ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.04.07 Справа № 20/104/07
Суддя
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія Роксолана”, м. Запоріжжя
до Відкритого акціонерного товариства “Молочанський молочноконсервний комбінат”, Запорізька область, м. Молочанськ
про стягнення суми 11162,91 грн.
Суддя Гандюкова Л.П.
За участю представників:
Від позивача –Очкань О.О. (довіреність № 1/06 від 11.09.2006р.);
Від відповідача – Лілова І.Є (довіреність № 1225 від 10.11.2006р.)
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Заявлений позов про стягнення суми 11162,91 грн. боргу (страхового платежу) з урахуванням індексу інфляції та 3% річних на підставі договору №ФР-081/03 від 15.08.2003р.
Ухвалою суду від 22.02.2007р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/104/07, судове засідання призначено на 21.03.2007р. У судовому засіданні 21.03.2007р. оголошено перерву до 17.04.2007р.
17.04.2007р. справу розглянуто, за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги мотивовані, зокрема, наступним. Відповідач за умовами п.п. 4.3, 4.4 договору страхування фінансових ризиків № ФР-081/03 від 15.08.2003р. зобов’язався внести страховий платіж на розрахунковий рахунок позивача в сумі 7676,25 грн. в строк до 01.03.2004р. Проте, відповідач неналежним чином виконував зобов’язання по сплаті страхових платежів, чим порушив п.п. 5.2.1 договору. Таким чином, сума заборгованості за вищенаведеним договором становить 7676,25 грн. Просить на підставі ст.ст. 526, 625, 979, 989 ЦК України стягнути з відповідача суму 10482,78 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, суму 680,14 грн. –3 % річних.
12.04.2007р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача за договором страхування фінансових ризиків №ФР-081/03 від 15.08.2003р. борг в сумі 7676,25 грн., суму 2806,52 грн. індексу інфляції, суму 680,14 грн. –3 % річних, всього 11162,91 грн.
У порядку ст. 22 ГПК України заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Таким чином, предметом розгляду справи є уточнені позовні вимоги, мотивовані обставинами, викладеними у позові, та обґрунтовані ст.ст. 526, 625, 979, 989 ЦК України.
Відповідач проти позову заперечив. Вважає, що пункт 6.1 договору суперечить ст.18 Закону України “Про страхування”, згідно з яким договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу. Договір № 081/03 від 15.08.2003р. діяв в строк до 15.11.2003р. Відповідно до п.6.2.4 дія договору припиняється у разі несплати страхувальником страхових платежів в установлені договором терміни. Лист позивача від 11.07.2006р. з вимогою погасити заборгованість отримано 13.07.2006р., тому на підставі п.6.2.4 договору та п.3 ст.28 Закону України “Про страхування” договір достроково припинив свою дію 28.07.2006р., а отже на момент подання позовної заяви, припинено згідно з ст.653 ЦК України і зобов'язання відповідача по сплаті страхового платежу в розмірі 7676,25 грн., у тому числі з урахуванням індексу інфляції. До того ж, зазначив, що відповідно до ст. 267 ЦК України стягнення 3 % річних не підлягають задоволенню у зв’язку зі спливом строку позовної давності. Також відповідач надав заяву про застосування до основної та додаткових вимог позовної давності.
17.04.2007р. до господарського суду від ВАТ “Молочанський молочноконсервний комбінат” надійшло пояснення по справі № 20/104/07, в якому, зокрема, відповідач просить внести виправлення до відзиву на позовну заяву, які судом прийнято. Також відповідач просить не брати до уваги акт звірки розрахунків, з наступних підстав. По-перше, відсутній оригінал данного документу в наданому позивачем вигляді. Його було підписано керівником позивача і повернуто відповідачу по факсу без перевірки вказаних в ньому відомостей бухгалтерією підприємства. В зв'язку з відсутністю факту звіряння розрахунків наведені позивачем цифри не підтверджені і не спростовані відповідачем. Оригінал акту ніколи не підписувався. По-друге, преамбула акту свідчить, що його зроблено з метою звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2004р. по 20.07.2006р. Так, протягом 2003 року між відповідачем і позивачем було укладено більше десяти договорів. Актом не визначено конкретний розмір заборгованості за договором №ФР-081/03 від 15.08.2003р.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2003р. між позивачем та відповідачем було укладено договір страхування фінансових ризиків №ФР-081/03 від 15.08.2003р., відповідно до якого ТДВ “Страхова компанія Роксолана” (страховик) на підставі “Правил добровільного страхування фінансових ризиків” від 06.12.1998р. прийняло на себе обов’язок при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування ВАТ “Молочанський молочноконсервний комбінат” (страхувальнику), а страхувальник зобов’язався сплачувати страхові платежі в обумовлені цим договором строки та виконувати інші умови договору. Строк дії договору: до 15 листопада 2003р. включно (п. 6.2).
У п.п 4.3, 4.4 договору зазначено, що загальна страхова премія становить 7676,25 грн.; страховий платіж сплачується страхувальником на розрахунковий рахунок страховика в строк до 01.03.2004 року.
Згідно з п 5.2.1 страхувальник зобов’язався сплачувати страхові платежі в порядку, передбаченому цим договором.
Пунктом 6.4 договору встановлено, що у випадку якщо на момент закінчення або припинення строку дії договору сторонами або стороною не виконані зобов’язання, які виникли у період дії цього договору, то договір страхування продовжує діяти в частині невиконаних зобов’язань до повного їх виконання.
11.07.2006р. на адресу відповідача був направлений лист №185, щодо добровільної сплати заборгованості.
Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач свої забов'язання по сплаті страхових платежів не виконав, внаслідок чього у нього виникла заборгованісь у розмірі 7676,25 грн.
Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню на наступних підставах.
Із матеріалів справи слідує, що правовідносини сторін врегульовано договором добровільного страхування фінансових ризиків.
Станом на 15.08.2003р. (дата підписання договору) правовідносини щодо страхування регулювалися Законом України “Про страхування” та Цивільним кодексом УРСР 1963р. Главою 31 ЦК УРСР було передбачено лише державне страхування. Загальні положення про зобов’язання були встановлені главою 14 цього Кодексу. Зокрема, відповідно до ст.ст.4,151 ЦК УРСР однією з підстав виникнення зобов’язань є договір.
Згідно з ст. 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до ст.ст.16 зазначеного Закону договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Договір, який вказаний у підставі позову, містить усі істотні умови, встановленні ст.16 Закону України “Про страхування”, у тому числі визначений строк сплати страхового платежу (премії)- до 01.03.2004р. Таким чином, сторони досягли згоди в установленій формі щодо всіх істотних умов для даного виду угоди, уклали договір у письмовій формі, підписали уповноваженими представниками, скріпили печатками. Тобто, договір є укладеним.
Згідно з п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Аналогічні приписи щодо застосування Господарського кодексу України встановлені п.4 Прикінцевих положень цього Кодексу.
Правовідносини сторін виникли у 2003р. і продовжуються до цього часу, тому суд застосовує норми ЦК України та ГК України, які набрали чинності з 01.01.2004р.
Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять п.п.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов’язань і погашення вищенаведеної суми заборгованості.
ТДВ “Страхова компанія Роксолана” просить стягнути з ВАТ “Молочанський молочноконсервний комбінат” суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних, всього –11162,91 грн. Згідно з розрахунком позивача за період з 01.03.2004р. по 12.02.2007р. індекс інфляції на суму боргу 7676,25 грн. становить 2806,52 грн., 3 % річних становлять 680,14 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Матеріалами справи доведено порушення ВАТ “Молочанський молочноконсервний комбінат” грошових зобов`язань за договором на момент звернення до господарського суду.
Таким чином, враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, позовні вимоги ТДВ “Страхова компанія Роксолана” про стягнення з ВАТ “Молочанський молочноконсервний комбінат” суми 11162,91 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних за період з 01.03.2004р. по 12.02.2007р. основані на договорі, відповідають вимогам діючого законодавства, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
На наведених вище підставах суд не бере до уваги заперечення ВАТ “Молочанський молочноконсервний комбінат”. Твердження відповідача, що п.6.1 договору суперечить закону спростовуються тим, що відповідно до ст.18 Закону України “Про страхування” договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. Інше сторони передбачили в договорі, а саме: з моменту підписання цього договору (п.6.1). Строк дії договору встановлено до 15.11.2003р. (п.6.2), що відповідає предмету договору та зобов’язань страховика при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування. Відповідно до ч.3 ст.28 Закону України “Про страхування” дія договору припиняється у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору. Умовами договору, а саме; п 6.4 передбачено інше. У випадку якщо на момент закінчення або припинення строку дії договору сторонами або стороною не виконані зобов’язання, які виникли у період дії цього договору, то договір страхування продовжує діяти в частині невиконаних зобов’язань до повного їх виконання (п.6.4). Оскільки відповідач порушив зобов’язання 01.03.2004р., до суду позивач звернувся 20.02.2007р., строк позовної давності не пропущено. Із змісту законодавства слідує, що 3% річних не є неустойкою, а особливим видом відповідальності за порушення грошового зобов’язання, встановленим ст.625 ЦК України. Посилання відповідача на інші норми права не спростовує висновків суду.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму 111 грн. 63 коп. витрат на державне мито та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Молочанський молочноконсервний комбінат” (71716, Запорізька область, м. Молочанськ, вул. Лугова, 83, р/р 26001031780001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 00418053) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Страхова компанія Роксолана” (69044, м. Запоріжжя, майд. Профспілок, 5, оф. 225, р/р 26503008280032 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 30001181) суму 7676 грн.25 коп. боргу, суму 2806 грн. 52 коп. індексу інфляції, суму 680 грн. 14 коп. - 3% річних, суму 111 грн. 63 коп. витрат на державне мито та суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Л.П. Гандюкова
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання Рішення підписано у повному обсязі 12. 06..2007р.