Справа № 2-1147\2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
13 липня 2010 року м. Охтирка
Сумської області
Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого – судді КОВАЛЬОВОЇ О.О.
при секретарі ЯВТУШЕНКО О.С.
без участі осіб, що беруть участь у розгляді справи, з технічною фіксацією розгляду справи комплексом «Оберіг», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
АДРЕСА_1
до
Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області
42700, м. Охтирка, вул. Жовтнева 26
про стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за 2007-2009 р.,
в с т а н о в и в :
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, яким просить визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2007-2009 року відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон), мотивуючи вимоги тим, що вона належить до соціальної категорії “Дитина війни” і відповідно до ст. 6 указаного Закону має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком, але в 2007 р. виплати не проводилися, а в 2008 -2009 р.-виплати проводилися, але в сумі не 30% від мінімального розміру пенсії за віком, а 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник відповідача в суд не з'явився, надав заяву, в якій просить розглядати справу у його відсутність, однак, надав до справи письмове заперечення у якому зазначено, що дійсно дітям війни пенсії мають підвищуватись на 30% мінімальної пенсії за віком, проте відповідно до ст. 7 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ”, який передбачає механізм цих виплат, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік» такі виплати також не передбачені, та відповідно до листа Міністерства юстиції України від 31.08.2007 року питання щодо такого підвищення у зазначеному порядку не урегульоване в управлінні Пенсійного фонду немає будь-яких підстав проводити такі виплати.
Крім того, п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дана доплата позивачеві виплачується у повному обсязі. Після прийняття відповідного рішення Конституційним судом України № 10-рп, яким було визнано не конституційними вищенаведені положення Закону України «Про державний бюджет України на
2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України». 28.05.2008 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 530, якою було визначено розміри щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується «дітям війни» також у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Представник відповідача також зазначив, що виплати по Закону України „ Про соціальний захист дітей війни ”повинні виплачуватися із Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, а тому відповідач діяв без порушень закону.
Судом встановлено, що позивачка є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, що також підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до ст. 71 п. 12 “Про Державний бюджет на 2007 рік”, дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 11 цього Закону, було зупинено. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року щодо відповідності Конституції України ( конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є не конституційним) положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням статті 111 цього Закону.
Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність. Дане підвищення у вищенаведеному розмірі позивачу виплачується щомісячно починаючи із січня 2008 року.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, було визнано не конституційними вищенаведені положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Законом України " Про Державний бюджет на 2009 рік" дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей" не зупинено. Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України " Про Державний бюджет на 2009 рік" розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом, та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни є Закон України “Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01.01.2009 р. територіальні органи Пенсійного фонду України у 2009 році повинні діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а не відповідно до постанови КМУ за №530 від 28.05.2008 р.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Суд вважає правомірними вимоги позивача в частині визнання бездіяльності відповідача протиправною по невиплаті до пенсії позивача державної соціальної допомоги дітям війни.
Відповідно до Ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" позивачеві в 2007 році підлягали до виплати:
липень (4,06+406)х30 % = 410,06х30 %= 123,02 гривень;
серпень (4,06+406 )х30 % = 410,06х30 %= 123,02 гривень;
вересень (4,06+406 )х30 % = 410,06х30 %= 123,02 гривень;
жовтень (4,11+411)х30 % =415,11х30 % = 124,53 гривень;
листопад (4,11+411)х30 % =415,11х30 % = 124,53 гривень;
грудень (4,11+411)х30 % =415,11х30 % = 124,53 гривень;
всього за 2007 рік : 742,65 гривень.
Згідно ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" позивачеві в 2008 році виплаті підлягали такі суми доплати до пенсії :
травень 481х30 % = 144,3 гривень; червень 481х30 % = 144,3 гривень;
липень 482 х30 % = 144,6 гривень; серпень 482 х30 % = 144,6 гривень;
вересень 482 х30 % = 144,6 гривень; жовтень 498 х30 % = 149,4 гривень;
листопад 498 х30 % = 149,4 гривень; грудень 498 х30 % = 149,4 гривень;
всього за 2008 рік: 1170,60 гривень.
Таким чином всього позивачці повинна бути виплачена сума допомоги за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 1913,25 гривень з урахуванням суми допомоги, яка вже була виплачена.
Згідно ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» в 2009 році позивачеві підлягає нарахуванню та виплаті сума у розмірі: 498 х 30 % = 149,40 гривень щомісячно починаючи з 1.01.2009 р.
Позовні вимоги щодо зобов'язання відповідного управління Пенсійного фонду України нарахувати недоплачену щомісячну державну допомогу дитині війни у визначеній позивачкою грошовій сумі, не підлягають задоволенню, оскільки, суд не може перебирати на себе функцію органу, на який законодавством покладено такі повноваження.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно – правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що не можливо прийняти до уваги положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки, наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та зазначено нормою Закону.
Суд не може погодитися з доводами відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.
Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачці, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області, за місцем проживання позивачці.
Згідно ст. 1, 3 ЦПК України суд захищає порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних та юридичних осіб.
Питання про судові витрати підлягають вирішенню на підставі ст. 79, 83, 88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 10, 15, 60, 88, 209, 212-215 Цивільного процесуального Кодексу України, Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами”, суд
в и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Охтирка Сумської області про зобов'язання здійснити донарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни задовольнити.
Визнатии протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за 2007 р. за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за 2009 р.тперіод з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 р., за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка Сумської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 08,50 (вісім гривень 50 копійок) грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи. в розмірі 37 (тридцять сім гривень 00 копійок) грн.
Повернути ОСОБА_1 державне мито в сумі 42,50 грн. з місцевого бюджету м. Охтирка 22090100 (рахунок № 31416537700006 відкритий в ГУДКУ у Сумській області м. Суми, МФО 837013, код отримувача 23635347, код банку отримувача 837013), яке було сплачене 18.05.2010 р. (квитанція № 89) та витрати на ІТЗ в розмірі 83 грн. з держбюджету м. Охтирка 22050000 (рахунок № 31211259700006, відкритий в ГУДКУ в Сумській області м. Суми, МФО 837013, код отримувача 23635347, код банку отримувача 837013), які були сплачені 18.05.2010 р. (квитанція № 90).
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області О.О. КОВАЛЬОВА
З оригіналом згідно