УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" квітня 2010 р. справа № 2а-1764/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Суховарова А.В.
суддів: Чепурнова Д.В. Нагорної Л.М.
при секретарі судового засідання: Фесовець А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді на постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 16.11.2009 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді про перерахунок пенсії
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 21.05.2009 звернувся до Кіровського районного суду м.Кіровограда з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді, в якому вказує що він є інвалідом 2 групи і особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Він має право на пенсію в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та на додаткову пенсію в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком за шкоду здоров’ю відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Він звертався до відповідача, але йому відмовили у виплаті пенсії в повному обсязі. Позивач просить визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді та зобов’язати призначити пенсію виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком починаючи з 22.04.2009 (ас1,15).
Управління Пенсійного фонду проти позову заперечувало, посилаючись на те, що пенсія позивачу виплачувалась відповідно до постанов Кабінету Міністрів України (ас12,27).
Постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда від 16.11.2009 позов задоволений. Визнана протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду та зобов’язано призначити и виплачувати ОСОБА_1 пенсію відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Прийняте рішення суд мотивував тим, що відповідно до частини 4 статті 9 КАС України, в разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховної Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, що має вищу юридичну силу (ас40).
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог. Посилається на те, що бюджетом не виділені кошти для виплати пенсії в розмірі, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, мінімальний розмір пенсії за віком, визначений відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для нарахування пенсій, призначених згідно з цим Законом (ас44).
В судове засідання в апеляційній інстанції сторони не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, просили розглядати справу без них (ас45,48-50).
Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно наданих документів, ОСОБА_1 є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії. Йому 22.04.2009 встановлена 2 група інвалідності, яка пов’язана з ліквідацією аварії на ЧАЕС. Позивач перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді з 1999 року та отримує пенсію по інвалідності внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (ас4,5,12,14,17,27).
Відповідно до статті 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі Закон), пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 50 Закону в редакції від 06.06.1996, інвалідам 2 групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього ж Закону в редакції від 06.06.1996, розмір пенсії для інвалідів 2 групи щодо яких встановлений зв’язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України»вносились зміни до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зокрема інвалідам 2 групи, віднесеним до категорії 1, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, передбачалась в розмірі 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; та для інвалідів 2 групи учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС мінімальний розмір пенсії визначався в залежності від часу перебування в зоні аварії.
Рішенням Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008 визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України»стосовно внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов’язковими до виконання.
Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, районний суд при вирішенні справи правильно керувався положеннями статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції від 06.06.1996. Управління Пенсійного фонду помилково посилається на Постанови Кабінету Міністрів України при наявності спеціального закону. На сьогоднішній день зміни до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не вносились. Відтак, виходячи з позовних вимог, ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії з 22.04.2009 з дня встановлення 2 групи інвалідності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що при перерахунку пенсії має застосовуватись прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком. Управління Пенсійного фонду помилково вважає неможливим застосування мінімального розміру пенсії, визначеного відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії, встановленого законом, не є приводом для відмови в реалізації позивачем конституційних гарантій права на підвищення до пенсії в розмірі, встановленому законом.
Відповідно до частини 7 статті 9 КАС України, в разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Відповідно до частини 3 статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, місцевий суд правильно зобов’язав Управління Пенсійного фонду при визначені розміру пенсії застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Посилання відповідача на відсутність бюджетних коштів є безпідставними. Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України»зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Кіровограді залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 16.11.2009 –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено 22.04.2010.
В повному обсязі ухвала складена 23.04.2010.
Головуючий А.В.Суховаров
Судді Л.М.Нагорна
Д.В.Чепурнов