Справа № 2-358/2010р.        

                    Р І Ш Е Н Н Я

                    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    21 липня 2010 року

        Чигиринський районний суд Черкаської області

    в складі :   головуючої – судді Ткаченко С.Є.

                              при секретарі – Пахомовій Н.І.,    

    з участю позивача – ОСОБА_1,

    представника відповідача  – ОСОБА_2,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чигирина справу за позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни

                    В С Т А Н О В И В :

    Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, зазначивши, що з 01.01.2006 року набув чинності Закон України “Про соціальний захист дітей війни”, згідно ст.1 якого вона є дитиною війни.

    А ст.6 даного Закону передбачено, що їй з 01.01.2006 року повинна виплачуватись щомісячна державна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

    Відповідно до п. 2.1 Постанови правління Пенсійного фонду України «Про затвердження  Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній  Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», виплата надбавки до пенсії мала здійснюватись відповідачем.

    Всупереч положенням ст.22 Конституції України п.17 ст.77 і ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2006 і 2007р.р.

    Пунктом 41 розділу ІІ Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»” положення ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було викладено в новій редакції, згідно якої право на державну соціальну допомогу дітям війни обмежено.

    Однак Конституційний Суд України рішенням №6/рп/2007 від 09.07.2007 року визнав положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» такими, що не відповідають Конституції України.

    Відповідно до ч.2 ст.3 Закону  України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

    Розмір соціальної допомоги, згідно ст.6 вище вказаного Закону, становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    У 2006-2008 р.р. відповідач був зобов`язаний здійснювати виплату їм державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

    Згідно з Законами України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, “Про державний бюджет України на 2007 рік” та “Про державний бюджет України на 2008 рік” прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить  відповідно 01.01.2006 року становить 350грн., на 01.04.2006 року – 359грн., на 01.10.2006 року –366грн.; на 01.01.2007 року –380грн., на 01.04.2007 року – 406грн.та на 01.10.2007 року – 411грн.; на 01.01.2008 року –470грн., на 01.04.2008 року – 481грн., на 01.07.2008 року – 482грн., на 01.10.2008 року – 498грн. на місяць та з 01.01.2009 року – 498грн.

    Вона вважає, що невиплата йому соціальної допомоги є протиправною і суперечить Конституції України та законам України, цим порушено її права та інтереси, державні гарантії на достатній рівень життя.

    А тому просить зобов`язати  відповідача здійснити нарахування та виплатити  щомісячну соціальну допомогу  за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року.  

    В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги та прохав їх задовольнити, пояснивши, що є  Закон  України “Про соціальний захист дітей війни”, який повинен виконуватися, у зв`язку з чим вона просить суд зобов`язати відповідача зробити перерахунок недоплаченої їй соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.01.2006 року по 31.12.2009 року.    

    Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав та пояснив  суду, що в 2007 році надбавка до пенсії виплачувалась лише інвалідам війни, а з 2008 року соціальна допомога виплачується вже всім дітям війни в розмірі 10%.

    Враховуючи, що бюджетом не передбачено виплату дітям війни допомоги в розмірі 30%, то і немає підстав для перерахунку пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.

    А тому вони просять відмовити в задоволенні вимог позивачки.

    Вислухавши сторін , вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

    Як встановлено судом і підтверджується відповідним посвідченням, позивачка, згідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни.

    Відповідно до ст.6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,  який набрав чинності  01.01.06 року, дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.    

    Згідно з п.12 ст. 71 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено  на 2007 рік  дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

    Однак рішенням Конституційного Суду України №6/рп/2007 від 09.07.2007 року положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії ст.6 вище вказаного Закону визнано неконституційними.

    Після прийняття Конституційним Судом України даного рішення положення ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” почали діяти і з часу прийняття цього рішення у позивачів відновилось право на отримання підвищення доплат до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, у зв`язку з чим відмова відповідача у підвищенні розміру пенсії в даний період є протиправною.    

    Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року також були визнані неконституційними положення п.41 розділу II Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і саме з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року у позивачки відновилось право на отримання підвищення доплат до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, а відмова відповідача у підвищенні розміру пенсії в даний період є протиправною.    

    Як передбачено ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни», при визначенні розміру підвищення за основу її нарахування береться розмір мінімальної пенсії за віком.

     На даний час розмір мінімальної пенсії за віком законодавчо визначений лише ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність і поширюється на дані спірні правовідносини.

     Відповідно до ч. 1 ст. 2  Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів  мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

    Щодо невизначеності механізму, джерел та процедури виплати, то суд керується вимогами ст.72 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»  від 09.07.2003 року  № 1058-IV, якою передбачено, що джерелами формування коштів Пенсійного фонду є також кошти  Державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим законом. Статтею 113 Закону встановлено, що у  разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій  у солідарній  системі (підвищення видатків  над доходами, у тому числі з врахуванням резерву коштів Пенсійного фонду) у зв`язку із забезпеченням виплати пенсій в розмірі, передбаченому статтею 28 цього Закону такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України.

    Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530  не може бути застосовано, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами.

    Крім того відповідно до ст.88 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів за бюджетними програмами, пов’язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються в повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.    

    Відповідно до ст.71 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право встановлювати у 2009 році розміри соціальних виплат, які законодавством визначаються в залежності від розміру мінімальної заробітної плати.

    Однак дія вказаної норми цього Закону не поширюється на спірні правовідносини, оскільки, згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни” розмір соціальних виплат залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а не мінімального розміру заробітної плати.

    Таким чином, нарахування та виплата позивачеві, як дитині війни, у 2009 році підвищення до пенсії повинно було здійснюватися відповідно до вимог Закону України “Про соціальний захист дітей війни”

    За таких обставин суд вважає, що вимоги позивачки щодо зобов`язання відповідача до нарахування і сплати невиплаченої пенсії,  підлягають задоволенню за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 по 31.12.2009 року.  

    Щодо  вимог про відповідний перерахунок пенсії за період з 01.01.06 року по 09.07.07 року, та з 01.01.08 по 22.05.08 року, то суд вважає, що вони задоволенню не підлягають з наступних підстав.

    Відповідно до п.17 ст.77 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було зупинено дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з метою приведення окремих норм законів у відповідність з даним Законом.

    Однак статтею 110 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України за погодженням з Комітетом  Верховної Ради України з питань бюджету.

    У зв`язку з цим ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” знову почала діяти, але підвищення пенсії на 30% могло здійснюватись лише за певних умов, тобто поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

    Також з 01.01.2007 року до ухвалення вище вказаного рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року дію ст.6 Закон України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено  Законом  України від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і ст.111 цього Закону встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується лише особам, які є інвалідами війни, і тільки після прийняття рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року право позивача на підвищення пенсії у розмірі 30% відновилось з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.  

    Крім того, оскільки відповідач відповідно до п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнений від сплати лише судового збору, то суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивачки сплачений ним судовий збір в розмірі 8,50грн., а витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - з відповідача в сумі 37грн.

    Разом з тим сплачені в більшому розмірі судовий збір в сумі 42,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 83 грн. слід повернути позивачці.

    На підставі викладеного та, керуючись ст., ст.1, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік”,  Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України»”, Законом України “Про державний бюджет України на 2009 рік”, ст., ст.28, 72 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»,  рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.2007 року,  рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, ст., ст.10,.60, 212-215 ЦПК України, суд  

                    В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити частково.

    Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та за період з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року з врахуванням виплачених сум.

    Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі восьми гривень 50коп.

     Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Чигиринському районі на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі тридцять сім гривень та витрати на правову допомогу в розмірі п`ятдесяти гривень.

    Повернути ОСОБА_1 надлишок сплачених судового збору в сумі сорок дві гривні 50коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі вісімдесят три гривні.

    Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана  протягом десяти днів з дня його проголошення.    

                    Головуюча