РІШЕННЯ                    2-3684/10

                                                     Іменем        України

    23 липня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва

В складі головуючого                    судді Чередніченко Н.П.

При секретарі                                             Чигир Т.Ф.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ,діючої в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Київського інститут музики ім.. Р.М. Глієра , Ректора Київського інституту музики ім.. Р.М. Глієра  треті особи : Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації , Міністерство освіти та культури України про скасування незаконних наказів  про стягнення і відрахування з навчального закладу , зобов»язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди ,-

                             Встановив :

    В квітні 2010 року позивачка звернулася в суд з позовом до відповідачів , діючи в інтересах своєї неповнолітньої доньки мотивуючи свої вимоги им , що до її неповнолітньої доньки незаконно було застосовано дисциплінарне стягненн – догану , а згодом її доньку було незаконно відраховано з Київського інституту музики ім.. Р.М. Глієра . Незаконність винесених Ректором наказів полягає в тому , що дані накази було винесено без погодження із службою у справах неповнолітніх місцевих органів .

    В судовому засіданні позивач та її представник підтримали заявлені вимоги та просять суд винести рішення , яким визнати нечинним та скасувати наказ № 61-ОД від 06.02.2009 року Ректора Київського інституту музики ім.. Р.М.Глієра про притягнення неповнолітньої ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності  та наказ № 128-ОД від 24.06.2009 року  Ректора Київського інституту музики ім..Р.М. Глієра  про відрахування неповнолітньої ОСОБА_2 з навчання ; поновити ОСОБА_2 на навчанні за рахунок державного бюджету на другому курсі денної форми навчання спеціалізації «Фортепіано» Київського інституту музики ім.. Р.М. Глієра та стягнути  спричинену неправомірними діями моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

    Відповідачі в судовому засіданні вимоги позову не визнали посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність мотивуючи свої заперечення тим , що до неповнолітньої було застосоване дисциплінарне стягнення , а згодом і відрахування з навчання в зв»язку з академзаборгованістю , а погодження Служби у справах дітей при цього не було тому , що неповнолітня не має реєстрації за місцем навчання .

    Представник Служби у справах дітей Голосіївської РДА в м. Києві позовні вимоги позивача підтримали про просили їх задовольнити частково за виключенням стягнення з відповідача моральної шкоди ..

    Представник Міністерства освіти до суду не з»явилися . Судом про дату судового засідання судом повідомлені належним чином. Причина їх неявки суду невідома.

    Вислухавши пояснення сторін , неповнолітньої ОСОБА_2 , заслухавши думку прокурора , яка підтримала позовні вимоги в частині визнання незаконними наказів та поновлення неповнолітньої на навчанні , дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне .

 У відповідності до  вимоги пункту 15 наказу Міністерства освіти України № 245 від 15.07.1996 року «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти»,вбачається , з якого вбачається , що  відрахування неповнолітніх студентів здійснюється  за погодженням зі службою у справах неповнолітніх місцевих органів виконавчої влади.

В судовому засіданні достовірно встановлено , що  погодження про відрахування ОСОБА_2 з навчання відповідач при винесенні наказу про відрахування неповнолітньої з навчання не мав.

     Пунктом 65 Постанови Кабінету міністрів України від 5 вересня 1996 р. N 1074   „Про затвердження Положення   про державний вищий навчальний заклад” відповідно до якого за невиконання обов'язків і порушення Правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу ректор (директор) може накласти дисциплінарне стягнення на студента або відрахувати його із закладу. Порядок накладення дисциплінарного стягнення, відрахування з вищого навчального закладу встановлюється його Статутом та Правилами внутрішнього розпорядку. У цивілізованому суспільстві кожна особа має право не тільки своєчасно знати про покарання, але і мати можливість на оскарження будь-якого рішення керівника будь-якого рівня.

      Між тим, як вбачається з п. 3.12. Статуту   Київського інституту музики ім. Р.М.Глієра, затвердженого Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 07.02.2008 року N 102 та погодженого Міністерством освіти і науки України 16.10.2007 року студенти несуть дисциплінарне стягнення:

     - догана;

     - позбавлення стипендії (згідно з чинним законодавством);

     - виселення з гуртожитку;

     - відрахування з Інституту.

     Порядок накладання дисциплінарного стягнення,  відрахування з Інституту  встановлюється даним Статутом та Правилами внутрішнього трудового розпорядку.

   Відповідно до п. 5.6. цього Статуту в Інституті створюються  і  діють  органи  студентського самоврядування, згідно до п.5.8. Статуту  на цей орган самоврядування серед інших покладено обов’язок про забезпечення виконання студентами своїх обов'язків.

      В судове засіданні відповідачем не було надано Правил внутрішнього розпорядку Інституту, наявність яких прямо передбачена статтею 52 Закону України „Про освіту”..  

      Конвенція ООН про права дитини (Конвенцію ратифіковано Постановою ВР від 27.02.91) передбачила , що  в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою.

      Конвенція ООН про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти від 14 грудня 1960 року  визначила, зокрема:

      у статті 4 а: зробити вищу освіту доступним для всіх на основі повного рівності та в залежності від здібностей кожного; забезпечити додержання передбаченої законом обов’язковості навчання;

      у статті 5:

      1. Держави, які є сторонами цієї Конвенції, вважають:

      а. Навчання повинно бути скеровано на повний розвиток людської гідності і на більш вагому повагу прав людини і основних свобод.

      Рекомендаціями Генеральної конференції Організації  Об`єднаних  Націй  з питань освіти, науки і культури ООН про боротьбу з дискримінацією в області освіти від 14 грудня 1960 року визнала, що вираз "дискримінація" охоплює всяку різницю, виключення, обмеження або перевагу з ознак, в тому числі, економічного положення або народження, яке має мету знищення або порушення рівності відносин в області освіти, зокрема: Закриття для будь-якої особи доступу до освіти будь-якого ступеню або рівня; Положення, несумісне з гідністю людини, в яке ставиться будь-яка особа.  

      Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту; повна загальна середня освіта є обов’язковою; держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

      Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" роз'яснив, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

      Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, це особа віком до 18 років (повноліття),  якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше; дитинство - період розвитку людини до досягнення повноліття.

      Згідно зі статтею 19 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на освіту; держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; надання  державних стипендій та пільг учням і студентам цих закладів у порядку, встановленому законодавством України; у порядку, встановленому законодавством, держава забезпечує підтримку та заохочення особливо обдарованих дітей шляхом направлення їх на навчання до провідних вітчизняних та іноземних навчальних закладів і встановлення спеціальних стипендій.

      Стаття 25 Закону України «Про охорону дитинства» декларує, що діти, які внаслідок смерті  батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших  причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави; відсутність одного або обох з батьків та батьківського піклування підтверджується відповідними документами, які є підставою для надання цим дітям матеріального забезпечення  і пільг, передбачених законодавством України.

      Згідно до вимог статті 1 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» діти, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, це діти, позбавлені батьківського піклування, талановиті  та  обдаровані  діти - переможці міжнародних, всеукраїнських, обласних, міських, районних олімпіад, конкурсів, фестивалів, змагань, спартакіад, відмінники навчання

       Саме тому, погоджуючись з такою правовою позицією Позивача Головне управління культури і мистецтв Київської міської державної адміністрації за вих. № 05-012-г/91 від 20.10.2009 року, розуміючи, що рішення про відрахування з навчання може вплинути на подальшу долю неповнолітньої дитини звернулося до Ректорату Відповідача з пропозицією про поновлення, як виняток, ОСОБА_2 в числі студентів.

       Прокуратура міста Києва  у своєму листі вих. № 07/3-2206-09 від 02.11.2009 року встановила, що наказ від 24.06.2009 року № 128-ОД «Про підсумки весняної сесії 2008 – 2009 навчальних років», відповідно до якого ОСОБА_2 відрахована з Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема у зв’язку з відсутністю погодження служби у справах дітей місцевих органів виконавчої влади.

      За наведеного вище  Наказ № 61-ОД від 06.02.2009 року та наказ № 128-ОД від 24.06.2009 року Відповідачем прийнято з  порушеннями чинного законодавства, а саме:       при відсутності погодження служби у справах дітей місцевих органів виконавчої влади; без надання неповнолітньому студенту та його батькам для ознайомлення та змоги оскарження у встановленому законом порядку і встановлені строки; при наявності у притягнутого до дисциплінарної відповідальності неповнолітнього студента виключної поважної причини – тяжкої хвороби слухового апарату, що об’єктивно не могло сприяти складанню спеціальних іспитів;

     Відповідач в порушення норм чинного законодавства і не дивлячись на клопотання профільного відділу державної влади не надав можливості неповнолітній ОСОБА_2 можливості виправитися та довести свої здібності.

      На підставі вище вказаного вимоги позивача в частині визнання нечинними та скасування наказів  та поновлення на навчанні підлягають задоволенню в повному обсязі .

    Не підлягають задоволенню вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди в з»язку з недоведеністю , оскільки в судовому засіданні не знайшло свого підтвердження ,що ОСОБА_2 втратила нормальні життєві зв’язки, що виразилося у постійному її перебуванні вдома без підтримання зв’язків з однолітками. Крім того неповнолітня не була позбавлена можливості розвивати свої музичні здібності

У відповідності до вимог ст.. 81 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачів витрати на інформаційно-техзнічне забезпечення розгляду справи судом в розмірі 38  грн. , та у відповідності до вимог ст..88 ЦПК судовий збір в розмірі 51 грн.

    Не підлягають задоволенню і вимоги позивачів про стягнення коштів на правову допомогу , оскільки   стороною не подано доказів сплати  коштів , передбачених вищевказаною угодою .

      На підставі викладеного, відповідно до вимог ст. ст. 3, 20, 28, 29 Конвенції ООН про права дитини,  ст. ст. 4а, 5 Конвенції ООН про боротьбу з дискримінацією в галузі освіти,  ст. ст. 53, 55 Конституції України, Закону України «Про охорону дитинства», Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту», п. 3.12.2.3. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіта та науки України № 161 від 02.06.1993 року, наказу Міністерства освіти України № 245 від 15.07.1996 року «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти», наказу Міністерства освіти України і Міністерства охорони здоров’я України від 6 червня 1996 р.№ 191/153, Положення про Службу у справах неповнолітніх  виконавчого органу Київської міської ради, керуючись ст. ст. 3, 118 – 120, 137,212-215  ЦПК України

                                                                   Вирішив :

    Позов задовольнити частково .

 Визнати нечинними та скасувати наказ № 61-ОД від 06.02.2009 року Ректора Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра про притягнення неповнолітньої ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальност та наказ № 128-ОД від 24.06.2009 року Ректора Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра про відрахування неповнолітньої ОСОБА_2 з навчання.

      Поновити ОСОБА_2 на навчанні за рахунок державного бюджету на другому курсі  денної форми навчання спеціалізації «Фортепіано»  Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра.

 Стягнути з Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в розмірі 38 грн. та 51 грн. судового збору .

В задоволенні інших вимог відмовити .

    На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подана апеляційна скарга протягом двадцяти днів  після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення набирає законної сили після закінчення строку  подання заяви про апеляційне оскарження , якщо заяву про апеляційне оскарження  не було подано . Якщо було подано заяву про апеляційне  оскарження , але апеляційна скарга не була подана в строк , встановлений ст.. 294 ЦПК України , рішення суду набирає законної сили  після закінчення цього строку . У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили  після розгляду справи апеляційним судом .

    Суддя :