Судове рішення #1023586
19/148(32/269)-07


ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

  

13.09.07р.


Справа № 19/148(32/269)-07

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Дімекс" м.Дніпропетровськ     

До відповідача -1 Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

    відповідача -2  Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради м.Дніпропетровськ

про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії

                                                                                                   Суддя Петренко І.В.

                                                                                при секретарі Грузін І.М.

Представники:

Від позивача:  Сидоренко О.А. - дов. від 20.06.07р.

Від відповідача 1: не з'явився

Від відповідача 2: Попов О.О. - дов.№9224 від 10.10.06р.


СУТЬ СПОРУ:

        Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Дімекс" м.Дніпропетровськ звернулося з позовом до Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ (відповідач-1) та комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради м.Дніпропетровськ (відповідач-2) і просить визнати за товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Дімекс" право власності на прибудову літ.А"-1 загальною площею 102,2 кв.м. розташовану в м.Дніпропетровськ по пров.Парусний, 19 та забов"язати комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради  зареєструвати за товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Дімекс" право власності на прибудову літ.А"-1 загальною площею 102,2 кв.м. розташовану в м.Дніпропетровськ по пров. Парусний,19.

        Розпорядженням від 13.08.2007р. у зв"язку із закінченням строку повноважень судді Васильєва О.Ю. справу № 32/269-07  передано для розгляду судді Петренко І.В.

         Відповідач-1 вдруге не з’явився, відзив та витребувані документи не представив, у зв’язку з чим справа розглядалась за наявними в ній документами (ст..75 ГПК України).

         Відповідач-2 проти позову в частині визнання права власності фактично не заперечує, а в частині його зобов’язання провадження у справі просить припинити згідно п.1 ст.80 ГПК України, оскільки він є органом владних повноважень, а тому спір в цій частині повинен розглядатись за правилами КАСУ в адміністративному судочинстві.

         Розглянувши  матеріали справи та заслухавши  представників сторін, господарський суд, –

ВСТАНОВИВ :

          На підставі договору купівлі-продажу не житлового приміщення, посвідченого 21.04.1998р. приватним нотаріусом Куліничем С.А., позивач придбав магазин „Кулінарія” загальною площею 327,8 км.м., який знаходиться в будинку №19 по пров. Парусний у м.Дніпропетровську.

           19.08.1999р. після проведеного переобладнання, рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №1678/1 затверджений Акт державної технічної комісії від 28.07.1999р. про прийняття в експлуатацію кафе і магазину по пров. Парусний, 19 і дозволено позивачу ввести в експлуатацію об’єкт прийнятий за вказаним актом. При цьому об’єкт прийнятий в експлуатацію, за вказаним актом державної технічної комісії, серед інших показників мав літній майданчик з навісом (а) –119,8 кв.м.

           Відповідно до Свідоцтва про право власності від 14.09.1999р. позивачу належить на праві власності вбудовано-прибудоване приміщення кафе і магазину поз. 1ч29 загальною площею 328,0 кв.м., літній майданчик з навісом (а) площею 119,8 кв.м. та інше нерухоме майно за адресою: м.Дніпропетровськ, пров. Парусний, 19.

           На виконання п.3 рішення від 19.08.1999р. №1678/1, 08.11.2000р. уклав з виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради договори оренди земельних ділянок під фактичним розміщенням нерухомого майна по пров. Парусний, 19 до 21.09.2015р.

           З метою ефективного, цілорічного використання власного майна, а саме літнього майданчика з навісом, керуючись ст..41 Конституції України,ст..4 Закону України „Про власність”, ст.ст.317, 319 Цивільного кодексу України, позивач прийняв рішення про його реконструкцію в існуючих межах майданчика, яка протягом 2006р. була завершена.

           Для проведення інвентаризації і надання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно по пров. Парусний, 19 позивач звернувся до КП „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” з заявою від 05.04.07р. №01/57.

           16.05.07р. після проведення технічної інвентаризації, відповідач 2 визначив його самовільною прибудовою під літ.А”-1.

           Звертаючись з даним позовом до суду позивач виходив зі змісту ст..16 Цивільного кодексу України, яка передбачає судовий захист майнових прав особи за умови дотримання нею положень частин другої-п’ятої ст.13 цього Кодексу.

           Під час реконструкції літнього майданчику позивачем були дотримані вимоги частин другої-п’ятої ст.13 Цивільного Кодексу України. Крім того позивачем був замовлений і отриманий технічний висновок по обстеженню будівельних конструкцій прибудови А”-1 по пров. Парусний, 19. Згідно вказано висновку основні несучі конструкції вказаної прибудови знаходяться в нормальному стані і придатні для подальшої експлуатації.

           Зі змісту ст..376 Цивільного Кодексу України, право власності на самовільно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою в судовому порядку  за умови надання земельної ділянки під це майно і відсутності порушень прав інших осіб.

           Враховуючи те, що згідно договорів оренди від 08.11.2000р. позивач є єдиним орендарем земельних ділянок у тому числі під прибудовою А”-1 по пров. Парусний, 19, а також відсутність порушень прав інших осіб.

           Господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання права власності підлягають задоволенню, а в частині зобов’язання відповідача 2 зареєструвати право власності провадження у справі слід припинити відповідно до п.1 ст.80 ГПК України, оскільки він є органом владних повноважень, а тому спір в цій частині повинен розглядатись за правилами КАСУ в адміністративному судочинстві.

           Судові витрати слід віднести на позивача,  а також слід повернути йому з державного бюджету суму 85 грн. державного мита сплаченого за квитанцією №38 від 22 червня 2007р., яка знаходиться в матеріалах справи.

Керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.4, 48-50 „Про власність”, ст.ст.13, 16, 317, 319, п.5 ст.376 Цивільного Кодексу України, п.1 ст.80 ст.ст.1, 2, 12, 21, 32, 33, 36, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, –


ВИРІШИВ :

          Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

      Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною фірмою „Дімекс”, 49096, м.Дніпропетровськ, вул..Можайського, 27, (п/р 260020059601 в ОДФ Банку „Фінанси та Кредит”, МФО 307231, ЗКПО 19305541) право власності на прибудову літ.А”-1 загальною площею 102,2 кв.м. розташовану в м.Дніпропетровську по пров.Парсуний,19.

           В решті позову провадження у справі припинити.

        Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційній фірмі "Дімекс", 49096, м.Дніпропетровськ, вул.Можайського, 27, (п/р 260020059601 в ОДФ Банку „Фінанси та Кредит”, МФО 307231, ЗКПО 19305541) з державного бюджету суму 85 грн. державного мита сплаченого за квитанцією №38 від 22 червня 2007р., яка знаходиться в матеріалах справи, про що  видати довідку.  

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.


Суддя                                                                                                                    І.В. Петренко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація