Справа №2-207/2010р.

РІШЕННЯ

ІМґЯМ  УКРАЇНИ

(заочне)

13 липня  2010 року Залізничний районний м. Львова в складі:
головуючого - судді     Мусієвського Є.П.

при секретарі     Пелещишин  І. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом Державного територіально-галузевого об’єднання  «Львівська залізниця» (Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №6) до ОСОБА_1 про визнання втратившим право користування житловим приміщенням,

встановив:

Позивач звернувся в суд з позовом про визнання відповідача втратившим право користування житловим приміщенням гуртожитку по АДРЕСА_1 мотивуючи свої позовні вимоги тим, що з серпня 1996 року відповідачу було надано тимчасове проживання у вищезгаданому гуртожитку, після чого відповідач поселився та був зареєстрований в ньому, однак з липня 1999 року не проживає в такому і така обставина позбавила адміністрацію можливості надати незайману житлову площу іншим працюючим, що спонукало звернутись в суд з позовом.

Представник позивача в судовому засідання підтримав позов, покликаючись на мотиви такого, доповнивши тим, що відповідачу з 1996 року в гуртожитку було надано ліжко-місце, де відповідач зареєстрував місце проживання і проживав до липня 1999 року, звідки забрав особисті речі і без поважних причин  не проживає в такому тривалий час. Просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з’явився без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, в тому числі через засоби масової інформації /а.с. 21/, тому на підставі ст. 224 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу заочно на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підставний і такий підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.71 ЖК України за відсутніми без поважних причин наймачем або членами його сім'ї житлове приміщення зберігається протягом шести місяців.    

Згідно п.8 ст.8 ЦПК України правила ст. 71 ЖК України може застосовуватись до відносин пов’язаних зі збереженням та припиненням права  користування житлом в гуртожитках.

Так з пояснень представника позивача та долучених до справи документів /а.с. 5-8/ вбачається, що будинок АДРЕСА_1 має правовий статус гуртожитку та перебуває на балансі Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №6, який є відокремленим підрозділом Державного територіально-галузевого об’єднання  «Львівська залізниця» .

Відповідно до довідки з місця проживання /а.с. 5/ відповідач з 1996 р. проживав та був зареєстрований в гуртожитку по АДРЕСА_1 однак, згідно актів перевірок /а.с.6-8/, відповідач з липня 1999 року не проживає в вищезазначеному гуртожитку, ніяких платежів за проживання не вносить, особистих речей в гуртожитку не має.

Судом встановлено, що відповідач не проживає в гуртожитку понад визначений законом  термін, протягом якого за ним зберігається житлове приміщення, а тому позов є підставний і такий слід задоволити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.71,72 ЖК України, суд -

вирішив:

Позов задоволити. Визнати ОСОБА_1 втратившим право проживання в гуртожитку, що по АДРЕСА_1

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 -ти днів з дня отримання копії рішення.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції, який ухвалив дане рішення.

Суддя