Справа №__6-57__
2010р.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«_19_» квітня 2010р. Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Бабенко С.Ш.,
при секретарі Пархоменко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Свердловська Луганської області цивільну справу за заявою Лівадійської селищної ради міста Ялти Автономної Республіки Крим про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Українській Товарній Біржі «Українська товарна біржа» від 07.07.2008 року по третейській справі №000376/08 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Южный берег» до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору на надання посередницьких послуг, визнання права власності за Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Южный берег» на об'єкт нерухомого майна, зобов'язання Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» зареєструвати право власності за Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Южный берег» на об'єкт нерухомого майна, та поворот виконання рішення постійно діючого третейського суду при Українській Товарній Біржі «Українська товарна біржа» від 07.07.2008 року по третейській справі №000376/08, -
в с т а н о в и в :
Лівадійська селищна рада міста Ялти Автономної Республіки Крим 05.04.2009р. звернулася до Свердловського міського суду Луганської області, як суду, який видав виконавчий лист по зазначеній цивільній справі, з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду “Українська Товарна Біржа” від 07 липня 2008 року по справі №000376/08, в обґрунтування вимог зазначивши, що з ухвали Господарського суду АР Крім від 11.02.2009р. по господарській справі № 2-12/10045-2008 стало відомо про прийняття Свердловським міським судом Луганської області ухвали від 17.10.2008р. про видачу виконавчого листа Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Южный берег» для примусового виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Українській Товарній Біржі «Українська Товарна Біржа» від 07.07.2008р.
На підставі ухвали Свердловського міського суду Луганської області від 17.10.2008р. по справі №6-189/2008 та виконавчого листа, наданого судом відповідно до оскаржуваної ухвали, Комунальним підприємством «Ялтинське бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право власності на будівлі літер “Ж” і “З” за адресою: АДРЕСА_1 за Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Южный берег».
Лівадійська селищна рада вважає, що рішення постійно діючого третейського суду при Українській Товарній Біржі «Українська Товарна Біржа» від 07.07.2008р. є незаконним та підлягає скасуванню у звязку з тим, що це рішення прийнято відносно прав та обов’язків осіб, які не брали участі у справі, а саме, Лівадійської селищної ради, до виключної компетенції якої згідно п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відноситься вирішення питань регулювання земельних відносин. Лівадійська селищна рада не надавала Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Южный берег» земельну ділянку для будівництва об’єктів нерухомого майна літ.“Ж” і літ.“З”, яким присвоєна адреса: АДРЕСА_1. Крім того, СВК «Южный берег» ніколи не звертався до Лівадійської селищної ради з проханням надати дозвіл на будівництво зазначених об’єктів, які є об’єктами самочинного будівництва.
Визнання Постійно діючим третейським судом «Українська Товарна Біржа» права власності за СВК «Южный берег» на зазначені об’єкти, які є самочинними, суперечить вимогам ч.2,3 ст.376 ЦК України та порушує права та інтереси громади, які представляє Лівадійська селищна Рада, оскільки п раво власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Обраний СВК «Южный берег» спосіб захисту суперечить вимогам ст.15 ЦК України, оскільки СВК «Южный берег» не є власником зазначених об’єктів, ніколи не набував законних підстав для проведення такої реєстрації самочинних споруд , у зв’язку з чим право, яке не порушене, не підлягає захисту. Крім того, обраний СВК «Южный берег» спосіб захисту у справі № 000376/08 не відповідає порушенню прав СВК «Южный берег» на належне виконання громадянкою ОСОБА_1 своїх обов’язків по наданню посередницьких послуг, які взагалі не відносяться до вимог про встановлення права власності на нерухомий об’єкт.
При розгляді справи третейським судом порушені вимоги п.6 ч.1 ст.6 Закону України «Про третейські суди», відповідно до якого т ретейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі, на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство.
Вирішення третейським судом питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі, згідно п.5 ч.3 ст.51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є, за думкою заявника, безумовною підставою для оскарження та скасування відповідного третейського рішення.
Визнання за особою права власності на нерухоме майно тягне за собою виникнення прав на відповідну земельну ділянку, що порушує права Лівадійської селищної ради на вільне розпорядження землями, що знаходяться у її веденні. Крім того, Комунальне підприємство «Ялтинське бюро технічної інвентаризації», яке зобов’язано рішенням суду здійснити реєстрацію права власності на нерухомий об’єкт, не є стороною договору від 19.05.2007р., укладеного між СВК «Южный берег» та громадянкою ОСОБА_1 про надання посередницьких послуг. Отже, третейське застереження про передачу всіх суперечок, що можуть виникнути на підставі зазначеної угоди, не поширюється на права та обов’язки КП «Ялтинське БТІ».
Заявник також вважає, що згідно ст.51 Закону України «Про третейські суди» Лівадійська селищна рада не пропустила строк для оскарження рішення суду, оскільки не була обізнана про слухання справи №000376/08 у Постійно діючому третейському суді «Українська Товарна Біржа». Про рішення від 07.07.2008р. у справі №000376/08 Лівадійська селищна Рада дозналася з ухвали Господарського суду АР Крим від 11.02.2009р. по господарській справі №2-12/10045-2008.
У судовому засіданні представник заявника додатково змінив заявлені вимоги у сторону їх збільшення та, посилаючись на вимоги ст.ст.380,381 ЦПК України, додатково просить здійснити поворот виконання рішення Постійно діючого третейського суду «Українська Товарна Біржа» від 07.07.2008р. у справі №000376/08 шляхом скасування запису у Державному реєстрі прав на нерухоме майно та їх обмежень про державну реєстрацію права власності на будівлі літери “Ж” і “З” за адресою: АДРЕСА_1 за Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Южный берег», оскільки скасування рішення третейського суду про визнання права на спірні нежитлові будівлі, реєстрація права власності на них повинна бути скасована як наслідок скасування правовстанавлюючого документу.
У судовому засіданні представники заявника ОСОБА_2, ОСОБА_3 змінені заявлені вимоги підтримали у повному обсязі, підтвердили обставини, викладені у заяві, наполягають на її задоволенні.
Представник СВК «Южный берег» у судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був неодноразово повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що свідчать розписки у повідомленнях Укрпошти, надісланих рекомендованим листом, поважності причин своєї неявки суду не надав, у зв'язку з чим суд відповідно до вимог ст.169 ЦПК України вважає за необхідне розглянути справу за його відсутністю на підставі наявних у справі доказів. При розгляді справи судом СВК «Южный берег» надавалося заперечення проти заявлених вимог, відповідно до якого СВК «Южный берег» вважає вимоги Лівадійської селищної ради незаконними та необгрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки рішення третейського суду жодних обов’язків для Лівадійської селищної ради не утворювало, та не є обов’язковим для її виконання з боку Лівадійської селищної ради, яка не є стороною по третейській угоді. Розглянута третейським судом справа підвідомча цьому суду, вирішені судом питання не виходять за межі третейської угоди, яка в установленому законом порядку не скасована, не визнана недійсною, склад третейського суду відповідав вимогам ст.ст.16-18 Закону України «Про третейські суди» щодо його утворення, та на виконання його компетентним Свердловським міським судом Луганської області виданий виконавчий лист, на підставі чого рішення третейського суду набрало статусу обов’язкового для його виконання.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, звернулася до суду з відповідними заявами про розгляд справи за її відсутністю.
Перевіривши обставини поданої заяви та надані до неї письмові докази, матеріали третейської справи №000376/08, суд вважає за необхідне заявлені вимоги задовольнити частково з наступних підстав.
Статтею 5 Закону України «Про третейські суді», яка діяла у цій же редакції і на момент ухвалення третейського рішення, визначено, що юридичні та фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Статтею 15 Закону… визначені вимоги, які пред’являються до третейської угоди, за якими, вона може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі та вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує.
При дослідження оригіналів третейської справи №000376/08 Постійно діючого третейського суду «Українська Товарна Біржа» судом встановлено, що жодної третейської угоди між сторонами: Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Южный берег» та ОСОБА_1 про передачу розгляду спору Постійно діючому третейському суду «Українська Товарна Біржа» не укладалося, така угода взагалі в матеріалах третейської справи відсутня, що повністю унеможливлює право Постійно діючого третейського суду «Українська Товарна Біржа» розглядати будь-якій спір між сторонами СВК «Южный берег» та ОСОБА_1
На а.с.14 третейської справи №000376/08 міститься заява СВК «Южный берег» до Постійно діючого третейського суду «Українська Товарна Біржа» про вибір судді Сеник Оксани Вікторівни та подальший розгляд справи судом за відсутністю представника СВК «Южный берег», яке отримано Постійно діючим третейським судом «Українська Товарна Біржа» 27.06.2008р. Також на а.с.15 третейської справи міститься відзив на позовну заяву ОСОБА_1, в який вона визнає, що договір на надання посередницьких послуг нею виконано частково, та з цього приводу вона визнає заявлені СВК «Южный берег» позовні вимоги, яке також отримано Постійно діючим третейським судом «Українська Товарна Біржа» 27.06.2008р.
Між тим, такі документи не можуть у контексті зазначених вимог Закону… підтверджувати наявність третейської угоди про передання спору між сторонами СВК «Южный берег» та ОСОБА_1 на розгляд Постійно діючого третейського суду «Українська Товарна Біржа». З цього приводу ухвала судді Постійно діючого третейського суду «Українська Товарна Біржа» Сеник О.В. від 27.06.2008р. про прийняття до розгляду позовної заяви СВК «Южный берег» до ОСОБА_1 від 27.06.2008р. є незаконною, оскільки жодної третейської угоди між сторонами про розгляд справи у Постійно діючому третейському суді «Українська Товарна Біржа» не укладалося, про її укладення суду не повідомлялося та сторонами такі обставини не визнавалися.
Таким чином, на підставі ухвали судді Постійно діючого третейського суду «Українська Товарна Біржа» Сеник О.В. від 27.06.2008р., у порушення вимог ст.ст.5,12 Закону України «Про третейські суди», 07.07.2008р. розглянута справа за позовом СВК «Южный берег» до ОСОБА_1 про визнання права власності за СВК «Южный берег» на об’єкт нерухомості.
Зазначеним рішенням третейського суду позовні вимоги СВК «Южный берег» до ОСОБА_1 задоволені у повному обсязі. Визнаний дійсним договір про надання посередницьких послуг від 19.05.2007р., укладений між Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Южний берег” та ОСОБА_1 Визнане право власності Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Южний берег” на об’єкти нерухомості: адміністративна будівля літ. «З»: I поверх: приміщення 1-1, площею 6,6 кв.м, загальна площа I поверху 154,5 кв.м; II поверх: приміщення 2-1, площею 79,2 кв.м, приміщення 2-2, площею 5,0 кв.м, приміщення 2-3, площею 7,7 кв.м, приміщення 2-4, площею 29,5 кв.м, приміщення 2-5, площею 29,3 кв.м, балкон 5,4 кв.м, загальна площа II поверху 150,7 кв.м, загальна площа адміністративної будівлі літ.«З» становить 305,2 кв.м; виробничої будівлі літ. «Ж»: I поверх приміщення 1-1, площею 83,0 кв.м, загальна площа I поверху 83,0 кв.м; II поверх, площею 107,7 кв.м, загальною площею виробничої будівлі літ. «Ж» 190,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов’язано комунальне підприємство Ялтинське бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на об’єкт нерухомого майна: адміністративна будівля літ. «З»: I поверх: приміщення 1-1, площею 6,6 кв.м, загальна площа I поверху 154,5 кв.м; II поверх: приміщення 2-1, площею 79,2 кв.м, приміщення 2-2, площею 5,0 кв.м, приміщення 2-3, площею 7,7 кв.м, приміщення 2-4, площею 29,5 кв.м, приміщення 2-5, площею 29,3 кв.м, балкон 5,4 кв.м, загальна площа II поверху 150,7 кв.м, загальна площа адміністративної будівлі літ.«З» становить 305,2 кв.м; виробничої будівлі літ. «Ж»: I поверх приміщення 1-1, площею 83,0 кв.м, загальна площа I поверху 83,0 кв.м; II поверх, площею 107,7 кв.м, загальною площею виробничої будівлі літ. «Ж» 190,0 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Свердловського міського суду Луганської області від 17.10.2008р. (цивільна справа №6-189/2008) задоволено заяву СВК «Южный берег» про видачу виконавчого документа, відповідно до якого суд ухвалив видати виконавчий документ (виконавчий лист) на підставі рішення Постійно діючого третейського суду «Українська Товарна Біржа» у складі третейського судді Сеник О.В. від 07.07.2008р. по справі №000376/08.
Відповідно до ухвали судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області від 15.10.2009р. (справа №2ц-1619/2009) прийнята відмова Лівадійської селищної ради від апеляційної скарги та закрите апеляційне провадження по цивільній справі за позовом СВК «Южный берег» до ОСОБА_1 про визнання права власності.
Судом також встановлено, що первинна реєстрація права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: АДРЕСА_1, за Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Южный берег» здійснено Комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» 24.10.2008р. на підставі ухвали Свердловського міського суду Луганської області від 17.10.2008р. по справі №6-189/2008 та виконавчого листа, наданого судом відповідно до зазначеної ухвали суду (а.с.27-28).
Таким чином, Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Южный берег» на підставі рішення третейського суду реалізоване право власності на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Між тим, з такими положеннями не можна погодитися, оскільки первісне рішення Постійно діючого третейського суду «Українська Товарна Біржа», ухвалене у складі третейського судді Сеник О.В. 07.07.2008р. по справі №000376/08, не відповідає вимогам Закону України «Про третейські суди», оскільки права і інтереси Лівадійської селищної ради та Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» було порушено саме рішенням цього третейського суду з наступних підстав.
Відповідно до Закону України «Про третейські суди» третейський суд є недержавним незалежним органом, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та (або) юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.
Згідно з Конституцією України Україна є демократичною, соціальною, правовою державою; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (ст.ст.1,3 Конституції України).
Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України одночасно визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ст.55 ч.5 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ст.22 ч.2, ст.64 Конституції України).
Способами реалізації права кожного захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних правовідносин є звернення до третейського суду (у передбаченому Законом України «Про третейські суди» випадках і порядку) та судовий захист.
Третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних правовідносин - це вид недержавної юрисдикційної діяльності і не є здійсненням правосуддя.
Ураховуючи положення ст.ст.55,64,124 Конституції України, аналізуючи зміст Закону України «Про третейські суди» та ст.17 ЦПК України, третейський суд як недержавний орган за цим Законом має повноваження вирішення спорів лише тих сторін, якими укладено угоду (прийнято рішення) про передачу спору на розгляд третейського суду, і ці повноваження третейського суду не поширюються на спори, в яких, крім цих осіб, сторонами є інші особи, які не були сторонами третейської угоди, або спори, які стосуються прав і обов'язків інших осіб, що не є сторонами третейської угоди.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.
Виходячи з принципу верховенства права, положень ст.ст.21,22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, та положень ст.ст.3,15 ЦК України, ст.ст.1,3,4 ЦПК України щодо права особи на судовий захист цивільного права та інтересу слід дійти висновку про пріоритетність права особи на судовий захист цивільних прав і інтересів, у тому числі, шляхом оскарження дій і рішень.
Таким чином, ураховуючи зазначені положення та принцип добровільності утворення третейського суду, обов'язковість рішення третейського суду лише для сторін третейської угоди, положення ст.51 Закону України «Про третейські суди» щодо неможливості оскарження рішення третейського суду (крім випадків, передбачених у ч.3 цієї норми) поширюється лише на сторін третейської угоди і не може поширюватись на інших осіб, які не є учасниками третейської угоди і третейського розгляду, права і інтереси яких порушено рішенням третейського суду, прийнятим з перевищенням наданих, йому повноважень та поза межами його компетенції (ст.27 Закону України «Про третейські суди»).
На виконання цих вимог закону Законом України від 05.03.2009р. внесено відповідні зміни до Закону України «Про третейські суди», за якими правом оскарження рішення третейського суду наділені також особи, які не брали участь у справі, але третейський суд вирішив питання про їх права і обв’язки (ст.51 ч.3 п.5), та третейським судам не підвідомчі справи у спорах щодо нерухомого майна.
Одночасно у редакції Закону України «Про третейські суди», який існував на момент вирішення спору третейським судом для вирішення конкретного спору також не взято до уваги той факт, що ця справа не може бути підвідомча третейському суду, оскільки однією із сторін є орган державної влади та державна установа, що суперечить вимогам ст.6 ч.1 п.6 Закону…, та таких сторін у справі є дві - Лівадійська селищна рада та Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», якого рішення третейської суду зобов’язано провести державну реєстрацію об’єкту нерухомого майна, які взагалі не визнали сторонами у справі з метою вирішення спору на користь заявника.
На обґрунтування зазначених висновків суд вважає за необхідне також навести, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, як це передбачено ст.2 ч.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». Згідно ст.3 ч.4 Закону… державна реєстрація прав здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав. До створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації (п.5 Розділу V «Прикінцеві положення» вказаного Закону…). Оскільки комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації тимчасово, до створення місцевих органів державної реєстрації прав, проводять реєстрацію прав власності на нерухоме майно, виконуючи делеговані повноваження органу державної влади, третейським судам не підвідомчі справи, де предметом позову є зобов’язання БТІ виконати зазначені владні повноваження. Між тим, саме такі позовні вимоги розглянуті третейським судом та з цього приводу прийняте відповідне рішення.
Крім того, виключною компетенцією Лівадійської селищної ради, згідно ст.26 ч.1 п.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є вирішення питань регулювання земельних відносин, та на неї покладено обов’язок здійснювати контроль за додержанням діючого земельного законодавства України всіма суб’єктами підприємницької діяльності. Оскільки протиправна реєстрація права власності на нерухоме майно тягне протиправні вимоги до органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки, та, як зазначено представником Лівадійської селищної ради у суді, будь-які земельні ділянки Лівадійською селищною радою СВК «Южный берег» за адресою: АДРЕСА_1, не виділялися, у СВК «Южный берег» відсутнє право вимоги на визнання за ним права власності на самочинно побудовані об’єкти за зазначеною адресою у ОСОБА_1 або Лівадійської селищної ради шляхом подання відповідного позову до третейського суду.
Відповідно до договору на надання посередницьких послуг, укладеному 19.05.2007р. між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Южный берег» та ОСОБА_1, остання зобов’язалася за завданням СВК «Южный берег» надати йому послуги по реєстрації права власності на нерухомість, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13 третейської справи). Пунктом 7 цього договору визначено, що всі спори відносно умов договору будуть розглядатися у Постійно діючому третейському суді «Українська Товарна Біржа». Між тим, п.8 договору визначений строк його дії з 19.05.2007р. по 19.06.2007р. включно. Однак у зв’язку із закінченням строку дії договору про надання посередницьких послуг від 19.05.2007р., відповідно припинило дію і третейське застереження сторін про можливу передачу всіх спорів щодо умов цього договору на розгляд третейського суду та звернення СВК «Южный берег» 27.06.2008р. з позовом до Постійно діючого третейського суду «Українська Товарна Біржа», яке було здійснено із спливом строку третейського застереження про можливу передачу виниклого спору до зазначеного третейського суду.
За даними Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» нежитлові будівлі під літерами «Ж», загальною площею 83,0 кв.м, і «З», загальною площею 150,7 кв.м, розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, самовільно побудовані у 2007р. (а.с.26). Відповідно до адміністративно-територіального розподілу смт. Курпати м.Ялта відноситься до юрисдикції Лівадійської селищної ради . СВК «Южный берег» як суду загальної юрисдикції, так і третейському суду не надало доказів щодо будівництва, подальшого введення в експлуатацію зазначених об’єктів, визнання за ним у встановленому законом порядку права власності на ці нерухомі об’єкти. Крім того, будь-які документи, які б посвідчували право власності сторін договору СВК «Южный берег» та ОСОБА_1 на зазначений об’єкт нерухомості, в матеріалах третейської справи відсутні. Жодного разу право власності на зазначене нерухоме майно до ухвалення третейським судом відповідного рішення від 07.07.2008р. не було нотаріально посвідчене та не пройшло державної реєстрації в органах БТІ. Тоді як відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на майно, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею. Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом, право приватної власності є нерушимим і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Згідно ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Між тим, така реєстрація щодо спірного нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, не була проведена до ухвалення рішення третейського суду, та сторони у третейській справі: СВК «Южный берег» та ОСОБА_1 не визнавалися у встановленому законом порядку власниками цього майона.
Відповідно до вимог ч.1 ст.209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Відповідно до ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу… нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Оскільки такі вимоги закону щодо набуття права власності як СВК «Южный берег», так і ОСОБА_1, на спірне нерухоме майно не дотримані, третейським судом неправильно визначені обставини щодо власника нерухомого майна, який має право на його відчуження.
Надані суду СВК «Южный берег» копії рішень Господарського суду АР Крим по справі №2-12/10045-2008 від 08.05.2009р. за позовом ТОВ «Градовіт-ХХІ» до виконавчого комітету Лівадійської селищної ради, Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», СВК «Южный берег», Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.06.2009р., Вищого господарського суду України від 07.10.2009р. (а.с.118-145) також не підтверджують право власності на нерухомі об’єкти під літерами «Ж» і «З», розташовані за адресою: АДРЕСА_1, на момент ухвалення Постійно діючим третейським судом «Українська Товарна Біржа» рішення від 07.07.2008р. по справі №000376/08 за СВК «Южный берег».
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 ЦК України) . Виходячи із змісту зазначеної норми закону тільки суд, який входить у систему судів відповідно до вимог Закону України «Про судоустрій», мав право визнавати право власності на такий об’єкт нерухомості. До складу таких судів Закон України «Про судоустрій» не включає третейські суди, у зв’язку з чим на третейські суди на покладено право приймати рішення про право на легалізацію самочинних будівель.
За таких обставин справа, по якій прийнято рішення третейського суду від 07.07.2008р., не підвідомча третейському суду, та відповідно до вимог ст.51 ч.3 п.1 Закону України «Про третейські суди» ця обставина є також підставою для скасування рішення третейського суду від 07.07.2008р.
Суд погоджується з тим, що Лівадійська селищна рада не була обізнана про слухання справи №000376/08 у Постійно діючому третейському суді «Українська Товарна Біржа», що про ухвалене 07.07.2008р. рішення суду дізналася з ухвали Господарського суду АР Крим від 11.02.2009р. по господарській справі №2-12/10045-2008. За таких обставин, виходячи із змісту ст.51 Закону України «Про третейські суди», суд вважає, що заявником строк на оскарження рішення від 07.07.2008р. у справі №000376/08 Постійно діючого третейського суду “Українська Товарна Біржа” не пропущений.
Статтею ст.51 Закону України «Про третейські суди» визначені умови, за яких рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване. Оскільки підстави, які передбачені ч.1 та ч.2 п.п.1,2 наявні у справі, суд вважає за необхідне скасувати рішення Постійно діючого третейського суду «Українська Товарна Біржа» від 07.07.2008р. у справі №000376/08.
Що стосується додаткових вимог заявника про поворот виконання оспорюваного рішення третейського суду, суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки посилення заявника на ст.380,381 ЦПК України не мають жодного законодавчого відношення до повороту виконання рішення третейського суду. Крім того, відповідно до вимог ст.380 ч.1 ЦПК України п итання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє у позові повністю або задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі. Суд першої інстанції загальної юрисдикції при розгляді зазначеної справи не є судом апеляційної чи касаційної інстанції, та не наділений правом вирішення в межах зазначеної норми закону вирішувати питання про поворот виконання рішення третейського суду.
На підставі ст.ст.1,3,21,22,27,55,64,124 Конституції України, ст.ст.2, 6,27,45,51 Закону України «Про третейські суди», ст.ст.3,15,209,316,331,328 ЦК України, керуючись ст.ст.10-15,60,208-209, 212-214,223,293 ЦПК України,
в и р і ш и в :
Заяву Лівадійської селищної ради міста Ялти Автономної Республіки Крим про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Українській Товарній Біржі «Українська товарна біржа» від 07.07.2008 року по третейській справі №000376/08 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Южный берег» до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору на надання посередницьких послуг, визнання права власності за Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Южный берег» на об'єкт нерухомого майна, зобов'язання Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» зареєструвати право власності за Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Южный берег» на об'єкт нерухомого майна, та поворот виконання рішення постійно діючого третейського суду при Українській Товарній Біржі «Українська товарна біржа» від 07.07.2008 року по третейській справі №000376/08 задовольнити частково.
Скасувати рішення постійно діючого третейського суду при Українській Товарній Біржі «Українська товарна біржа» від 07.07.2008 року по третейській справі №000376/08 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Южный берег» до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору на надання посередницьких послуг, визнання права власності за Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Южный берег» на об'єкт нерухомого майна.
У решті заявлених вимог відмовити за необґрунтованістю.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчий кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19.04.2010р. Ухвала суду у повному обсязі складена 23.04.2010р.
Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається сторонами протягом п'яти днів з дня її проголошення, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції до апеляційного суду Луганської області подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, ухвала суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Головуючий