ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" травня 2010 р. справа № 2а-352/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Суховарова А.В.
суддів: Нагорної Л.М. Чепурнова Д.В.
при секретарі судового засідання: Резнікові Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради на постанову Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 30.10.2009 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці і соціального захисту населення Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради та Управління праці і соціального захисту населення Виконавчого комітету Криворізької міської ради про виплату допомоги інваліду війни
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 29.04.2009 звернувся до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу з адміністративним позовом до Управління праці і соціального захисту населення Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради та Управління праці і соціального захисту населення Виконавчого комітету Криворізької міської ради, в якому просить зобов’язати сплатити недоплачену допомогу як інваліду війни за 2006-2009 роки в сумі 12’502гр. Вказує, що відповідно до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»має право на щорічну грошову допомогу до 5 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (ас1).
Відповідачі проти позову заперечували, посилаючись на пропущення річного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого статтями 99, 100 КАС України. На їх думку, єдиним законодавчим актом що визначає мінімальний розмір пенсії за віком, є Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до статті 28 якого даний розмір мінімальної пенсії за віком застосовується виключно для визначення пенсій, призначених згідно з цим Законом (ас25,29,48).
Постановою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 30.10.2009 позов задоволений. Визнані протиправними дії відповідачів та зобов’язано Управління праці і соціального захисту населення Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради нарахувати і виплатити ОСОБА_2 недоплачену допомогу до Дня Перемоги за 2006-2009 роки в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплачених сум. Суд визнав поважною причину пропущення строку звернення з адміністративним позовом (ас67).
В апеляційній скарзі Управління праці і соціального захисту населення Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради просить постанову суду скасувати. Зазначає, що бюджетом не передбачена виплата допомоги в розмірі, якому просить позивач (ас71).
В судовому засіданні в апеляційній інстанції представник ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечував (ас17,81). Відповідачі просили розглядати справу без них (ас46,80).
Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно наданих сторонами доказів, ОСОБА_2 є інвалідом війни ІІ групи. Перебуває на обліку Управління праці і соціального захисту населення Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради. Допомога до 5 травня в 2006 році виплачена в розмірі 330гр відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», в 2007 році в розмірі 360гр відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в 2008 році в розмірі 400гр відповідно до Постанови КМУ №183 від 12.03.2008, в 2009 році в розмірі 430гр відповідно до Постанови КМУ №211 від 18.03.2009 (ас6,25,27,29-31,46).
Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветерані війни, гарантії їх соціального захисту», в редакції від 25.12.1998, інвалідам війни ІІ групи щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Законами України «Про державний бюджет України на 2006 рік»та «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветерані війни, гарантії їх соціального захисту»зупинялась.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України», частина 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»викладалась в такій редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України №6рп/2007 від 09.07.2007 визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»щодо зупинення частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветерані війни, гарантії їх соціального захисту».
Рішенням Конституційного Суду України №10рп/2008 від 22.05.2008 визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін до деяких законодавчих актів України»щодо внесення змін до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветерані війни, гарантії їх соціального захисту».
Повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 2 КАС України, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Оскільки зупинення дії частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветерані війни, гарантії їх соціального захисту»на 2006 рік неконституційним не визнавалось, а допомога в 2007-2008 роках виплачена ОСОБА_2 до 5 травня відповідно до діючих на той час положень законів про державний бюджет (ас27,29,31,46), тобто до прийняття рішень Конституційним Судом України, відповідачі правомірно діяли в межах чинного на той час законодавства. В позові в цій частині слід відмовити.
Відносно 2009 року постанова суду першої інстанції є законною. Після 22.05.2008 зміни до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветерані війни, гарантії їх соціального захисту»не вносились, а тому вона діє в редакції від 25.12.1998. Отже ОСОБА_2 в 2009 році мав право на допомогу до 5 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетних коштів є необгрунтованими. Так Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України»зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Управління праці і соціального захисту населення помилково вважає неможливим застосування мінімального розміру пенсії, визначеного відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії, встановленого законом, не є приводом для відмови в реалізації позивачем конституційних гарантій права на належний соціальний захист. Виходячи з положень частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 7 статті 9 КАС України, в разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Таким чином, при визначені розміру допомоги до 5 травня за 2009 рік, Управління праці і соціального захисту населення Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради зобов’язано застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, який дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
На день виплати допомоги ОСОБА_2 в квітні 2009 року (ас31), прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становив 498гр. Відтак Управління праці і соціального захисту населення Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради повинно доплатити 498х8-430=3554гр.
Керуючись статтями 198, 205, 207 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці і соціального захисту населення Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради задовольнити частково. Скасувати постанову Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 30.10.2009 в частині зобов’язання Управління праці і соціального захисту населення Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради нарахувати і виплатити ОСОБА_2 недоплачену допомогу до Дня Перемоги за 2006-2008 роки та в позові в цій частині відмовити.
В частині зобов’язання Управління праці і соціального захисту населення Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради нарахувати і виплатити ОСОБА_2 недоплачену допомогу до Дня Перемоги за 2009 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням виплаченої суми постанову Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 30.10.2009 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 20.05.2010.
В повному обсязі постанова складена 21.05.2010.
Головуючий А.В.Суховаров
Судді Л.М.Нагорна
Д.В.Чепурнов