ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2007 р. | Справа номер П-18/120 |
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Б.П.Гриняка
При секретарі судового засідання А.С. Томашевській
За позовом: Прокурора Івано-Франківської області ,вул. Грюнвальдська, м. Івано-Франківськ, в інтересах держави –Головного управління агропромислового розвитку Івано-Франківської облдержадміністрації , вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ.
До відповідача: ТзОВ “Оріана –Галев”, вул. Заводська, 1а , м. Калуш , Івано-Франківської обл.
Представники сторін:
Від позивача: Баланчук А.В. (довіреність №214/01-13/01 від 15.05.07 р. ) представник;
Моцюк Л.В. ( довіреність №165/01-13/4 від 16.04.07 р. ) - представник;
Від відповідача: не з»явилися;
Прокурор: Скора О.Д. ,
Суть спору: визнання недійсним договору від 06.12.2002 року № 11/058 та повернення 246298 грн. –коштів перерахованих на виконання умов договору, 69191 грн. - інфляційних витрат, 99630 грн. 23 коп. - штрафних санкцій.
Розгляд справи відкладався з 24.07.07 р. до 09.08.07 р. та до 30.08.07 р.
В судовому засіданні 30.08.07 р. оголошувалась перерва до 11.09.07 та до 12.09.07 р.
До початку розгляду справи представникам сторін роз”яснено їх права та обов’язки, передбачені ст. 20, 22 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених у заяві.
Відповідач позовні вимоги заперечує, мотивуючи їх безпідставністю та необгрунтованістю.
Розглянувши матеріали справи, з’ясувавши її фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду позовної заяви і вирішення справи по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
06 грудня 2002 року між Головним управлінням сільського господарства і продовольства Івано-Франківської облдержадміністрації –замовником , правонаступником якого є управління агропромислового розвитку облдержадміністрації ( позивач), відповідно до розпорядження Івано-Франківської облдержадміністрації №492 від 20.09.2005р. та ТзОВ
«Оріана-Галев»- виконавцем ( відповідач) укладено договір №11/058 про надання послуг, згідно якого, головне управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації фінансувало через виконавця виготовлення та погодження проекту і , згідно коштористу, вартість робіт по захороненню отрутохімікатів ( п.2.1).
В судовому засідані представник позивача пояснив, що свої зобов»язання виконав належним чином, зокрема для захоронення отрутохімікатів з обласного бюджету виділено 246298 тис. грн., з яких освоєно на виготовлення проектної документації і підготовку сховища для захоронення - 156898 грн., придбання тари для затарювання пестицидів - 89400 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень.
Відповідачем на виконання умов згаданого Договору здійснено ряд підготовчих робіт по захороненню отрутохімікатів, про що складено акти виконаних робіт:
- в 2003 році: в травні місяці на суму 7738,8 грн., 1968,00 грн., 1670,40 грн.; в жовтні на суму 6619,91 грн. 4060,51 грн.; в листопаді 38159,26 грн.; в грудні 49491,96 грн. 2315,28 грн.;
- в 2004 році: в грудні місяці на суму 10000,38 грн., 3259,62 грн., 13740,00 грн., 1560,00 грн.;
в 2005 році. : в січні місяці 2650,78 грн., 2261,78 грн. ; в лютому 4116,6 грн., 7710,84 грн.;
Позивачем платіжними дорученнями №132 від 6 грудня 2002 року перераховано 50000,00 грн. - № 85 26 вересня 2003 року- 85000,00 грн. - № 154 від 16 грудня 2004 року –45300,00 грн. перераховано коштів відповідачу на загальну суму 180 300,00 грн. з яких
23 402, 00 грн. повернуто відповідачем назад. Таким чином, загальна сума перерахованих коштів на рахунок відповідача становить 156898,00 грн.
В результаті невиконання відповідачем договірних зобов»язань, позивач 19 січня 2007 року звернувся до господарського суду з позовом до ТзОВ «Оріана-Галев»про виконання обов»язків в натурі за договором від 06.12.2002 р. №11/058 про надання послуг, а саме провести захоронення отрутохімікатів в кількості 180 тон на полігоні токсичних відходів, який належить ТзОВ «Оріана-Галев». Ухвалою господарського суду від 24.01.2007 р. порушено провадження у справі. В ході судового процесу позивачу стало відомо, що у відповідача відсутня ліцензія на даний вид діяльності, передбачений ст. 17 Закону України
«Про відходи». Рішенням господарського суду Івано-франківської області від 22.05.2007 року у задоволені позову Головного управління агропромислового розвитку Івано-Франківської ОДА про зобов»язання ТзОВ «Оріана-Галев»виконати зобов»язання згідно договору відмовлено.
Позивач стверджує, що при укладені договору та протягом періоду його виконання відповідач знав, що договір ним не буде виконаний через відсутність ліцензії, проте, не повідомив про дану обставину позивача. Тобто, даний договір укладений відповідачем без необхідного обсягу цивільної правоздатності, ( без наявності ліцензії).
Неповідомлення відповідачем про відсутність ліцензії потягла витрату бюджетних коштів в сумі 246 тис. грн., подання позовної заяви 19.01.2007 року про виконання обов»язків в натурі.
Згідно роз»яснення Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999 р. №02-5/223
«Про деякі питання пов»язані з застосуванням індексу інфляції»відшкодування збитків відповідачем слід проводити з урахуванням встановленого індексу інфляції, який щомісячно встановлює Державний комітет статистики України, за весь час прострочення.
В результаті невиконання відповідачем умов договору від 06.12.2-002 року №11/058 позивачу нанесені інфляційні збитки в сумі 69191 грн.
Також, згідно ст. 231 Господарського кодексу України, відповідачу нараховані штрафні санкції, а саме:
- за порушення умов зобов»язання щодо якості ( комплектності) робіт, послуг - штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних ( некомплектних) робіт , послуг, що становить: 156898 грн. х 20% = 31379,6 грн.;
- за порушення строків виконання зобов»язання пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, послуг, з яких порушено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості, що в межах строку позовної давності становить: 365 днів х 0,1% х 156898 грн. = 57267,77 грн.- пеня.
156898 грн. х 7%= 10982,86 грн. - штраф.
Всього, штрафні санкції становлять 31379,6 грн. + 57267,77 грн. + 10982,86 грн. = 99630,23 грн..
Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позов вимоги заперечує, мотивуючи їх безпідставністю та необгрунтованістю.
Відповідач стверджує , що підстав вважати цей договір недійсним немає і не може бути, оскільки Договір від 06.12.2002р. укладено задовго до того, коли почали діяти Господарський та Цивільний кодекси України у новій редакції, на порушення норм яких вказує позивач.
Відсутність певної ліцензі, на думку відповідача, не є порушенням закону, оскільки, на момент укладення договору, чинним законодавством її наявність для укладеня договору не передбачалась.
Відповідач стверджує, що ліцензуванню підлягають самі дії по захороненню небезпечних відходів, що ж до укладення договору на предмет захоронення, тобто договору предметом якого є майбутні дії по захороненню, наявність ліцензії чи дозволу на це законодавством не передбачено.
Оскільки договір продовжував діяти, ТзОВ «Оріана-Галев»поставило перед собою питання наявності ліцензії, однак Калуською міською радою відмовлено в дачі згоди на захоронення пестицидів , що є умовою для отримання ліцензії, внаслідок чого виконання договору стало неможливим.
Відповідач вважає, що договір відповідає вимогам діючого Цивільного законодавства України ( ст. 203) , та нормам законодавству, що діяло на момент укладення договору.
Безпідставним є твердження позивача, що договір не був спрямований на досягнення певного результату, оскільки на виконання умов договору відповідачем проведено ряд підготовчих робіт, а саме: виготовлення проектної документації на захоронення відходів, розробка матеріалів ОВНС, проведення експертизи, виготовлення побутового вагончика, водовідлив, влаштування екрану, влаштування геомембранної плівки, роздроблення грунту, завезення грунту, утримання служби замовника і ін.. Всі акти виконаних робіт підписані позивачем і виконані за його кошти.
Зокрема, підготовчі роботи виконувались не тільки відповідачем, а й іншими організаціями. Дані обставини підтверджуються довідкою ревізії КРУ, з якої також вбачається, що відповідач одержав кошти в сумі 156898 грн., які в повному обсязі використані для майбутнього захоронення відходів.
Вимоги позивача щодо повернення 89400грн. на придбання тари для затарювання та стягнення 69191 грн.- інфляційних витрат, 99630,22 грн.- штрафних санкцій відповідач не визнає, мотивуючи необгрунтованістю.
Прокурор у доповненні до позовної заяви, вказав, що враховуючи те, що договір укладено на момент дії Цивільного кодексу УРСР (1963р.), позовну заяву необхідно доповнити з посиланням на норми даного кодексу та просить поновити строк звернення до суду.
Прокурор вказує також, що відповідачем виконувались підготовчі роботи для захороненя отрутохімікатів, про що складено акти виконаних робіт в 2004-2005 р.
Прокурор зазначив, що на виконання умов договору від 06.12.2002 року платіжним дорученням №154 від 16.12.2004 року відповідачу перераховано кошти в сумі 45300 грн., що свідчить про наявність договірних відносин з відповідачем та їх продовженням існування після набрання чинності Цивільним кодексом України.
Заслухавши доводи представників сторін , дослідивши матеріали справи суд вважає за правильне позов задоволити частково, визнавши договір №11/058 від від 06.12.02 р. недійсним і припинити його на майбутнє і застосувати двохсторонню реституцію, зобов”язавши відповідача повернути позивачу 156898 грн. перерахованих на виконання умов договору. А в стягненні 69191 грн.- інфляційних витрат та 99630,22 грн.- штрафних санкцій слід відмовити, оскільки вони є безпідставними.
При цьому суд виходить з наступного:
Згідно ст. 227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу ( ліцензії) , може бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до п. 3.2 Роз»яснення Президії ВАС України від 12.03.99 р. №02-5/111
«Про деякі питання практики вирішення спорів, пов»язаних з визначенням угод недійсними», угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення.
Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає , що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними.
Статтею 48 Цивільного кодексу УРСР передбачено, що недійсною є угода, яка не відповідає вимогам закону. Ч. 2 ст. 48 Цивільного кодексу УРСР передбачено, що по недійсній угоді кожна з сторін зобов»язана повернути другій стороні все одержане за угодою.
Дані факти встановлені в рішенні господарського суду Івано-Франківської області від 22.05.07 р. по справі №16/10 , які відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Відповідно до Довідки перевірки використання бюджетних коштів в ТзОВ «Оріана-Галев»від 04.12.06 р. Калуським районним регіональним КРВ зазначено, що одержані бюджетні кошти в сумі 156898 грн. використані на оплату за виконані роботи на полігоні токсичних відходів та виготовлення проектно-коштористої документації.
Згідно п. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Щодо коштів в сумі 89400 грн. на придбання тари для затарювання, то позивач відповідно до п. 4.3 Договору, виконавши своє зобов»язання придбав тару, а, отже, кошти поверненню відповідачем не підлягають.
Державне мито та витрати за надані інформаційно-технічні послуги стягнути з відповідача в дохід державного бюджету м. Івано-Франківська.
На підставі наведеного, керуючись ст. 8, 124 Конституції України, 216, 227 Цивільного кодексу України,ст. 48 Цивільного кодексу УРСР, ст.49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Поновити строк звернення до суду.
Позов задоволити частково.
Визнати договір укладений між Головним управлінням сільського господарства і продовольства Івано-Франківської облдержадміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю “ Оріана-Галев”- про надання послуг від 06.12.2002 року №11/058, визнати недійсним, і припинити на майбутнє.
Застосувати двохсторонню реституцію, зобов”язавши відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю “ Оріана-Галев” повернути позивачу: Головному управлінню агропромислового розвитку Івано-Франківської облдержадміністрації 156898,00грн. перерахованих на виконання умов договору,
Стягнути з ТзОВ “Оріана –Галев”, вул. Заводська, 1а , м. Калуш , Івано-Франківської обл. ( код 30908987) в дохід Державного бюджету м. Івано-Франківськ ( код 22090200) 102,00 грн. - державного мита .
Стягнути з ТзОВ “Оріана –Галев”, вул. Заводська, 1а , м. Калуш , Івано-Франківської обл. ( код 30908987) в дохід Державного бюджету м. Івано-Франківськ ( код 20568100) 118,00 грн.- витрат за надані інформаційно-технічні послуги.
В решті позовних вимог -відмовити.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Б.П.ГРИНЯК
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ Дейчаківська Ольга Степанівна