ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
07 травня 2010 року < Час проголошення > № 2а-14963/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
судді: Пісоцької О.В.
за участю:
секретаря
судового засіданні Кузьменкової С.П.,
представника Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики –Сахна Ю.А.,
розглянувши в приміщенні суду у місті Києві у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявоюДержавного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики
дозакритого акціонерного товариства «Медфарком-Центр»
простягнення штрафних санкцій у розмірі 45963грн. 60коп.,
ВСТАНОВИВ:
Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (далі –Держспоживстандарт України, позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до закритого акціонерного товариства «Медфарком-Центр»(далі –ЗАТ «Медфарком-Центр», відповідач), в якій просить, згідно з рішенням від 17 березня 2008 року, стягнути з відповідача штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 45963грн. 60коп.
В обґрунтування позовних вимог Держспоживстандарт України послався на те, що за результатами перевірки відповідача виявлено порушення вимоги частини дев’ятої статті 21 Закону України «Про рекламу», а саме: реклама дієтичних добавок «Жива крапля», «Чернега»та «Морфей»містить посилання на лікувальні властивості спеціальних харчових продуктів, які не підтверджені, у встановленому законодавством порядку, Міністерством охорони здоров’я України.
В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, тоді як про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвала про призначення справи до розгляду та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»з урахуванням вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.
Відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 07 травня 2010 року у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позовних вимог.
Ознайомившись з матеріалами справи та поданими документами, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов наступних висновків.
Статтею 26 Закону України «Про рекламу»від 03 липня 1996 року №270/96-ВР (далі –Закон №270/96-ВР) визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Таким органом, відповідно до пункту 1 Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2003 року №225/2003 (далі - Положення) є Держспоживстандарт України.
За змістом підпункту 5 пункту 4 Положення Держспоживстандарт України відповідно до покладених на нього завдань у сфері споживчої політики та захисту прав споживачів здійснює в межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства про рекламу.
Відповідно до підпунктів 11, 14 пункту 5 Положення Держспоживстандарт України має право забороняти рекламу, яка порушує вимоги законодавства про рекламу, вимагати її публічного спростування та публікації відомостей, що коригують (уточнюють, доповнюють) рекламу, накладати на суб’єктів господарської діяльності стягнення відповідно до законодавства.
Пунктом 7 Положення передбачено, що рішення Держспоживстандарту України, прийняті в межах його повноважень, є обов’язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності та громадянами.
Відповідно до пункту 10 Положення Держспоживстандарт України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку свої територіальні органи.
Як встановлено під час судового розгляду справи та підтверджується її матеріалами, 02 жовтня 2007 року Головним Харківським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів (далі –Головне управління), за результатами перевірки та на підставі отриманих в газеті «Время»документів, складено протокол про порушення законодавства про рекламу №106, у якому вказано, що в газеті розміщено рекламу фітокомплексу «Жива крапля», «Чернега»та вітамінів «Морфей»з ознакою порушення частини дев’ятої статті 21 Закону №270/96-ВР.
Листами Головного управління від 04 жовтня 2007 року №3860 та від 12 жовтня №4020 ЗАТ «Медфарком-Центр»повідомлялося про здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу, виявлення порушень та про необхідність надання відповідачем документів для перевірки.
Крім того, листом Головного управління від 25 жовтня 2007 року №4228 відповідача зобов’язано представити узгоджений з Міністерством охорони здоров’я України текст реклами дієтичних добавок «Чернега», «Жива крапля», «Морфей», наявність якого визначена частиною першою статті 39 Закону України «Про безпечність і якість харчових продуктів», частиною дев’ятою статті 21 Закону №270/96-ВР.
Так, ЗАТ «Медфарком-Центр»22 жовтня 2007 року та 26 жовтня 2007 року надані копії витребуваних Головним управлінням документів, крім узгодженого з Міністерством охорони здоров’я України тексту реклами дієтичних добавок.
01 листопада 2007 року Головним управлінням прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.
15 листопада 2007 року за №4610 та 07 грудня за №4950 на адресу ЗАТ «Медфарком-Центр»направлено листи, у яких Головне управління повторно просило надати управлінню: узгоджений з Міністерством охорони здоров’я України текст реклами дієтичних добавок «Чернега», «Жива крапля», «Морфей»; інформацію про кількість публікацій зазначеної реклами з зазначенням номерів газет та дати їх публікацій; документи, що підтверджують факт оплати за розповсюджену рекламу дієтичних добавок в газеті «Время»; письмові пояснення по факту порушення.
У листі від 19 грудня 2007 року №5120 відповідача повідомлялося, що засідання стосовно розгляду справи про порушення ЗАТ «Медфарком-Центр»чинного рекламного законодавства відбудеться 10 січня 2008 року. Вказане повідомлення отримане відповідачем, про що свідчить повідомлення яке знаходиться в матеріалах справи (а.с.19).
Згідно протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 10 січня 2008 року №1 Головне управління вирішило направити матеріали перевірки до Держспоживстандарту України для прийняття рішення по справі та 09 лютого 2008 року повідомлено відповідача, що вказані матеріали направлені позивачу.
На підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 10 січня 2008 року Держспоживстандартом України прийнято рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 17 березня 2008 року №0004 (далі –рішення від 17 березня 2008 року №0004, згідно якого позивач вирішив накласти на відповідача штраф у сумі 45963грн.60коп.
Відповідно до частини девятої статті 21 Закону №270/96-ВР у рекламі товарів та методів, що не належать до лікарських засобів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації, забороняється посилання на те, що ці товари мають лікувальні властивості, якщо такі властивості не підтверджені у встановленому законодавством порядку спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з охорони здоров'я.
Частиною другою та третьою статті 26 Закону №270/96-ВР передбачено, що на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.
Рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного органу державної влади та його посадових осіб до суду.
Проте, позивачем не додано пояснення по факту порушення законодавства про рекламу та не направлено представника на розгляд справи.
Статтею 27 Закону №270/96-ВР встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.
Вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Законом України "Про систему оподаткування".
У разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем не надано доказів які б спростовували доводи позивача та –доказів оскарження рішення від 17 березня 2008 року №0004 чи сплати штрафу.
Враховуючи вищенаведене, а також дослідженні в судовому засіданні пояснення представника позивача та докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Держспоживстандарту України про стягнення штрафу в сумі 45963грн. 60коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 7, 9, 69-72, 112, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва
ПОСТАНОВИВ:
Позов Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики задовольнити.
Стягнути з закритого акціонерного товариства «Медфарком-Центр»(код за ЄДРПОУ 33239630, 01032, м. Київ, б-р. Тараса Шевченка, 60) на користь Державного бюджету Шевченківського району міста Києва (одержувач платежу УДК Шевченківського району міста Києва, банк ГУ ДКУ у місті Києві, МФО 820019, код платежу 21081100, ЗКПО 26077968, р/р №31117106700011) 45963грн. 60коп. (сорок п’ять тисяч дев’ятсот шістдесят три гривні 60коп.) штрафу за порушення законодавства про рекламу.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Пісоцька