справа № 1-281/2010

П О С Т А Н О В А                

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

м. Луцьк                                             22 липня 2010 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді -                             Борнос А.В.,

за участю секретаря -                 Ющак О.А.,

прокурора -                         Воробія О.П.,

захисника -                         ОСОБА_1,

представника потерпілої -                 ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Мстишин Луцького району Волинської області, українки, гр. України, з середньою освітою, не заміжньої, приватного підприємця, мешканки АДРЕСА_1, раніше не судимої,

- за ст. 172 ч.1, 175 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Підсудна ОСОБА_3, будучи приватним підприємцем – власником та керівником перукарні «Азалія» /свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця НОМЕР_1 від 9.07.07 року/, умисно та безпідставно, при наявності законних підстав до виплати, не виплатила та не нарахувала найманому працівнику ОСОБА_4 установленої законом виплати – матеріальної допомоги у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності, чим порушила вимоги законодавства про працю та конституційні права даного працівника.

      Зокрема, в отримавши у листопаді 2008 року від ОСОБА_5, як матері найманого працівника ОСОБА_4, листок непрацездатності НОМЕР_2 /за період стаціонарного лікування ОСОБА_4 з 5.11. по 17.11.2008 року/, провела відповідне нарахування на загальну суму 196,38 грн. Однак, всупереч вимогам Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року, Інструкції «Про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду», затвердженої постановою №16 від 26.06.2001 року, безпідставно не виплачувала матеріальну допомогу з листопада 2008 року по 30.10.2009 року.

Крім того, вона ж, отримавши в грудні 2008 року від ОСОБА_5, як матері найманого працівника ОСОБА_4, листок непрацездатності НОМЕР_3 /за період стаціонарного лікування ОСОБА_4 з 18.11. по 31.12.2008 року/, умисно та безпідставно, в порушення вимог Законів України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року та «Про розмір внесків на деякі види загальнообов»язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001 року, в десятиденний термін з дня їх отримання не провела працівнику ОСОБА_4 нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності. Внаслідок чого працівнику ОСОБА_4 до 30.10.2009 року не було виплачено матеріальну допомогу по листку непрацездатності в розмірі 698,24 грн., чим порушено її конституційні права.

Крім того, вона ж, умисно та безпідставно, в період з січня до серпня 2009 року, не приймала від ОСОБА_5, як матері працівника ОСОБА_4, листки непрацездатності, а саме – №095897, за період стаціонарного лікування з 1.01. по 31.01.2009 року;  №777811, за період стаціонарного лікування з 1.02. по 28.02.2009 року; №777896, за період стаціонарного лікування з 1.03. по 31.03.2009 року; №889088, за період стаціонарного лікування з 1.04. по 30.04.2009 року; №889167, за період стаціонарного лікування з 1.05. по 31.05.2009 року; №889265, за період стаціонарного лікування з 1.06. по 30.06.2009 року; №889469, за період стаціонарного лікування з 1.07. по 9.08.2009 року, з метою не проводити нарахування та виплату матеріальної допомоги по тимчасовій втраті працездатності, чим грубо порушила вимоги законодавства про працю.

Отримавши вказані листки непрацездатності у грудні 2009 року підсудна ОСОБА_3, умисно та безпідставно, всупереч вимогам чинного законодавства України, не провела нарахування та виплату матеріальної допомоги за період з 1.01. по 9.08.2009 року у зв»язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_4        

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 вину у вчиненому визнала, щиро розкаялася, захисник та підсудна заявили клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності в зв”язку з зміною обстановки, оскільки у вчиненому вона розкаялась та усунула завдану шкоду, шляхом нарахування та виплати належних ОСОБА_4 платежів,  просили та не притягувати її до кримінальної відповідальності.

Заслухавши пояснення підсудної ОСОБА_3, думку представника потерпілої, який не заперечував проти закриття даної кримінальної справи, з вказаних підстав, думку захисника, який просив закрити кримінальну справу та звільнити підсудну від кримінальної відповідальності, думку прокурора, який заперечував проти закриття даної кримінальної справи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про доцільність звільнення підсудної ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 48 КК України, оскільки, на думку суду, дана особа, на час розгляду справи, перестала бути суспільно-небезпечною.

Враховуючи, що підсудна ОСОБА_3 раніше не судима, вперше вчинила злочини, що відносяться до злочинів невеликої тяжкості, вчинені нею злочини становлять ідеальну сукупність,  вину визнала, щиро розкаялася у вчиненому, позитивно характеризується по місцю проживання, стан здоров"я останньої значно погіршився, в зв"язку з чим вона перебувала на стаціонарному лікуванні, збитки вчинені злочином усунуті, оскільки потерпілій нараховані та надіслані поштовим переказом кошти по лікарняних листках, що підтверджується поданою квитанцією від 21.07.2010 року, після вчинення злочину пройшов тривалий період часу протягом якого остання не притягувалася ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності, тобто на момент розгляду справи перестала бути суспільно-небезпечною, тому суд вважає за можливе, відповідно до ст.48 КК України, звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, а провадження по справі   закрити.

    Керуючись ст. 7 КПК України, на підставі ст.48 КК України, суд,

п о с т а н о в и в :

Кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_3 за ст.ст.175 ч. 1, 172 ч.1 КК України,   провадженням закрити у зв”язку з  зміною обстановки та звільнити її від кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід  - підписку про невиїзд – скасувати.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області.

ГОЛОВУЮЧИЙ: