ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12 травня 2010 р.Справа № 2-а-10914/09/1570

Категорія:2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Свида Л.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого   –Алєксєєва В.О.

суддів             –Бітова А.І.

                      –Милосердного М.М.

при секретарі –Новицькій Н.В.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегалайн»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегалайн»(далі –ТОВ «Мгалайн») звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ( далі –СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі) та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2009 року складене за результатами перевірки податкової декларації з податку на додану вартість.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року позов задоволено в повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 28 серпня 2009 року № 0001661630/0 визнано протиправним та скасовано.

Непогоджуючись із судовим рішенням Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме невірне тлумачення п.п. 7.2.3, п.7.2, 7.2.6, Закону України «Про податок на додану вартість»щодо визначення періоду включення податкових накладних до складу податкового кредиту та визначення поняття «податкового»(звітного) періоду , у зв’язку з чим, на думку апелянта, позивач не має права формувати податковий кредит та переносити його на наступні звітні періоди, окрім того періоду, під час якого воно було отримано, просить скасувати постанову, та прийняти нову, якою в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі 17 серпня 2009 року проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Мегалайн», поданої за червень 2009 року.

Зазначеною перевіркою виявлено, що ТОВ «Мегалайн»при складанні податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року до складу податкового кредиту включені податкові накладні, які були виписані постачальниками товарів (робіт, послуг) у попередніх податкових періодах, а саме: в березні 2009 року, а тому відхилення між данними декларації та данними перевірки склало 3426 грн. 12 коп. (податкові накладні №44 від 31 березня 2009 року, №348 від 27 березня 2009 року та №347 від 27 березня 2009 року).

З результатами перевірки ТОВ «Мегалайн»складено акт №499/16-3/20998686/16 від 17 серпня 2009 року.

На підставі вищезазначеного акту, СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі року прийняло податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2009 року №0001661630/0, яким визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) - 4111,34 грн. (3426,12 грн. за основним платежем та 685,22 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що нормами Закону України «Про податок на додану вартість»не визначено періоду включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає ці висновки правильними і такими що відповідають вимогам КАС України з наступних підстав.

Відповідно до п. 7.2.6 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ІР від 3 квітня 1997 року податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту

Пунктом 7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено порядок визначення податкового кредиту виходячи із договірної вартості товару і не визначено періоду за який податкові накладні повинні бути включені до складу податкового кредиту.

Пунктом 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено дату виникнення права платника податку на податковий кредит при настанні першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому, нормами цього Закону не визначено конкретного періоду включення податкових накладних до складу податкового кредиту.

Оскільки ч.3 ст.1 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-ХП від 25 червня 1991 року визначено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування, а в Законі України «Про податок на додану вартість»не визначено дату включення податкових накладних до складу податкового кредиту, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.

Таким чином постанова судом першої інстанції постановлена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Керуючись ст. 195; ст. 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст.205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009  року –залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:           

Судді: