Справа № 2-1233/10

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 липня 2010 року            Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді                           Бокія В.Ю.

        при секретарі                         Соломицькій Л.М.

               позивача                          ОСОБА_1  

         відповідачки                      ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рівному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

    У зв’язку з тим, що вони з дружиною перебувають у зареєстрованому шлюбі з 18.08.1998 року, від шлюбу мають одну неповнолітню дитину, спільне життя через відсутність взаєморозуміння та відмінність поглядів на життя не склалося, позивач звернулася з даним позовом до суду і просить шлюб розірвати.

    В суді позивач свій позов підтримала, пославшись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідача позов визнав повністю і суду пояснив, що вони з дружиною не підтримують шлюбних стосунків, проживають окремо, примирення між ними не відбудеться, тому просить їх шлюб розірвати, а судові витрати покласти на відповідача.

    Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 18.08.1998 року. Від шлюбу мають неповнолітню дитину, сина, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1  Сторони проживають окремо, шлюбних стосунків не підтримують, у них різні бюджети, спільного домашнього господарства не ведуть і обоє просять їх шлюб розірвати.

Суд, відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, прийшов до переконання, що дана сім’я на сьогодні  існує формально,  примирення подружжя неможливе, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з них і інтересам їх неповнолітніх дітей. Тому суд вважає за необхідне і доцільне розірвати шлюб між ними.

    На думку суду, неповнолітню дитину необхідно залишити на вихованні матері, проти чого сторони не заперечують, а державне мито при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу  в органах РАЦСу  стягнути з обох.

    Керуючись ст.ст.57, 59, 213-215, 294, 295 ЦПК України, ст.ст.105, 110, 112, 160 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

    Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволити повністю.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 19 серпня 1998 року Кустинською сільською радою Рівненського району Рівненської області (актовий запис № 5) розірвати.

Неповнолітню дитину, сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити на вихованні матері.

    При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦСу стягнути з ОСОБА_1  і ОСОБА_2  державне мито в доход держави в розмірі 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що становить 8 (вісім) гривень 50 копійок з кожного.    

    Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом двадцяти діб після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Рівненського районного суду протягом десяти діб з дня проголошення рішення.

Суддя: