Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2010 року                             м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області  в складі:

Головуючого Вавшка В.С.,

суддів: Міхасішина І.В., Щолокової О.В.,

при секретарі: Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства (далі-ПАТ) «Райффайзен банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції про розірвання кредитного договору, припинення нарахування процентів,

за апеляційною скаргою ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 червня 2010 року,

у с т а н о в и л а :

           Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 червня 2010 року ухвалено:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції борг у сумі 65450 доларів США 56 центів, що еквівалентно станом на 2 червня 2010 року за курсом НБУ – 518 702 грн. 23 коп., а також стягнути судовий збір у сумі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Розірвати кредитний договір № 014/035-23/50153 від 4 червня 2007 року, який укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ  «Райффайзен банк Аваль» та ОСОБА_5

Судовий збір в розмірі 8 грн.50 коп. компенсувати за рахунок державного бюджету України.

У задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.

    У апеляційній скарзі ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції просить рішення суду скасувати у частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_5  та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовити, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

    Перевіривши законність і обґрунтованість рішення у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню.

   Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

      Судом першої інстанції встановлено, що 4 червня 2007 року між ВАТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції і ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 014/035-23/50153, згідно якого останній був наданий кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 60600 доларів США строком по 3 червня 2022 року із сплатою 12,85 % річних.

    Видача коштів підтверджується меморіальним і валютним ордером № 36 від 4 червня 2007 року.

    ОСОБА_5 проводила часткові розрахунки, що підтверджуються довідкою про часткові погашення суми боргу по кредиту та відсотках від 10 лютого 2010 року.

    ОСОБА_5 було направлено вимогу про дострокове виконання грошових зобов’язань за кредитним договором від 30 вересня 2009 року за № 07-16/5-4307, але а взяті зобов’язання вона не виконала в повній мірі.

    Так, станом на 10 лютого 2010 року відповідач не здійснила часткове погашення кредиту у розмірі 3999, 12 доларів США (в еквіваленті станом на 10 лютого 2010 року за курсом НБУ – 32030, 15 та відсотки у сумі 7410,59 доларів США (в еквіваленті станом на 10 лютого 2010 року за курсом НБУ – 59363, 63 грн.).

    Згідно п.6.5.  кредитного договору позивач має право достроково стягувати з відповідача заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадку невиконання відповідачем умов цього договору.

    Відповідно до п.10.1 кредитного договору № 014/035-23/50153 відповідач зобов’язаний сплачувати Банку пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

    Пеня нарахована за період з 16 лютого 2009 року по 9 лютого 2010 року та сума якої складає 3877,02 доларів США  (в еквіваленті станом на 10 лютого 2010 року за курсом НБУ 31052 грн.21 коп.).

    За таких обставин, суд задовольнив позовні вимоги ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції на підставі вимог ст.ст. 525,526, 1050, 1054 ЦК України,

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час вирішення первинного позову вірно встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини та правильно застосовані норми матеріального права.

Крім того суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_5 – розірвав кредитний договір № 014/035-23/50153.

 Задовольняючи частково зустрічний позов, суд виходив із того, що зміна курсу іноземної валюти є істотною зміною обставин укладеного між ОСОБА_5 та  банком валютного кредитного договору, яка погіршує становище позивача за  його зобов’язаннями перед ПАТ «Райффайзен банк Аваль», що згідно з вимогами ст. 652 ЦК України є підставою для розірвання цього договору.  

Проте погодитися з таким висновком суду не можна.  

Відповідно до  ч. 1 ст. 652 ЦК України  у разі  істотної зміни  обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою  сторін, якщо інше  не встановлено договором  або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби  сторони  могли  це передбачити, вони не  уклали  б договір  або уклали  його на інших  умовах.  

Колегією встановлено, що згідно з п. 8.3 кредитного договору  позичальник свідчить, що валютні ризики під час виконання зобов’язань за цим Договором несе виключно Позичальник. Зокрема, підписанням цього договору Позичальник свідчить, що йому розтлумачено та він згоден, що зміна курсу іноземної валюти відносно національної грошової одиниці може привести до значних збитків та погіршення фінансового стану Позичальника.

 Проте суд, ухвалюючи рішення про розірвання кредитного договору, укладеного між позивачем та банком, не звернув уваги на умови укладеного між сторонами кредитного договору зокрема щодо того, що усі ризики, пов’язані з істотною зміною обставин, з яких позичальник виходив при укладенні цих договорів, він приймає на себе та вони не є підставою для зміни чи розірвання цих договорів.

Оскільки обставин, за яких спірний кредитний договір підлягає розірванню, колегією судів не встановлено, а наведені  в судовому рішенні  не є підставою для розірвання  цього договору за положеннями ст. 625 ЦК України, рішення суду першої  інстанції згідно з вимогами ст.309 ЦПК України  підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову  в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про  розірвання  кредитного договору.  

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 11, 15, 307, 309,  313-316, 367 ЦПК України, колегія суддів

   в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 2 червня 2010 року  щодо часткового задоволення зустрічного позову ОСОБА_5  скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ПАТ "Райффайзен банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції про розірвання кредитного договору, припинення нарахування процентів – відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України.

Головуючий суддя : (підпис)

Судді:(підписи)

З оригіналом вірно :