ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" липня 2010 р. Справа № 2a-2280/10/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Богусевич А.С.
за участю сторін:
прокурора - Мигаль Х.О.,
представника позивача - ОСОБА_1,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: прокурора в Городенківському районі в інтересах Держави в особі Державної податкової інспекції в Городенківському районі, вул. Ринкова, 2, м. Городенка, Івано-Франківська область,
до відповідача: ПП ОСОБА_3, АДРЕСА_1, Івано-Франківська область,
про стягнення заборгованості за рахунок активів платника податків в сумі 1289,47 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
21 червня 2010 року прокурор Городенківського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Городенківському районі звернувся з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 1289,47 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 21 червня 2010 року за відповідачем рахується податковий борг в сумі 1289,47 гривень.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про його місце, час та дату був повідомлений належним чином, своїм правом подати заперечення на позовні вимоги не скористався.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора та представника позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідності задоволення позову з наступних мотивів.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України “Про систему оподаткування” визначені види податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України. Згідно пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни. Відповідно до частини 3 статті 9 вказаного Закону обов'язок платника податків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням чи списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно статті 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181–ІП «Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами»податкове зобов’язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації. Узгоджена сума податкового зобов’язання визнається сумою податкового боргу, про який податковий орган повідомляє платника податків шляхом надіслання податкових вимог.
Як встановлено в судовому засідання ОСОБА_3 зареєстрована як фізична особа –підприємець та взята на облік в ДПІ в Городенківському районі як платник податків. На підставі заяви, поданої 14.12.2009 року підприємцем ОСОБА_3 до ДПІ в Городенківському районі, вона перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, здійснюючи діяльність автомобільного регулярного транспорту, що включає у себе надання послуг по перевезенню пасажирів автобусом. 01.10.2009 р. Городенківською районною радою прийнято рішення №374-20/2009, яким для підприємців –фізичних осіб, що здійснюють діяльність автомобільного регулярного транспорту автобусами на внутріобласних і міжобласних маршрутах, встановлено ставку єдиного податку в розмірі 200,00 грн. у місяць. Крім того за двох найманих осіб –200,00 грн. щомісячно.
Станом на 21 червня 2010 року відповідач допустив податковий борг по єдиному податку в сумі 1289,47 гривні.
На виконання вимог статті 6 вищевказаного Закону боржнику було вручено першу та другу податкові вимоги на загальну суму податкового боргу. При цьому податковий борг –це податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання (стаття 1 згаданого Закону).
Однак, в порушення вимог статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»фізична особа –підприємець ОСОБА_3 добровільно суму податкового боргу не сплатила та в установленому Законом порядку не оскаржувала.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що активи платника податків можуть бути примусово стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, відповідно податкова заборгованість в сумі 1289,47 гривень підлягає до стягнення в судовому порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, Івано-Франківська область, ідентифікаційний код НОМЕР_1, в доход Державного бюджету України заборгованість в сумі 1289,47 гривень (одна тисяча двісті вісімдесят дев'ять гривень сорок сім копійок).
Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 20.07.2010 року.