Справа _№ 2-1327_
2010р.
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«_26_» квітня 2010р. Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Бабенко С.Ш.,
при секретарі Пархоменко Є.В.,
за участю прокурора Барабанщикова Є.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Свердловська Луганської області цивільну справу за позовом прокурора м.Свердловська Луганської області в інтересах ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» про розірвання трудового договору з ініціативи працівника та виплату вихідної допомоги, -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ТОВ «ВКФ «Вуглебудмонтажекологія» про розірвання трудового договору та виплату вихідної допомоги, в обґрунтування вимог зазначивши, що до прокуратури м.Свердловська Луганської області звернувся ОСОБА_1, який повідомив, що він з 04.09.2006р. по момент звернення працює в ТОВ «ВКФ «Вуглемонтажекологія» на посаді теслі. Заробітна плата підприємством йому не виплачується, чим грубо порушується його конституційне право на своєчасну оплату праці. З цього приводу позивач 12.02.2010р. подав заяву про розірвання трудового договору за власним бажанням на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України у зв’язку з не виконанням власником підприємства законодавства про працю, однак до теперішнього часу трудовий договір з ним не розірвано, що перешкоджає йому працевлаштуватися на іншу роботу.
Станом на 02.03.2010р. заборгованість по заробітній платі позивача ОСОБА_1 за лютий 2010р. становить 747,83 грн, трудовий договір з ним не розірвано, вихідну допомогу не виплачено, будь-які роботи підприємство не проводить. Керівник підприємства помер, який відповідно до Статуту підприємства тільки він мав право на розірвання трудових договорів з працівниками підприємства.
18.02.2010р. прокуратура м.Свердловська Луганської області звернулась до Свердловського міського суду Луганської області з заявою про видачу судового наказу та стягнення заборгованості по заробітній платі на користь ОСОБА_1 у розмірі 747,83 грн.
Позивач просить суд постановити рішення, яким розірвати трудовий договір між ОСОБА_1 та ТОВ «ВКФ «Вуглебудмонтажекологія» у зв’язку з невиконанням законодавства про працю на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України, внести запис до трудової книжки ОСОБА_1 про його звільнення на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України, стягнути з ТОВ «ВКФ «Вуглебудмонтажекологія» на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку 2400 грн.
У судовому засіданні прокурор Барабанщиков Є.Ю. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, підтвердив обставини, викладені у позовній заяві, наполягає на її задоволенні.
У судове засідання представник відповідача ТОВ «ВКФ «Вуглебудмонтажекологія» не з’явився, незважаючи на те, що належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення Свердловського відділення Укрпошти від 16.04.2010р. про отримання виклику до суду, поважності причин своєї неявки до суду не надав.
Прокурор та позивач відповідно до вимог ст.224 ЦПК України звернулися до суду з заявою про слухання справи за відсутності представника відповідача, та просять винести заочне рішення по справі.
Суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.ст.169, 224 ЦПК України розглянути справу за відсутністю представника відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки у матеріалах справи знаходиться достатньо даних про права та взаємовідносини сторін.
Вислухавши доводи прокурора, позивача, дослідивши матеріали справи, визнані достатніми для розгляду справи по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_1, він з 04.09.2006р. працює на посаді теслі у ТОВ «ВКФ «Вуглебаудмонтажекологія», що підтверджено записом №3.
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно зі ст.2 КЗпП України, право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Згідно довідки ТОВ «ВКФ «Вуглебудмонтажекологія» заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 за лютий 2010р. – 747,83 грн. Відповідно до копії судового наказу Свердловського міського суду про стягнення заборгованості по заробітній платі, яка стягнута на підставі судового наказу від 22.02.2010р. з відповідача на користь позивача.
Відповідно до заяви від 12.02.2010р. до ТОВ «ВКФ «Вуглебудмонтажекологія», він просить у зв’язку з порушенням строків виплати заробітної плати звільнити його з підприємства за власним бажанням на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги.
Згідно зі ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства… чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства… чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно зі ст.24 КЗпП України, укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Згідно зі ст.36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38,39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40,41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).
У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можлива лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (п.1 ч.1 ст.40).
Відповідно до ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Оскільки позивачем у заяві не ставиться питання про його звільнення у день подання заяви про його звільнення, звільнення позивача повинно бути визначено відповідачем з продовженням роботи до звільнення на два тижні.
Частиною 3 ст.38 КЗпП України визначено, що працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Судом достовірно встановлено, що відповідач дійсно не виконує законодавство про працю, а саме, вимоги ст.ст.94,115 КЗпП України, ст.ст.21,24 Закону України «Про оплату праці», відповідно до яких заробітна плата виплачується працівникам регулярно… не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.
Відповідно до ст.44 КЗпП України, при припиненні трудового договору… внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39), працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Згідно зі ст.47 ч.1 КЗпП, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.
Як встановлено у судовому засіданні, директором та засновником ТОВ «ВКФ «Вуглебудмонтажекологія» є ОСОБА_2, що підтверджено Статутом підприємства ТОВ «ВКФ «Вуглебудмонтажекологія» та довідкою управління статистики у м.Свердловську, в якій зазначено, що саме ОСОБА_2 є керівником ТОВ «ВКФ «Вуглебудмонтажекологія».
Відповідно до п.5.13 Статуту підприємства директор Товариства має права приймати та звільняти працівників Товариства.
Згідно копії актового запису про смерть №66 від 26.01.2010р. ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. у віці 47 років.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2, який є засновником та директором ТОВ «ВКФ «Вуглебудмонтажекологія», та на саме на нього покладені обов’язки по прийняттю та звільненню працівників ТОВ «ВКФ «Вуглебудмонтажекологія», помер ІНФОРМАЦІЯ_1., фінансово-господарська діяльність підприємства припинена у зв’язку з його смертю і відсутністю правонаступників цього підприємства, але позивач продовжує знаходиться у трудових відносинах з відповідачем, що тягне за собою виконання обома сторонами покладених на сторони обов’язків при укладенні між ними трудового договору, та з цього приводу ТОВ «ВКФ «Вуглебудмонтажекологія» не виконується законодавство про працю, своєчасно не виплачена заробітна плата позивачу, тому трудовий договір, укладений 04.09.2006р. між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «ВКФ «Вуглебудмонтажекологія» слід розірвати з 26.02.2010р., внести відповідний запис до трудової книжки про звільнення ОСОБА_1 на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України, та стягнути на його користь вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку із розрахунку: 900+700:2х3 = 2400 грн, яка розрахована відповідно до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. №100 (з наступними змінами і доповненнями), виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.
Також суд вважає стягнути з відповідача судові витрати, а саме, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120 грн та судовий збір на користь держави у розмірі 51 грн, оскільки у результаті неправомірних дій відповідача позивач змушений звертатись до суду за захистом порушеного права.
На підставі ст.ст.2,36,38,44,47,115 КЗпП України, ст.43 Конституції України, керуючись ст.ст.10-15,60,212-215,223-224, 294 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позовну заяву прокурора міста Свердловська Луганської області в інтересах ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Виробничо-Комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» про розірвання трудового договору з ініціативи працівника та виплату вихідної допомоги задовольнити.
Розірвати з 26.02.2010р. укладений 04.09.2006р. трудовий договір між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» у зв’язку з невиконанням ТОВ «ВКФ «Вуглебудмонтажекологія» законодавства про працю на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України.
Внести запис до трудової книжки НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_1 про його звільнення за власним бажанням з 26.02.2010р. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Вуглебудмонтажекологія» на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України у зв’язку з невиконанням ТОВ «ВКФ «Вуглебудмонтажекологія» законодавства про працю.
Стягнути з ТОВ «ВКФ «Вуглебудмонтажекологія» розрахунковий рахунок 2600100975 в «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, код 33553687 на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 2400 грн.
Стягнути з ТОВ «ВКФ «Вуглебудмонтажекологія» розрахунковий рахунок 2600100975 в Райффайзен банк Аваль, МФО 380805, код 33553687 на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом у розмірі 120 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви його перегляд та після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції до Апеляційного суду Луганської області подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.
Головуючий