Справа № 22-10516/2010 рік Головуючий у 1 інстанції Геєнко М.Г.
Категорія 33 Доповідач Маширо О.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої Маширо О.П.
суддів Лук»янової С.В., Троценко Л.І.
при секретарі Хачатрян А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу по апеляції Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області та Державного казначейства України на рішення Слов»янського міськрайонного суду від 18 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Слов»янського МВ УМВС України у Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями Слов»янського МВ УМВС України у Донецькій області,
у с т а н о в и в :
До апеляційного суду звернувся представник Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області та Державного казначейства України з апеляційними скаргами на рішення суду, яким частково були задоволені позовні вимоги ОСОБА_2 та Державне казначейство України було зобов»язане списати у безспірному порядку з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь позивачки у відшкодування спричиненої матеріальної та моральної шкоди 49 026 грн. 68 коп.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачка 14 грудня 2007 року уклала з «Приватбанком» кредитний договір, за яким на надані їй банком кошти придбала автомобіль ВАЗ-21101, який був зареєстрований на її дошлюбне прізвище – Шепілова.
19 березня 2008 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 та взяла його прізвище.
29 січня 2009 року цей автомобіль, яким у той час керував чоловік позивачки, був затриманий працівниками міліції, на нього був покладений арешт як на знаряддя скоєння ОСОБА_3 злочину та розміщений на штрафний майданчик.
Постановою слідчого від 30 квітня 2009 року кримінальна справа відносно ОСОБА_3 була закрита за п.2 ст.6 та п.1 ст.213 КК України, а автомобіль 3 серпня 2009 року був повернутий власниці ОСОБА_3.
Суд першої інстанції встановив, що діями слідчого Слов»янського МВ УМВС України були порушені права позивачки як власниці незаконно заарештованого автомобіля. Більш того, автомобіль неналежним чином зберігався, причому, не у визначеному місці, був пошкоджений бампер та капот.
Висновком спеціаліста авто-товарознавця було встановлений розмір спричиненої шкоди – 9 026 грн. 68 коп.
Крім того, суд першої інстанції встановив, що незаконними діями відповідача стосовно майна позивачки ОСОБА_3 також було спричинено моральну шкоду, яку суд оцінив у 40 000 грн.
Вказані суми матеріальної і моральної шкоди і були відшкодовані судом шляхом зобов»язання Державного Казначейства списати ці суми у безспірному порядку з казначейського рахунку Державного бюджету України.
В апеляційних скаргах апелянти просять скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити позивачці у задоволенні її вимоги, оскільки суд порушив вимоги як матеріального, так і процесуального права.
Зокрема, суд першої інстанції не притягнув до участі у справі Державне казначейство України, натомість зобов»язання по відшкодуванню шкоди поклав саме на цю державну установу.
Суд також не врахував, що Слов»янський МВ УМВС України є юридичною особою, тому шкоду, завдану працівниками відділу, має відшкодовувати саме цей відділ.
Суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та відшкодував спричинену шкоду за рахунок особи, яка не була притягнута до участі у справі – Державного казначейства України.
Крім того, на думку апелянтів позивачка не надала достатньо доказів на підтвердження як факту спричинення їй моральної шкоди, так і розміру цієї шкоди.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити частково, рішення суду скасувати, справу направити до місцевого суду на новий судовий розгляд, з таких підстав.
У відповідності до вимог п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов»язки осіб, які не брали участь у справі.
Зі справи вбачається, що суд, не притягнувши до участі у справі Державне Казначейство України, фактично розглянув спір за рахунок цієї установи, бо поклав на Державне казначейство України обов»язок списати з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на користь позивачки стягнуті суми.
Вказане порушення вимог процесуального закону є безумовною підставою для скасування рішення суду та направлення його до місцевого суду на новий судовий розгляд.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити частково, рішення суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 311, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в :
Апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області та Державного казначейства України задовольнити частково.
Рішення Слов»янського міськрайонного суду від 18 травня 2010 року скасувати, справу направити до місцевого суду на новий судовий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: Судді: