КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2010 року 2а-3619/10/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Волков А.С.,
при секретарі судового засідання Гончаровій А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомБроварської об'єднаної державно податкової інспекції Київської області
доОСОБА_1
простягнення штрафних (фінансових) санкцій,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Броварська об'єднана державна податкова інспекція Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6175,60 грн., з яких: 6165,00 грн. – штрафні (фінансові) санкцій, що застосовані згідно з рішенням від 21.10.2009 № 14241/23-4/0 за порушення вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; 10,60 грн. - штрафні (фінансові) санкції, що застосовані згідно з рішенням від 21.10.2009 № 14240/23-4/0 за здійснення торговельної діяльності за відсутності торгового патенту.
Суму штрафних (фінансових) санкцій відповідач добровільно не сплатив, тому податковий орган звернувся до суду з позовом про стягнення санкцій в судовому порядку.
Ухвалою від 03.03.2010 судом відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд справи призначено на 27.04.2010, відкладено на 18.06.2010 у зв’язку з неявкою до суду відповідача (його представника).
Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином. У призначений день і час сторони до суду не з’явились.
Представник позивача надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в клопотанні просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача до суду не з’явився, про причини неприбуття суд не повідомив. Судові повідомлення надсилалися відповідачу за адресою його місця проживання згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, але вони повернулись до суду з позначкою підприємства зв’язку про відсутність адресата за адресою відправлення.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно із статтею вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.
За таких обставин суд вважає відповідача повідомленим належним чином, у зв’язку з чим ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Гончаренко Валерій Іванович має статус фізичної особи – підприємця, зареєстрований 22.07.1998 Виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку у Броварській об’єднаній державній податковій інспекції Київської області.
Відповідач є суб’єктом малого підприємництва і сплачує податки шляхом сплати єдиного податку (свідоцтво про сплату єдиного податку від 22.12.2008 НОМЕР_1).
В жовтні 2009 року посадовими особами Броварської об’єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено перевірку дотримання відповідачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (акт перевірки від 02.10.2009 № 500/1006/23/НОМЕР_2). Перевірка проводилась у магазині, де здійснює господарську діяльність відповідач, за адресою: м. Бровари, вул. Київська, буд. 139а.
В акті перевірки зазначено, що відповідачем при продажу підакцизного товару – керосину (контрольна закупка) на суму 8,00 грн. розрахункову операцію проведено без застосування РРО (книги обліку розрахункових операцій) та без видачі відповідного розрахункового документу встановленої форми, що є порушенням вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Під час перевірки встановлено, що позивач здійснює реалізацію будівельних матеріалів. В день перевірки з початку дня реалізовано товарів на суму 1233,00 грн., у тому числі й керосину, який є підакцизним товаром. Реєстратор розрахункових операцій в місці торгівлі відсутній, книга обліку розрахункових операцій не велась.
Крім того, перевіркою встановлено факт відсутності у відповідача торгового патенту в місці розрахунків, що є порушенням вимог статті 1 Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
За результатами перевірки Броварською об’єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято рішення від 21.10.2009 № 14241/23-4/0 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 6465,00 грн.; а також рішення від 21.10.2009 № 14240/23-4/0 про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10,60 грн.
Вказані рішення надіслано на адресу відповідача, але їх не було вручено відповідачу у зв’язку з відсутністю адресата за адресою відправлення, про що складено відповідні акти.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надання послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
В силу пункту 8 статті 9 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.
Згідно із Законом України від 11.07.1996 № 313/96-ВР «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)» середні дистиляти, до яких також належить і керосин, є підакцизним товаром.
Таким чином, здійснюючи продаж підакцизного товару – керосину, відповідач порушив обмеження, встановлені пунктом 8 статті 9 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Це означає, що відповідач повинен був застосовувати реєстратор розрахункових операцій при здійсненні розрахунків за увесь товар, що був в реалізації.
Статтею 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (пункт 1 статті 17).
Статтею 15 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Розмір фінансової санкції, що застосована до відповідача за порушення вимог Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», визначено податковим органом в такій сумі: за продаж товарів на загальну суму 1233,00 грн. без проведення розрахункової операції із застосуванням РРО - п'ятикратний розмір вартості проданих товарів, що становить 6165,00 грн.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про правомірність застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Щодо застосування до відповідача штрафу за здійснення торговельної діяльності за відсутності торгового патенту, суд зазначає наступне.
В силу статті 1 Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків. Згідно із статтею 2 цього Закону торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності.
Відповідно до статті 3 Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.
Статтею 8 Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, у разі порушення вимог цього Закону несуть таку відповідальність: за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.
В силу частини третьої статті 9 Закону України від 23.03.1996 № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» контроль за дотриманням вимог цього Закону здійснюється державними податковими органами та органами Міністерства внутрішніх справ України.
Згідно із статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості. В силу статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем належним чином задокументовано і доказано факт відсутності у відповідача в момент перевірки торгового патенту, таким чином, рішення про застосування по відповідача штрафних (фінансових) санкцій за це правопорушення є правомірним.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони — суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету України штрафні (фінансові) санкції в сумі 6175 (шість тисяч сто сімдесят п’ять) гривень 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Волков А.С.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови – 21 червня 2010 року.