УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" травня 2010 р. справа № 2а-493/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Суховарова А.В.
суддів: Нагорної Л.М. Чепурнова Д.В.
при секретарі судового засідання: Дегтярьові Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська на постанову Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03.11.2009 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська про стягнення допомоги дитині війни
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 20.07.2009 звернувся до Кіровського районного суду м.Дніпропетровська з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська про стягнення допомоги дитині війни за 2006-2008 роки.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на пропущення строку звернення до адміністративного суду, передбаченого статтями 99, 100 КАС України.
Постановою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03.11.2009 позов задоволений частково. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.12.2008 з урахуванням виплачених сум. Суд виходив з того, що Конституційним Судом України скасовані положення законів України про державний бюджет на 2007 і 2008 роки, якими зупинялась дія або вносились зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В решті позовних вимог відмовлено. Суд визнав поважною причину пропущення річного строку звернення з адміністративним позовом.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду просить постанову суду в частині задоволення позову скасувати та повністю відмовити в задоволені позовних вимог. Посилається на те, що в бюджеті не передбачена виплата, яку просить позивач, і механізм виплати законодавчо не врегульований. Крім того, єдиним законодавчим актом що визначає мінімальний розмір пенсії за віком, є Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до статті 28 якого даний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно для визначення пенсій, призначених згідно з цим Законом.
В судове засідання в апеляційній інстанції сторони не з’явились, Управління Пенсійного фонду просило розглядати справу без їх представника (ас26,34).
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно наданих сторонами доказів, ОСОБА_1 1937рн встановлений статус «дитина війни». Він отримує пенсію, яка нараховується і виплачується Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська. В 2006, 2007 роках підвищення як дитині війни йому не нараховувалось, з 01.01.2008 виплачувалось в розмірі, передбаченому Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а з 22.05.2008 –в розмірах, передбачених Постановою КМУ №530 від 28.05.2008.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законами України «Про державний бюджет України на 2006 рік»та «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинялась.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладалась в такій редакції: «Дітям війни»(крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Рішенням Конституційного Суду України №6рп/2007 від 09.07.2007 визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішенням Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008 визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З огляду на викладене, суд першої інстанції зробив обгрунтований висновок, що з часу ухвалення рішень Конституційним Судом України, Управління Пенсійного фонду протиправно не виплачувало підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Закон має вищу юридичну силу по відношенню до Постанови КМУ №530 від 28.05.2008.
Районний суд правильно визначив періоди для перерахунку. До винесення рішень Конституційним Судом України спірні правовідносини, в тому числі в 2006 році, регулювались законами України про державний бюджет на відповідний рік. Рішення Конституційного Суду України не мають зворотної сили у часі, а повноваженнями перевіряти названі закони на відповідність їх Конституції України наділений лише Конституційний Суд України.
З урахуванням стану здоров’я ОСОБА_1, його матеріального положення, неможливості через похилий вік своєчасно отримати інформацію про порушене право та юридичну допомогу, доводів що про рішення Конституційного Суду України він дізнався в липні 2009 року, колегія суддів погоджується з висновком районного суду про поважність причини пропущення строку звернення з адміністративним позовом.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Відповідно до частини 2 статті 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Після ухвалення рішень Конституційним Судом України, Управління Пенсійного фонду було зобов’язане негайно здійснити перерахунок пенсії позивача, не чикаючи його звернення.
Доводи апеляційної скарги стосовно відсутності бюджетних коштів та механізму виплати колегією суддів не приймається. Відповідно до статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов’язковими до виконання.
Управління Пенсійного фонду помилково вважає неможливим застосування мінімального розміру пенсії, визначеного відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії, встановленого законом, не є приводом для відмови в реалізації позивачем конституційних гарантій права на підвищення до пенсії в розмірі, встановленому законом. Виходячи з положень частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 7 статті 9 КАС України, в разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Таким чином, при визначені розміру підвищення до пенсії, Управління Пенсійного фонду зобов’язано виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»в редакції Закону №749-V від 15.03.2007, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.04.2007 затверджений на рівні 406гр, з 01.10.2007 –411гр. Для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1 відсоток.
Відповідно до статті 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.04.2008 затверджений на рівні 481гр, з 01.07.2008 –482гр, з 01.10.2008 –498гр.
Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 03.11.2009 –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено 27.05.2010.
В повному обсязі ухвала складена 28.05.2010.
Головуючий А.В.Суховаров
Судді Л.М.Нагорна
Д.В.Чепурнов