справа № 1-234
2010 р.
В И Р О К
іменем України
19 липня 2010 року м. Охтирка Сумської області
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :
головуючого-судді КОВАЛЬОВОЇ О.О.
при секретарі ЯВТУШЕНКО О.С.
з участю прокурора ШЕСТІРКО Н.М.
захисника ОСОБА_1
підсудної ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Охтирка кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженки і мешканки АДРЕСА_1, українки, громадянки
України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, не працюючої, раніше не судимої,
ст. 185 ч. 1, ст. 185 ч. 2 КК України,
в с т а н о в и в:
Підсудна ОСОБА_2 26.01.2010 року близько 19.00 год. через незачинені вхідні двері спустилася до підвалу АДРЕСА_2, та яким користуються мешканці даного будинку і в якому знаходяться підвальні приміщенні мешканців даного будинку. Перебуваючи в коридорі підвалу, умисно, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, направлених на заволодіння чужим майном, таємно викрала алюмінієвий бідон ємністю на 40 літрів, який лежав в кутку підвалу, вартість якого згідно висновку товарознавчої експертизи № 061 від 11.04.2010 р. становить 180,00 грн., та який належить ОСОБА_3, чим завдала йому матеріальної шкоди на вищеуказану суму. Після цього розпорядилася викраденим майном на власний розсуд.
Підсудна ОСОБА_2 05.02.2010 року близько 11.00 год., перебуваючи в другому під»їзді АДРЕСА_3, а саме в тамбурі квартир № 64-65, умисно, шляхом вільного доступу, повторно з корисливих мотивів, направлених на заволодіння чужим майном, таємно викрала 16 кг цибулі загальною вартістю 136,00 грн., яка належить ОСОБА_4, чим задала їй матеріальної шкоди на вказану суму. Після цього підсудна розпорядилася викраденим майном на власний розсуд.
В судовому засіданні підсудна повністю визнала вину у скоєних злочинах, щиро розкаялася, суду пояснила, що вважала, що викрадене нею майно нікому не належить.
Крім повного визнання вини підсудною, її винуватість у скоєних злочинах повністю підтверджується доказами, зібраними органами досудового слідства, перевіреними в судовому засіданні і оціненими в сукупності, а саме:
- показами потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 \а.с. 37-38, 31-32, 42, 41, 40\;
- висновком товарознавчої експертизи, згідно якої вартість 40-літрового алюмінієвого бідона станом на 26.01.2010 року становить 180,00 грн.;
- протоколом добровільної видачі, згідно якого ОСОБА_8 добровільно видав близько 4 кг цибулі \а.с. 24\;
- протоколом зважування, згідно якого вага цибулі, яку добровільно видав ОСОБА_8, становить 3 кг 950 грамів \а.с. 25\;
- довідкою підприємства Сумської облспоживспілки «Охтирський ринок» від 11.02.2010 року, згідно якого середня ринкова ціна на білу цибулю становить 8 грн. 50 коп. за 1 кг.
Дослідивши докази по справі, оцінивши їх в сукупності, суд вважає повністю доведеною винуватість підсудної у скоєнні злочину щодо майна потерпілого ОСОБА_3 і такі її дії кваліфікує по ст.. 185 ч. 1 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Щодо майна потерпілої ОСОБА_4 суд кваліфікує дії підсудної за ст.. 185 ч. 2 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
До визначених ст.. 66 КК України обставин, що пом»якшують покарання підсудній за скоєння обох злочинів, суд відносить щире каяття.
Суд не знаходить визначених ст.. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудної за скоєння злочинів.
При призначенні покарання підсудній за скоєння обох злочинів суд враховує їх тяжкість, характер, ступінь суспільної небезпечності та наслідки скоєного, відомості про особу підсудного, яка вперше притягується за скоєння злочинів, однак допускала неявку за викликом суду, задовільний стан здоров»я підсудної, відсутність постійного місця роботи чи заняття, посередні характеристики особи підсудної, яка хоч формально і має постійне місце проживання, але веде сумнівний для суспільства спосіб життя, обставини, що пом’якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Суд врахував, що згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 121 від 22.03.2010 року, підсудна ОСОБА_2 на момент вчинення інкримінованих їй йому злочину не виявляла ознак легкої розумової відсталості (помірно виражена дебільність), могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На даний час ОСОБА_2 виявляє ознаки легкої розумової відсталості (помірно виражена дебільність), може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_2 застосування до неї примусових заходів медичного характеру не потребує \а.с. 48-51\.
Суд визнав призначити підсудній покарання за скоєння злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України у вигляді громадських робіт на строк 100 (сто) годин..
Суд визнав призначити підсудній покарання за скоєння злочину, передбаченого ст.. 185 ч. 2 КК України у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ст.. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
За висновком суду призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення підсудної та попередження скоєння нею нових злочинів, відповідає тяжкості скоєних злочинів і наслідкам, які настали.
Відповідно до ст.. 343 КПК України з метою забезпечення виконання вироку суду маються підстави для зміни міри запобіжного заходу підсудній у вигляді підписки про невиїзд, обраної на підставі постанови слідчого СВ Охтирського МВ ГУ МВС України в Сумській області від 13.02.2010 року, на взяття під варту із залу суду – до вступу вироку в законну силу.
Відповідно до ст.. 57 КВК України підсудна підлягає направленню до місць відбування покарання в порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.
Відповідно до ст.. 58 КВК України початок строку відбування покарання підсудній підлягає обчисленню з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі. До строку покарання підсудній підлягає зарахуванню час перебування під вартою з часу затримання з 19.07.2010 р. до дня прибуття до місця відбування покарання, з розрахунку, що відповідно до ст. 72 КК України одному дню перебування під вартою відповідає два дні обмеження волі.
Відповідно до приписів ст.ст. 81 ч. 1, 330 КПК України визнана речовим доказом на підставі постанови слідчого СВ Охтирського МВ ГУМВС України від 25.02.2010 року і передана на зберігання потерпілій ОСОБА_4 цибуля підлягає поверненню власникові – потерпілій ОСОБА_4
На підставі ст.ст. 65-67, 70 КК України, ст.ст. 15-16-1, 18, 20, 22, 321, 323, 324, 328, 329-338, 343 КПК України, суд
з а с у д и в:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, визнати винною в скоєнні злочинів, передбачених ст. 185 ч. 1, 185 ч. 2 КК України та призначити їй покарання за цим законом:
- за ст.. 185 ч. 1 КК України у вигляді 100 (сто) годин громадських робіт;
- за ст.. 185 ч. 2 КК України у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ст.. 70 ч. 1 КК України України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд змінити на взяття під варту із залу суду – до вступу вироку в законну силу.
Відповідно до ст.. 57 КВК України засуджену ОСОБА_2 направити до місць відбування покарання в порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.
Відповідно до ст.. 58 КВК України початок строку відбування покарання засудженій ОСОБА_2 обчислювати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі. До строку покарання засудженій підлягає зарахуванню час перебування під вартою з часу затримання з 19.07.2010 р. до дня прибуття до місця відбування покарання, з розрахунку, що відповідно до ст. 72 КК України одному дню перебування під вартою відповідає два дні обмеження волі.
Речові докази по справі – цибулю повернути потерпілій ОСОБА_4
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 15 діб з часу його проголошення, а засудженою ОСОБА_2 - в цей же строк з часу отримання копії вироку.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області О.О. КОВАЛЬОВА
З оригіналом згідно