                         Кузнєцовій Я.В., В`южаніної А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судового засідання у м. Донецьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 03.07.2009 № 0000481742/0/9088/10/17-113 про донарахування податку на додану вартість на суму 6977 грн. і штрафних санкцій у розмірі 4338,50 грн., від 03.07.2009 № 0000481742/0/9087/10/17-113 про донарахування суми податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю у розмірі 3815,48 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

17.05.2010 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 03.07.2009 № 0000481742/0/9088/10/17-113 про донарахування податку на додану вартість на суму 6977 грн. і штрафних санкцій у розмірі 4338,50 грн., від 03.07.2009 № 0000481742/0/9087/10/17-113 про донарахування суми податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю у розмірі 3815,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у період з 03.06.2009 по 17.06.2009 посадовими особами ДПІ у Куйбишевському районі була проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009, за результатами якої складено акт від 22.06.2009 № 2786/17-113 та прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Позивач вважає прийняті податкові повідомлення-рішення незаконними з тих підстав, що податковим органом при проведенні перевірки були порушені вимоги  ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ст. 11, ст. 13 Закону України «Про  державну податкову службу в Україні», п.п. 1.3, 1.7, 1.8, 2.1.4, 2.3.2, 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327 (далі за текстом – Порядок № 327), зокрема: у акті перевірки не вказані пункти законів, які порушив позивач при розрахунку валових доходів та валових витрат; при відображенні порушень при розрахунку податку на додану вартість не вказано конкретно по якій операції і яким первинним документом занижено податок; на аркуші 8 акту вказана сума заниження податку на додану вартість 983 грн.; висновки акту не відповідають даним таблиці на аркуші 12 акту; податкове повідомлення-рішення від 03.07.2009 № 0000481742/0/9088/10/17-113 не відповідає висновкам акту; у акті не відображені строки проведення перевірки з урахуванням її продовження; позивачу був вручений екземпляр акту не на номерному бланку органу державної податкової служби.

Просив позов задовольнити (а.с. 4).

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення проти позову, у яких зазначили, що ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька була проведена планова перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на підставі плану-графіку згідно з п.1 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (направлення від 03.06.2009 № 001806/488). На підставі наказу начальника податкової інспекції від 17.06.2009 перевірку було продовжено (направлення від 18.06.2009 № 001824/544). У зв’язку з відсутністю  ОСОБА_1 та ненаданням додаткових документів, які б підтверджували здійснення підприємницької діяльності, перевірку було закінчено, не беручи до уваги її продовження, у строки, вказані у направленні від 03.06.2009 № 001806/488.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки під час перевірки не була надана Книга обліку доходів та витрат за формою № 10. Крім того, у порушення ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 позивачем занижено оподатковуваний дохід за 2008 рік на 25 436,58 грн., в результаті чого занижено суму податку з доходів фізичних осіб за 2008 рік на суму 3815,48 грн.

За підсумками грудня 2008 року наростаючим підсумком за останні дванадцять календарних місяців обсяг оподатковуваних операцій позивача згідно наданих первинних документів перевищив передбачений п.п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» розмір, допустимий для квартального періоду – 300 000 грн. Позивачем  у порушення вказаного підпункту протягом грудня 2008 року, січня-березня 2009 року декларації з ПДВ надавались за квартальний податковий період, замість місячного.

У порушення п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», за рахунок не віднесення до складу податкового зобов’язання та податкового кредиту сум ПДВ, занижена сума ПДВ у 2 кв. 2007 року на 983 грн., у 3 кв. 2007 року – на 940 грн.,  у 1 кв. 2008 року – на 3 355 грн., у 2 кв. 2008 року – на 1004 грн.

За результатами перевірки були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 03.07.2009 № 0000481742/0/9088/10/17-113  не відповідає висновкам акту перевірки. Однак, згідно з ч. ІІІ п. 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотриманням податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України  від 11.06.2004 № 326 (далі за текстом - Порядок № 326), в акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій та адміністративних штрафів за встановлені порушення.

Позивачу був наданий примірник акту перевірки не на номерному бланку органу державної податкової служби відповідно до п. 1.8 Порядку № 326, яким передбачено, що примірник акту в оригіналі на номерному бланку залишено в органі державної податкової служби, а інший примірник – залишається суб’єкту підприємницької діяльності – фізичній особі.

Вважають прийняті податкові повідомлення-рішення правомірними та просять відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с. 41-42).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер  НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець  Куйбишевською районною радою м. Донецька 22.08.2003, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності-фізичної особи (а.с. 28).

У період з 03.06.2009 по 17.06.2009 посадовими особами ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька на підставі направлення № 001806/488 від 03.06.2009 (а.с. 23) та плану-графіку перевірок (а.с. 24) було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009.

Згідно з наказом начальника ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька від 17.06.2009 № 314 «Про продовження термінів планової виїзної перевірки» (а.с. 21) та виданого відповідно до цього наказу направлення від 18.06.2009 № 001824/544 (а.с. 22) термін планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 подовжено з 18.06.2009 до 24.06.2009. Однак, як встановлено у судовому засіданні перевірка була закінчена  17.06.2009, про що, зокрема, зазначено у акті від 22.06.2009 № 2786/17-113 (а.с. 7-20), складеному за результатами перевірки.

За наслідками перевірки ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 03.07.2009 №  0000471742/0/9087/10/17-113, яким на підставі акту перевірки, підпункту «г» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з п.п. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 цього Закону позивачу визначене податкове зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності у сумі 3815,48 грн. (а.с. 26);

- від 03.07.2009 № 0000481742/0/9088/10/17-113, яким на підставі акту перевірки, підпунктів «а, б» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та згідно з п.п. 17.1.1, п.п. 17.1.2, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 цього Закону позивачу визначене податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 11315,50 грн., у т.ч. за основним платежем – 6977 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 4338,50 грн. (а.с. 27).

10.07.2009 позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, рішенням якої від 04.09.2009 № 11710/10/25-013 скарга позивача була залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення – без змін.

17.05.2010 позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом, в якому просить  визнати недійсними вказані вище податкові повідомлення-рішення ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;          

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.

Як вбачається з висновків акту перевірки, податковим органом було встановлено порушення позивачем  наступних вимог законодавства:

- п.п. 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді здавання позивачем протягом грудня 2008 року, січня-березня 2009 року декларацій з ПДВ за квартальний податковий період замість передбаченого законодавством місячного податкового періоду;

- п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді ненадання декларації з ПДВ за 2 кв. 2007 року;

- п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету, на 5312 грн. за рахунок не віднесення до складу податкового зобов’язання та податкового кредиту сум ПДВ у 2 кв. 2007 року та 1-2 кв. 2008 року (у 2 кв. 2007 року на 953 грн., у 1 кв. 2008 року на 3355 грн., у 2 кв. 2008 року на 1004 грн.);

- п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді  віднесення до складу податкового кредиту у 2 кв. 2008 року суми ПДВ у розмірі 725 грн., сплаченої позивачем у зв’язку з придбанням товарів, які не використовувались в оподатковуваних операціях;

- п. 19.1 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у вигляді ненадання Книги обліку доходів та витрат за формою № 10 у зв’язку з її відсутністю;

- ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів країни від 26.12.1992 № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» у вигляді заниження оподатковуваного доходу за 2008 рік на 25436,58 грн.,  у результаті чого податок з доходів фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності за 2008 рік занижено на 3815,48 грн. (а.с. 19).

Як вбачається з п. 2.10 акту перевірки, податковим органом досліджувалися  документи ФОП ОСОБА_1 за період, охоплений перевіркою, а саме: договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, виписки банку, інформація з центральної бази даних 1-ДФ, звіти суб’єкта малого підприємництва – фізичної особи – платника єдиного податку, декларації по ПДВ, декларації про доходи (а.с. 9). Саме на підставі цих документів податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вказаних вище вимог податкового законодавства.

Дослідженням розрахунку суми податкових зобов’язань і штрафних санкцій,  визначених спірними податковими повідомленнями-рішеннями (а.с. 43), встановлено, що ці суми розраховані на підставі встановлених перевіркою даних про суми заниження податку та у відповідності до вимог п.п. 17.1.1, 17.1.2, 17.1.3, 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У своїй позовній заяві та у судовому засіданні позивач не спростував вказані вище висновки податкового органу, не надав суду відповідних доказів, які б доводили відсутність з його боку порушень вимог податкового законодавства.

Позивач  в якості підстав для визнання недійсними спірних податкових повідомлень-рішень вказує порушення встановленого законодавством порядку складання та оформлення акту перевірки. Суд не приймає такі доводи позивача з огляду на наступне.

За змістом абз. 1, 2 п. 1.3 Порядку № 327 1.3. За результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Крім того, як передбачено п.п. 1.4 -1.6 Порядку № 326 за результатами проведеної документальної перевірки складається акт документальної перевірки, який повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема, норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадової особи податкових органів, яка проводила перевірку. В акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства.

У пункті ІІІ розділу 2 Порядку № 326 визначено, що саме повинно міститись у висновку акту перевірки. Зокрема, у цьому розділі акта документальної перевірки відображається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового та валютного законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів. В акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій та адміністративних штрафів за встановлені порушення.

Аналіз наведених вимог законодавства свідчить про те, що актом перевірки є документ, в якому викладаються результати такої перевірки у вигляді висновків. Акт перевірки не визначає дій, які необхідно вчинити, і не породжує за собою правових наслідків у вигляді вчинення таких дій. Також акт перевірки не визначає розмір податкових зобов’язань та штрафних санкцій. Юридичне значення для позивача мають саме податкові  повідомлення-рішення ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, прийняті за результатами проведеної перевірки, а не акт перевірки.

Крім того, суд зазначає, що порушення порядку оформлення акту перевірки, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, по суті є формальними порушеннями, які не тягнуть за собою визнання недійсними податкових повідомлень-рішень податкового органу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 03.07.2009 № 0000481742/0/9088/10/17-113 про донарахування податку на додану вартість на суму 6977 грн. і штрафних санкцій у розмірі 4338,50 грн., від 03.07.2009 № 0000481742/0/9087/10/17-113 про донарахування суми податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю у розмірі 3815,48 грн., у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254  Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                               П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 03.07.2009 № 0000481742/0/9088/10/17-113 про донарахування податку на додану вартість на суму 6977 грн. і штрафних санкцій у розмірі 4338,50 грн., від 03.07.2009 № 0000481742/0/9087/10/17-113 про донарахування суми податку з доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю у розмірі 3815,48 грн. - відмовити.

Постанову ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 15 липня  2010 року в присутності представника позивача.    

Повний текст постанови виготовлено  20 липня 2010 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі  - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Якщо   постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                          Зеленов А. С.