КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-501/10                                                                                                                    

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  15 червня 2010 року                                               м. Макіївка

        Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі

головуюча  суддя         Негода О.М.

    при секретарі             Пугач І.О.                

за участю     позивача                 ОСОБА_1                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Донецькій області, відділу з обслуговування адміністративної території та АТІ при  УДАІ ГУМВС України в Донецькій області та інспектора роти ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Макіївки та АТІ при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області молодшого сержанта міліції Дороніна Дмитра Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

    29 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього стягнення у виді штрафу за перевищення швидкості, мотивуючи свої вимоги порушенням такими протиправними діями суб’єкта владних повноважень його прав та законних інтересів.

    У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких послався на обставини, викладені у заяві, та зазначив, що 25 березня 2010 року він керував належним йому автомобілем марки «MAZDA 6» номерний знак НОМЕР_3, на якому у 19 годині 46 хвилин рухався по проспекту Генерала Данилова в м. Макіївка. Напроти магазину «Санкер» він був зупинений працівником ДАІ, який склав протокол за порушенням ним п.12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, тобто за перевищення ним встановленої швидкості більше ніж на 20 км/год. В цей же день була винесена постанова АН № 267311 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України з накладенням на нього штрафу у розмірі 255 грн. Інспектор ДАЇ відмовився показати йому радар з результатами виміру швидкості руху його автомобіля, пославшись на те, що прилад час розрядився і він його поставив на зарядку, а також відмовився пред’явити йому маршрутний лист як підставу законності перебування на даному місці, сертифікат та пломбу на радарі. Позивач наполягає, що їхав зі швидкістю не більше ніж 70-75 км/год, що може підтвердити свідок ОСОБА_1, а інспектор ДАІ рухався йому на зустріч. В ДАЇ, куди він на наступний день звернувся, йому відповіли, що показники радару не зберігаються.

Посилаючись на наведене, позивач просить суд скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.

Відповідачі, повідомлені належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, не використали наданого законом права на особисту участь та участь свого представника у судовому засіданні. Представник управління державної інспекції ГУ МВС України в Донецькій області Борисов Р.В., що діє за довіреністю юридичної особи, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю, у зв’язку з чим за згодою позивача суд розглядає справу на підставі наявних в ній доказів, з дотриманням вимог, встановлених законом.

З наданих письмових пояснень представника відповідача Борисова Р.В. убачається, що управління державної інспекції ГУ МВС України в Донецькій області позовні вимоги позивача визнало, оскільки у протоколі не зазначені свідки, які б підтверджували факт скоєння позивачем правопорушення, та відсутні докази, які підтверджують правомірність дій інспектора Дороніна Д.О.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, допитавши свідка ОСОБА_1 та дослідивши надані сторонами докази в межах заявлених позовних вимог (ст.11 КАС України) суд установив наступне.

Постановою від 25 березня 2010 року № АН 267311, винесеною інспектором роти ДПС відділу ДАЇ м. Макіївки при управлінні ДАЇ ГУМВС України в Донецькій області молодшим сержантом міліції Дороніним Д.О., водія транспортного засобу ОСОБА_1 визнано винним у порушенні пункту 12.4 Правил дорожнього руху та вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

У тексті постанови зазначено, що 25 березня 2010 року о 19 годині 46 хвилини ОСОБА_1 напроти магазину «Санкер» на пр. Генерала Данилова в м. Макіївка керував автомобілем «MAZDA 6», номерний знак НОМЕР_2, зі швидкістю 83 км/год.

ОСОБА_1 є володільцем транспортного засобу, в орган Державтоінспекції з повідомленням про наявність обставин, які свідчать про вчинення порушення іншою особою, не звертався.

Приписами статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 12.4 Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306) у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю 60 км/год. Адміністративним правопорушенням за правилами частини першої статті 122 КпАП України визнається перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень у швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Відповідно до вимог статті 293 КпАП України і роз’яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення», орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом’якшуючі  обставини, майновий стан винного.

Вивченням судом матеріалів справи про адміністративне правопорушення та наданих сторонами доказів встановлено, що постанова про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.122 КпАП України стосовно ОСОБА_1 винесена правомочною на те посадовою особою органу внутрішніх справ, в межах її компетенції та строку накладення адміністративного стягнення.

У матеріалах справи фотографія фіксації спеціальним технічним приладом швидкості транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 25 березня 2010 року відсутня.

Виходячи із закріпленого в ч.4 ст.129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов’язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.

Відповідно до вимог ст.10 КпАП України вина є обов’язковою умовою адміністративної відповідальності, юридичний факт, який є підставою для притягнення до відповідальності.

Управлінням Державтоінспекції не надано об’єктивних доказів на спростування доводів ОСОБА_1 про те, що він не допустив перевищення швидкості і притягнення його до відповідальності не є безпідставним.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_1, підтвердила обставини, викладенні позивачем.

У суду немає підстав ставити під сумнів істинність фактів, повідомлених свідком, викладені ним обставини підтверджуються іншими об’єктивними доказами.

За таких обставин суд дійшов висновку, що всупереч вимогам статей 251, 255 КпАП України у справі не зібрано достатніх, беззаперечних доказів, на підставі яких можна було б зробити достовірний висновок про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, тому скарга підлягає задоволенню, а постанова від 25 березня 2010 року скасуванню.

Позивач не вимагає компенсації за понесені судові витрати, пов’язані із зверненням до суду і розглядом адміністративної справи.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 9, 10, 38, 247, 251, 255, 258, 283, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

    Постанову по справі про адміністративне правопорушення від 25 березня 2010 року № АН 267311 про накладення на  ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. скасувати.

      Справу про адміністративне правопорушення за ознаками ч.1 ст.122 КпАП України стосовно на  ОСОБА_1 провадженням закрити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

    Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення постанови без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова у повному обсязі складена 21 червня 2010 року.

Суддя