Справа № 2-737/10

Р  І  Ш  Е  H  Н  Я

іменем   України

15 червня 2010 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючий - суддя Швець В.М.,

при секретарі Ткачовій В.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача – ОСОБА_4 матеріальної та моральної шкоди. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, та дав пояснення, що 30 жовтня 2007 року о 7 годині 10 хвилин на перехресті вілиць Леніна та Ізмаїльської в с. Озерне Ізмаїльського району Одеської області сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілями НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, який рухався по вул. Лиманській з боку вул. ОСОБА_3 у бік вул. Ізмаїльської, та автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який рухався по вул. Леніна з боку вул. Радянської у бік вул. Садової. ОСОБА_3 вважає, що ДТП сталось з вини ОСОБА_4, просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 2265грн. та моральну шкоду в сумі 4000грн., а також судові витрати.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, дав пояснення, що винним у ДТП вважає ОСОБА_3, звернувся із зустрічним позовом про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 2980грн., яка складається з його витрат на ремонт автомобіля ОСОБА_3, моральної шкоди в сумі 1500грн. та судових витрат.

Представник ОСОБА_3 зустрічний позов не визнав із вищевказаних мотивів власних вимог.

У відповідності зі ст.11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Перевіривши матеріали справи, вислухавши осіб, що беруть участь у справі, суд вважає основний позов ОСОБА_3 необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_4 – частково обґрунтованим та таким що має бути задоволеним частково.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно 30 жовтня 2007 року о 7 годині 10 хвилин на перехресті вілиць Леніна та Ізмаїльської в с. Озерне Ізмаїльського району Одеської області сталася дорожньо-транспортна пригода між автомобілями НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, який рухався по вул. Лиманській з боку вул. ОСОБА_3 у бік вул. Ізмаїльської, та автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який рухався по вул. Леніна з боку вул. Радянської у бік вул. Садової. Внаслідок ДТП механічні пошкодження отримав автомобіль ВАЗ. Згідно до постанови Апеляційного суду Одеської області від 19 липня 2008 року ОСОБА_4 визнаний невинним у ДТП, провадження відносного нього закрито за відсутністю складу правопорушення. Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19 травня 2009 року ОСОБА_3 по вказаному ДТП визнаний винним по ст.124 КпАП України.

Згідно ст.22, 1166 ЦК України шкода, заподіяна майну громадянина, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла шкоду, у повному обсязі. Дослідженими в судовому засіданні доказами встановлена провина ОСОБА_3 в заподіянні матеріального збитку, тому його вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не підлягають.

Згідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 не надала суду жодного доказу належного та допустимого у відповідності до ст.ст.57,58 ЦПК України в підтвердження своїх вимог про відшкодування матеріальної шкоди. Таким чином, позивачем в порушення ст.60 ЦПК України не надано суду жодного доказу позовних вимог, окрім його власних пояснень щодо матеріальної шкоди. Тому суд доходить до виводу про необґрунтованість цих вимог позивача за зустрічним позовом.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення його прав. Моральна шкода складається у фізичному болі і стражданнях, що фізична особа перетерпіла в зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у щиросердечних стражданнях, що фізична особа перетерпіла в зв'язку з протиправним поводженням щодо нього самого, членів його родини або близьких родичів; у щиросердечних стражданнях, що фізична особа перетерпіла в зв'язку зі знищенням або ушкодженням його майна; у приниженні честі, достоїнства, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Згідно ст.1167 ГК України моральна шкода відшкодовується особою що його заподіяла, при наявності його провини. Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3 допустив незаконні дії у відношенні позивача ОСОБА_4, що спричинило моральні страждання для позивача, що виразилися в зміні звичного ритму життя й у необхідності кількаразового звертання в різні інстанції. Розмір відшкодування морального збитку суд визначає в сумі 1500грн.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд керується положеннями ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.22,23,1166,1167 ЦК України, ст.ст.10,11,60, 88,209,212,213,215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди – відмовити.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 1500грн. на відшкодування моральної шкоди, 1000грн. витрат на правову допомогу, 47грн. витрат на сплату судового збору та збору на інформаційне-технічне забезпечення розгляду судової справи, а разом 2547 (дві тисячі п’ятсот сорок сім) грн.

У задоволенні інших вимог ОСОБА_4 – відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

С у д д я