Справа № 2-а-178

2010  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

30 червня 2010 року Залізничний районний суд м.Львова в складі:

головуючого – судді      Ригіної Л.М.

при секретарі                  Петришин Г.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції в Львівській області, третя особа: інспектор БДПС ВДАІ з ОАТ м.Львова Малевич М.Ф.  про скасування постанови про адміністративне правопорушення ,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до УДАІ в Львівській області  про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 13.04.2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України, згідно якої його оштрафовано на 300 грн. за здійснення зупинки транспортного засобу DAEWO, державний номерний знак НОМЕР_1, на пішохідному переході о 16.39 год. 19.03.2009 року на вул. Гнатюка у м.Львові. Позивач покликається на те, що 19.03.2009 року за станом здоров’я він не міг керувати транспортним засобом і тому, він передав у своїй присутності керування зазначеним транспортним засобом особі, яка мала при собі необхідні для цього документи, наскільки йому відомо, це був водій таксі, який довіз його на роботу. Також позивач покликається на те, що 19.03.2009 року були складні погодні умови, йшов сильний сніг і водій який керував автомобілем не міг встановити межі пішохідного переходу, чому інспектором ДПС ВДАІ з ОАТ м.Львова Малевич М.Ф . вказана постанова винесена безпідставно і не є правомірною.

В судове засідання позивач не з’явився, суд ухвалив слухати справу на підставі наявних матеріалів справи.

Представник відповідача Управління державної автомобільної інспекції в Львівській області , будучи належним чином повідомленим про час розгляду справи, не направило в суд свого представника і суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності такого.

Третя особа інспектор БДПС ВДАІ з ОАТ м.Львова Малевич М.Ф. будучи належним чином повідомленим про час розгляду справи, не з’явився і суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності такого.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

Як встановлено судом, відносно позивача 13.04 .2009 року винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 300 грн. /арк.спр. 5/ за те, що о 16.39 год. 19.03.2009 р. на вул. Гнатюка у м.Львові  він , керуючи автомобілем DAEWO, державний номерний знак НОМЕР_1, здійснив зупинку транспортного засобу на пішохідному переході.

Згідно п.15.9 Правил дорожнього руху України, 15.9. зупинка транспортного засобу забороняється:  на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

.

Відповідно до ч.1 ст.122 КпАП України перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини  доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги в русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатись тротуарами чи пішохідними доріжками - тягнуть за собою накладення штрафу від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /тобто 255-340 грн./ та що вказане адміністративне правопорушення мають право розглядати і накладати адміністративне стягнення працівники Державтоінспекції МВС України, які мають спеціальні звання /ст.222 КпАП України/.

Постанову про накладення адміністративне стягнення щодо ОСОБА_1 від 13.04.2009 р. виніс інспектор БДПС ВДАІ з ОАТ м.Львова Малевич М.Ф.

Із наведеного вбачається, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до діючого законодавства , адміністративне стягнення накладено правомочним органом.

 П окликання ОСОБА_1 на те, що він 19.03.2009 р. він взагалі не керував автомобілем DAEWO, державний номерний знак НОМЕР_1, оскільки не міг керувати транспортним засобом і тому, він передав у своїй присутності керування зазначеним транспортним засобом особі, яка мала при собі необхідні для цього документи, наскільки йому відомо, це був водій таксі, який довіз його на роботу, також покликання позивача на те, що 19.03.2009 року були складні погодні умови, йшов сильний сніг і водій який керував автомобілем не міг встановити межі пішохідного переходу, а також те,  що в нього є сумніви щодо коректного визначення місця зупинки даного автомобіля інспектором ДАІ за допомогою пристрою "Візир", не береться судом до уваги, оскільки, згідно вимог ст.141 КпАП України, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники /співвласники/ транспортних засобів, а на представлених фотознімках /арк.спр. 6,7/ чітко зафіксовано, що автомобіль здійснив зупинку на пішохідному переході.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позивач, всупереч вимог ч.2 ст.141 КпАП України, після отримання 14.04.2009 року спірної постанови, дізнавшись про вчинення правопорушення на його транспортному засобі іншою особою, не повідомив протягом десяти днів про такі обставини органи ДАІ, суд не вбачає порушень чинного законодавства при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності щодо ОСОБА_1, а тому вважає, що вимоги позивача не грунтуються на законі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 71, 86 КАС України  і ст.ст. 141, 122, 222, 293 КпАП України, суд –

в и р і ш и в:

В позовних вимогах ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції в Львівській області, третя особа: інспектор БДПС ВДАІ з ОАТ м.Львова Малевич М.Ф.  про скасування постанови про адміністративне правопорушення передбачене ст.. 122 ч.1 КУпАП  – відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                            

Оригінал постанови.