УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" червня 2010 р.справа № 2а-13350/08/0470
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Суховарова А.В.
суддів: Чепурнова Д.В. Нагорної Л.М.
при секретарі судового засідання: Резнікові Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2009 у справі за адміністративними позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції в м.Дніпродзержинську та Державної податкової адміністрації України щодо виключення відомостей про індивідуальний ідентифікаційний номер
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 11.02.2008 звернулись кожний окремо до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська з адміністративними позовами до Державної податкової інспекції в м.Дніпродзержинську та Державної податкової адміністрації України, в яких просили:
- визнати протиправними дії ДПІ в м.Дніпродзержинську стосовно відмови здійснювати податковий облік за раніше встановленими формами без застосування індивідуального ідентифікаційного номеру;
- визнати протиправним спільний наказ Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України №602/1226 від 19.10.2004, яким затверджений Порядок усунення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи –платника податків та інших обов’язкових платежів;
- зобов’язати ДПІ в м.Дніпродзержинську виключити з інформаційного фонду державного реєстру відомості про індивідуальні ідентифікаційні номери та загальні відомості, зробити в паспортах відмітку «Має право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру»;
- зобов’язати ДПА України виключити індивідуальні ідентифікаційні номери і всю інформацію з державного реєстру фізичних осіб платників податків.
Позовні вимоги мотивують тим, що за релігійними переконаннями не бажають мати індивідуальні ідентифікаційні номери, а також будь-які відомості про себе у державних реєстрах (т1ас5,37,72,102,142,171,202).
Ухвалою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 14.10.2008 справи об’єднані в одне провадження (т1ас231).
Ухвалою Заводського районного суду м.Дніпродзержинська від 24.10.2008 справа передана до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (т1ас234).
За заявами позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 їх позовні вимоги про визнання протиправним спільного наказу Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України №602/1226 від 19.10.2004 залишені без розгляду; а справа за позовом ОСОБА_7 виділена в окреме провадження (т2ас24-29).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2009 в задоволені позову відмовлено. Прийняте рішення окружний суд мотивував тим, що позивачами порушений порядок виключення відомостей про індивідуальний ідентифікаційний номер (т2ас32).
В апеляційних скаргах ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просять постанову суду скасувати та задовольнити позовні вимоги. Посилаються на порушення їх конституційного права на відмову від індивідуального ідентифікаційного номеру (т2ас40-45).
В судовому засіданні в апеляційній інстанції ОСОБА_1 і ОСОБА_2 апеляційні скарги підтримали (т2ас61). Інші учасники не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином (т2ас48-60), відповідачі просили розглядати справу без них (т1ас27,60,125,т2ас7).
Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, заслухавши позивачів, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Встановлено, що позивачі звертались до податкових органів з заявами, в яких, з посиланням на релігійні переконання, просили поставити в паспортах відмітки про право здійснювати будь-які платежі без індивідуального ідентифікаційного номеру, зберегти раніше встановлену форму обліку без застосування індивідуальних ідентифікаційних номерів та виключити відомості з державних реєстрів про індивідуальні ідентифікаційні номери. У відповідь їм письмово роз’яснювався порядок виключення відомостей про індивідуальний ідентифікаційний номер (т1ас7,8,39,40,76,77,106,107,144,145,173,174,204).
Вирішуючи справу, колегія судів виходила з наступного:
На виконання Закону України „Про державний реєстр фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів”, спільним наказом Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України №602/1226 від 19.10.2004 затверджений Порядок усунення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи –платника податків та інших обов’язкових платежів (далі Порядок).
Згідно пунктів 1.5, 2.2 Порядку та додатку 2 до Порядку, особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, повинна подати до державної податкової служби за своїм місцем реєстрації письмову заяву за спеціальною формою №В2 з прикладенням свідоцтва про народження, паспорту, свідоцтва про шлюб за наявності, свідоцтва про розірвання шлюбу за наявності, свідоцтва про зміну імені за наявності, копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера.
Відповідно до пункту 3.4 Порядку та додатку 3 до Порядку, в термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви, орган державної податкової служби надає заявнику довідку за спеціальною формою №В3 або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови.
Відповідно до розділу 4, пункту 5.2 Порядку та додатку 4 до Порядку, фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою №В3 та паспорт громадянина України. В разі відсутності невідповідностей, посадова особа органу внутрішніх справ вносить на 7-9 сторінку паспорта відмітку: „Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру”.
Відповідно до пункту 6.1 Порядку, після надходження відривного корінця до форми №3В від органу внутрішніх справ відносно внесення відмітки до паспорта, посадова особа органу державної податкової служби протягом 2-х тижнів учиняє відповідні дії по внесенню змін до Державного реєстру фізичних осіб –платників податків та інших обов’язкових платежів.
За словами позивачів, заяви за формою №В2 з прикладенням необхідних документів до податкових органів вони не подавали. Вважають положення Порядку №602/1226 від 19.10.2004, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України, незаконними (т2ас61).
Оскільки позивачами не виконані вимоги, визначені в Порядку усунення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи –платника податків та інших обов’язкових платежів, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив в задоволенні позову.
Доводи апеляційних скарг є безпідставними тому що для реалізації конституційного права на відмову від індивідуального ідентифікаційного номеру існує певна процедура, від проходження якої позивачі відмовляються.
Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.11.2009 –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі.
Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено 10.06.2010.
В повному обсязі ухвала складена 11.06.2010.
Головуючий А.В.Суховаров
Судді Л.М.Нагорна
Д.В.Чепурнов